Саміт миру у Швейцарії: що обговорили та які його результати для України

На завершення Саміту миру його учасникам вдалося напрацювати спільне комюніке, прийняти низку окремих рішень, які є важливими для подальшого майбутнього України, а також лідери різних країн виступили зі своїми заявами.

Еспресо розповідає, що обговорювали під час Саміту миру у Швейцарії, які основні моменти спільного комюніке, хто його не підтримав та які результати для України.

Що потрапило до спільного комюніке Саміту миру

Фото: Reuters

Повний текст спільного комюніке вже опублікували на сайті офісу президента України, він зосереджується на трьох питаннях, щодо яких більшість учасників Саміту миру дійшли консенсусу.  

Найпершим пунктом увага комюніке звернена на ядерну безпеку, тобто безпеку ядерної енергії та ядерних установок на території України: "Українські атомні електростанції та установки, зокрема Запорізька атомна електростанція, повинні працювати безпечно та захищено під повним суверенним контролем України і відповідно до принципів МАГАТЕ та під її наглядом".

Тим часом використання ядерної зброї в контексті війни в Україні комюніке визначає як неприпустиме явище.

Наступний пункт стосується продовольчої безпеки, яка у жодному випадку не може використовуватись як зброя, а українська сільськогосподарська продукція має безпечно та вільно постачатися зацікавленим третім країнам. Відповідно надзвичайно важливим є вільне та безпечне судноплавство, а також доступ до портів на Чорному й Азовському морях.

"Напади на торговельні судна в портах і на всьому маршруті, а також на цивільні порти та цивільну портову інфраструктуру є неприйнятними", – підкреслюється у документі.

І третім номером у комюніке, проте одним із найважливіших моментів для українців, стала декларація того, що усі військовополонені мають бути звільнені шляхом повного обміну. А також усі депортовані та незаконно переміщені українські діти та всі незаконно утримувані цивільні мають бути повернуті в Україну.

Країни та організації, які підтримали спільне комюніке, переконані, щоб досягти миру, необхідний діалог та залучення усіх сторін. Над цим вони й планують працювати у майбутньому.

"Статут Організації Об’єднаних Націй, включно з принципами поваги до територіальної цілісності та суверенітету всіх держав, може й буде слугувати основою для досягнення всеосяжного, справедливого та стійкого миру в Україні", – підсумовує головний документ глобального міжнародного дипломатичного заходу.

Скільки країн підтримали комюніке та хто не приєднався

Фото: Getty Images

За результатами другого пленарного засідання Глобального саміту миру у Швейцарії, яке відбулося 16 червня, спільне комюніке підписали 80 країн-учасниць і 4 міжнародні організації, а саме Рада Європи, Європейська комісія, Європейська рада і Європейський парламент.

Серед країн, які підписали комюніке, зокрема США, Велика Британія, Японія, Південна Корея, всі країни Євросоюзу, Аргентина, Чилі, Перу, Уругвай, Гватемала, Грузія, Ізраїль, Катар, Косово, Йорданія та низка країн Африки. Також, попри попередні протилежні прогнози та оцінки, між підписантами є Туреччина, Угорщина, Сербія та Словаччина.

Натомість низка країн не підтримали комюніке. Тут йдеться про Саудівську Аравію, Таїланд, Індію, Мексику, ПАР, Об'єднані Арабські Емірати та декілька інших країн. Окрім того, до списку підтримки не увійшли й Бразилія і Ватикан, які відвідували Саміт миру у ролі спостерігачів.

Країни, що приєдналися до комюніке Саміту, на світовій мапі
 

Проте тут варто пригадати сказані трохи раніше у кулуарах заходу слова австрійського канцлера Карла Негаммера, який вже тоді зазначав, що найімовірніше підсумкову декларацію справді підпишуть не всі учасники. Проте комюніке є питанням "дипломатичних тонкощів, таких як окремі слова", а на загальну базову позицію, за його словами, це не впливає.

"Тому я не дуже хвилююся, якщо не всі підпишуть зараз", – сказав канцлер Негаммер.

Окрім того, за словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, декларація буде відкрита до приєднання іншими країнами і після завершення саміту. Тож, кількість тих, хто вважатиме ці три пункти декларації прийнятними для себе. ймовірно зростатиме.

"Є різні країни з різними думками. Ми повинні поважати думку кожного і кожної, якщо вони не є окупантами. Тому потенційна кількість буде збільшуватися. Це зрозуміло. Також є кількість країн, які не змогли бути на найвищому рівні і які будуть приєднуватися до комюніке. У будь-якому випадку ми це побачимо", – підкреслив Зеленський під час фінальної пресконференції опісля Саміту.

