Добудова Хмельницької АЕС: чому насправді Болгарія відмовилась від "ядерних самоварів" та чи треба Україні більше атомних реакторів

Що відомо про блоки-довгобуди Хмельницької АЕС

Хмельницька атомна електростанція – наймолодша і найменша в Україні. Чотири енергоблоки ХАЕС почали будувати у 80-х роках, однак після Чорнобильської катастрофи проєкт фактично заморозили. У 1987 році запустили лише один блок, який був уже готовий. Натомість другий енергоблок ввели в експлуатацію лише у 2004-му. Після цього вирішили добудувати два інші енергоблоки. 

У 2008 році тендер на добудову 3-го та 4-го енергоблоків ХАЕС виграв "Атомстройэкспорт" – дочірня компанія Росатома. У 2011 році за часів президентства Януковича Верховна Рада ратифікувала угоду між Кабміном та РФ про співпрацю щодо добудови  енергоблоків № 3 та 4 Хмельницької АЕС. У 2015 році цю угоду розірвали.

Тоді ж, у 2015 році в Україні заговорили про добудову блоків із використанням корпусів реакторів, вироблених на потужностях чеської Skoda JS. При цьому компанія  Skoda JS a.s до 2022 року належала російському холдингу "Об'єднані машинобудівні заводи", контрольованому Газпромбанком. З листопада 2022 року власником Skoda JS a.s став енергетичний гігант ČEZ, який контролює уряд Чехії.  

Саме під реактори Skoda JS a.s начебто було виписане техніко-економічне обгрунтування добудови цих енергоблоків, затверджене у 2018-му. За цінами 2017 року вартість проєкту мала скласти 72,44 млрд грн. 

Був контракт на добудову ХАЕС з південно-корейськими блоками

"Насправді угода була підписана не з чеською компанією. Ми уже мали підписаний контракт з французько-польською фірмою, – розповів у коментарі "Еспресо" міністр енергетики у 2016 – 2019 роках Ігор Насалик. – Цей контракт передбачав встановлення південно-корейських блоків. Відповідно до угоди, третій енергоблок, який уже готовий на 75% повинні були здати уже в 2021 році. Та найголовніше, держава на цей проєкт не витрачала б власних коштів – вартість робіт мали покрити за рахунок майбутнього експорту електроенергії до ЄС через Жешув".

За словами ексміністра, проєкт також передбачав розвиток додаткової лінії електропередачі за кордон на 2,5 тис. МВт.

"Якби цей проєкт не перекреслили у 2019 році, то нині ми б уже не лише мали додаткові потужності, і вже б розрахувались експортом за будівництво. Щобільше, додаткову лінію електропередачі нині можна було б використовувати для імпорту електрики в Україну, – каже Ігор Насалик. – Але у 2019 році сказали, що Європа відходить від атомної енергетики, мовляв, нам це не треба. Тепер, через шість років, ця влада повертається до проєкту добудови ХАЕС до того ж на російських блоках, які лежать не потрібні у Болгарії. При тому, що ми намагались зробити усе можливе, аби відмовитись від співпраці з Росією. Ми взяли у кредит 500 млн доларів, аби збудувати власне сховище відпрацьованого ядерного палива і відробили ці гроші за два роки. Бо до того щороку платили РФ 250 млн доларів за захоронення ядерних відходів".

Чи потрібні нам додаткові енергоблоки на ХАЕС

У владі пояснюють: додаткові атомні енергоблоки – інвестиція в енергетичну безпеку України, особливо після того, як ворог знищив теплову генерацію. Утім, думки експертів щодо того, чи потрібні нам додаткові атомні блоки – різняться. 

"До закінчення війни сенсу добудови АЕС немає. Ми втратили великих споживачів електроенергії. Тому нам спочатку треба переглядати всю систему і робити прогнози, чи потрібна Україні базова генерація у таких великих обсягах, якщо нам бракує саме маневрових потужностей, – каже експертка з атомної енергетики Ольга Кошарна. Проблема в тім, що ТЕС можна було використовувати для маневрування енергосистеми – збільшувати виробництво електроенергії, коли споживання зростає, та швидко зменшувати, коли споживання знижується. Натомість атомна генерація не дає можливості для таких швидких маневрів.

"Ця війна нам показала, що нам потрібно змінювати підхід до вибудовування енергомережі, – каже у коментарі "Еспресо" керівник напрямку впровадження світових інноваційних технологій в сфері ядерної енергетики  R&D Centre Олег Дудар. – Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україні потрібна розподілена генерація. Тепер пан Котін та пан Галущенко заявляють про плани збудувати найбільшу в Європі АЕС. Чомусь знову вдаються в цю гігантоманію. Це не збігається з тим, що Україні потрібно у часі війни. Великі станції – вразливі. А вихід з ладу одного блока-мільйонника – це значні наслідки для енергосистеми".

Відтак Олег Дудар переконаний, що нині доцільніше скерувати кошти у придбання у багатьох сучасних когенераційних установок, які можуть генерувати і тепло, і електрику. Крім того, їх можна встановлювати біля великих підприємств, в окремих містечках. 

"Коли нам кажуть, що нам треба добудувати енергоблоки ХАЕС задля енергетичної безпеки України – це маніпуляція. Бо до запуску їх в експлуатацію пройде років 6 – 7. І це за умови, що у нас все йде за планом і всі матеріали та обладнання є, – каже Олег Дудар. – Так само і з малими модульними реакторами. Про них можна буде починати розмову років через п’ять. Не думаю, що Україна  буде першою в черзі серед держав, які захочуть придбати ці реактори. Зараз все уже законтрактовано на майбутнє. Тобто якщо ми хочемо мати ці модульні реактори, треба укладати контракти уже зараз, аби отримати їх за кілька років. У нас немає на це грошей, як нема і на добудову цих хмельницьких блоків".

Натомість Ігор Насалик прихильник добудови Хмельницької АЕС. 

"Нам потрібно добудовувати атомні блоки, бо це єдина генерація, яку не бомблять, – каже Ігор Насалик. – Ми втратили величезну запорізьку АЕС – найбільшу в Європі. Ці блоки треба чимось заміщати. Так, економіка впала і уже нема такого енергоспоживання, як було до повномасштабного вторгнення, але ми балансуємо на межі. Якщо буде мороз до 15 градусів, то 30 – 40% території України буде відключено від електропостачання".

Звідки у Болгарії зайві енергоблоки, які зібралась купити Україна

Атомна електростанція Белене на березі Дунаю у Болгарії – проєкт-довгобуд родом з кінця 80-х. Це мала бути друга АЕС в країні. Однак у 1990-му проєкт зупинили. У 2000-х до ідеї збудувати АЕС Белене повернулись. У  2006 році "Атомстройэкспорт"  виграв тендер на будівництво цієї атомної електростанції. Суму угоди оцінювали орієнтовно у 4 млрд євро. Однак пізніше російська сторона стала наполягати на збільшенні ціни проєкту до 6,4 млрд євро та надання гарантованого прибутку. Через ці розбіжності у 2009 будівництво АЕС Белене заморозили. 

У 2018 році Національні збори Болгарії прийняли рішення про добудову станції, але потім знову відмовились від ідеї та вирішили сконцентруватись на розбудові єдиної у Болгарії АЕС Козлодуй, але уже без росіян. До речі, у болгарській пресі завезене з Росії обладнання для Белене охрестили "ядерними самоварами".

У 2023 році болгари вирішили заропонувати обладнання, яке залишилось на недобудованій Белене Україні. 

"Після початку війни в Україні та санкцій проти Росії проєкт "Белене" остаточно приречений. Щойно з колегами внесли рішення до Національних зборів про призначення міністра енергетики вести перемовини з Україною щодо продажу обладнання для Белене. Ціна договірна, але вона не може бути нижчою за те, що Болгарія заплатила за таке обладнання - майже 1,2 мільярда лева", – писав тоді голова комісії з фінансів та бюджету Національних зборів Делян Добрев. 