Важливі для України рішення, які були озвучені під час Саміту миру

Фото: Reuters

У суботу, 15 червня, перед початком Саміту миру у Швейцарії під час особистої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським віцепрезидентка США Камала Гарріс оголосила про виділення Україні понад $1,5 млрд на енергетику, гуманітарні потреби й зміцнення цивільної безпеки. Фактично це стало першою важливою новиною, яка прозвучала вже під час заходу.

Разом із тим, як було зрозуміло від початку розмов про Саміт і про що нагадав німецький канцлер Олаф Шольц, завершення війни не є і поки не може бути темою першого саміту. Разом із тим він зазначив, що негайне припинення вогню, без офіційних переговорів, просто легітимізує захоплення Росією українських територій та приведе до нового замороженого конфлікту.

Віцепрезидентка Сполучених Штатів Америки Камала Гарріс оцінила озвучені російським диктатором Володимиром Путіним умови проведення мирних перемовин з Україною, підкресливши, що це не пропозиція перемовин, а умови капітуляції.

"Вчора були висловлені пропозиції Путіним. Але, якщо казати чесно, він не говорить про перемовини, він говорить про капітуляцію", – зауважила вона.

Тим часом президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила на важливості досягнення консенсусу щодо подальших кроків до миру в Україні, підкреслюючи, що замороження конфлікту спровокує подальші війни. За її словами, союзникам та партнерам України необхідно підтримати "цілісний, справедливий та тривалий мир", такий, який сприятиме відновленню українському суверенітету та територіальної цілісності. Адже на кону стоїть непорушність усіх кордонів та суверенітет усіх держав.

А під час фінального дня Саміту, 16 червня, прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре пообіцяв побудувати енергетичну мережу для надання електрики харківським лікарям та допомогти Україні з поверненням дітей, незаконно вивезених до Росії. Окремо він запропонував президенту України Володимиру Зеленському продовжити співпрацю над наступним Самітом миру, аби прокласти шлях до сталого миру.

Також дипломатичний радник президента ОАЕ Анвар Гаргаш заявив про наміри країни укласти угоду про партнерство з Україною та поглибити торговельні взаємини. 

"Дивлячись у майбутнє, я б хотів, щоб Україна та ОАЕ уклали угоду про партнерство та поглибили торговельні взаємини. Це нагально необхідно в такий час, як зараз", – говорить Гаргаш.

І на завершення Канада оголосила про виділення $15 млн на повернення з Росії українських дітей.

"Ми нещодавно бачили звіти про те, що українські діти в списках російських сайтів на усиновлення. Їх змушують забувати їхню українську ідентичність.Ми всі знаємо про наслідки позбавлення дітей їхньої мови, сімей, культури, ідентичності. Це форма колоніалізму, яку світ не може проігнорувати", – сказав канадський прем'єр.

Саміт миру 2.0: коли очікувати та у якому складі

Фото: Reuters

Міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс заявив, що другий Саміт миру може відбутися вже до президентських виборів у США в листопаді. Проте наразі немає припущень, де може відбутися наступна зустріч світових лідерів.

Про це також говорить і президент України Володимир Зеленський під час підбивання підсумків другого дня Саміту миру у Швейцарії. Він підкреслює, що важливо, щоб всі учасники саміту підтримали територіальну цілісність України, тому що без цього не буде миру. І вже є країни, які висловили бажання прийняти 2-й Саміт миру і з ними вже почали перемовини. 

Разом із тим український президент додав, що перший та другий Саміти миру повинні об’єднати роботу щодо деталей миру у стані війни.

"І ми не маємо часу на довготривалу роботу. Рух до миру означає діяти швидко. Підготовка займає місяці - не роки. Тому коли план дій щодо миру буде готовий і пропрацьований, відкриється шлях до 2-го Саміту миру, а отже і до завершення цієї війни задля справедливого та тривалого миру", – акцентує Зеленський.

Поряд із цим низка світових лідерів заявляє про те, що участь у наступному Саміті миру повинна взяти вже й Росія. Зокрема, Олаф Шольц наполягає, що перемовин з РФ все ж таки не оминути. Але на умовах України і світового співтовариства. Тоді як прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що у випадку, якщо Росія не погодиться на умови, прийняті міжнародною спільнотою на першому Саміті, країни змусять її здатися.

Варто відзначити, що тепер, після завершення дипломатичної події, наступним кроком має стати також представлення мирного плану Росії. Адже, "на наступному Саміті миру ми повинні зафіксувати кінець війни", переконаний Володимир Зеленський.

В ОП також не виключають участі Росії у наступному саміті, якщо "країни, які поділяють спільний план, розроблений Україною та союзниками, будуть готові доносити це до країни-агресора і вона не диктуватиме своїх умов, а слухатиме співтовариство".