За його словами, Україні майже збудувала два блоки, яким не вистачає лише обладання, яке є у Болгарії.

"В цьому сенсі Україна є єдиним у світі покупцем нашої техніки, а ми є єдиним продавцем для них. Це безпрограшна ситуація для обох сторін", – писав Добрев.

З огляду на це заяви міністра енергетики Україні Гемана Галущенка про те, що Україна мусила увалити рішення про придбання цих енергоблоків у Болгарії до 11 березня, бо потім не було б такої можливості, виглядає дещо дивним. 

У чому ризик придбання обладнання, яке поставив у Болгарію Росатом

"Коли кажемо "реактор" – маємо на увазі усе обладнання, яке потрібне, аби збудувати і запустити енергоблок. Але у Болгарії не достатньо парогенераторів, трубопроводів першого контуру великого діаметру тощо, – каже Олег Дудар. – Росія наполягала, що вони не лише збудують АЕС Белене, але й будуть виконувати пусконалагоджувальні роботи, тому поступово дошлють необхідне обладнання. Болгари зрозуміли, що все, що Росія робить, не тільки у сфері енергетики, – аби мати важелі впливу на політику, з якої вони співпрацюють. Тому проєкт згорнули і обладнання там некомплектне. Де брати те, чого не вистачає, – не ясно".

недобудована АЕС Белене, фото: banker.bg

За словами експерта, обладнання, яке є у Болгарії – трохи краще, ніж є на блоках ВВЕР-1000, які нині використовують в Україні, але і сучасними їх не назвеш.

"У нас стоять реактори, які почали проєктувати в середині 60-х. Ті, що є у болгар, – почали розробляли у 80-х до початку 90-х, – каже Олег Дудар. – Коли нам кажуть, що їх не можна назвати російським, бо над ними працював увесь Радянський Союз – не правда. Це суто російський реактор, навіть якщо над якимись деталями працювали десь в Україні. Якщо ми плануємо будувати станцію з цим реактором, потрапляємо у залежність від проєктанта і від заводів, які виготовляли обладнання. Це нонсенс встановлювати у себе обладнання, за яке виробник не нестиме жодної відповідальності. Хто з українських виробників, які навіть брали колись участь у виготовленні певних комплектуючих, тепер візьме на себе відповідальність і скаже: так – це моє?".

За словами Олега Дудара, річ у тім, що нештатні ситуації на АЕС вимагають розслідування і притягнення до відповідальності заводу-виробника конкретної деталі чи навіть металургійного підприємства, якщо проблема у якості металу.

"Як це відбуватиметься у випадку з придбанням у болгар російського обладнання – не зрозуміло", – каже він.

Звідки гроші на добудову ХАЕС

Скільки коштуватиме Україні добудова енергоблоків №3 та № 4 Хмельницької АЕС достеменно невідомо, оскільки оновленого техніко-економічного обгрунтування проєкту поки немає. 600 млн доларів – це вартість лише обладнання, яке Енергоатому дозволили придбати у Болгарії. При цьому Герман Галущенко називає суму у 600 млн доларів, тоді як документі, фото якого оприлюднював Делян Добрев була зазначена сума 601 млн євро. Різниця – майже 29 млн доларів. 

Окрім будівельних робіт безпосередньо на енергоблоках доведеться збудувати також розподільні майданчики та додаткові високовольтні лінії для передачі електроенергії.

Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова заявила, що ЄС не братиме участі у добудові АЕС, тож кошти європейських донорів Україна залучити не зможе. 

Міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що проєкт добудови ХАЕС комерційно привабливий, тож вони уже отримують пропозиції від іноземних компанії, які готові долучитись до нього. Водночас міністр запевнив, що наразі залучення зовнішніх інвесторів вони не розглядають. Тож поки над проєктом працюватиме виключно Енергоатом. При цьому міністр заявив, що підіймати тарифи на електроенергію заради добудови ХАЕС не планують.