Штрафи за нюдси та дозвіл на розлучення вагітним: про що нові законопроєкти щодо захисту прав жінок
У травні Верховна Рада підтримала низку законопроєктів, які надають нові механізми захисту прав жінок в Україні
Враховуючи, що наша країна ратифікувала Стамбульську конвенцію, такі дії є логічними й такими, які закріплюють стандарти конвенції в українському законодавстві. Мова про законопроєкти №8329, №10420 та №10249. Еспресо детальніше розповість про основні нововведення.
Найважливіші аспекти законопроєкту №8329
Цей законопроєкт стосується внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами. Законопроєкт був прийнятий за основу Верховною Радою України 22 листопада 2023 року. Після розгляду та доопрацювання положень він був прийнятий як закон 29 лютого 2024 року.
Загалом законопроєкт передбачає адміністративну відповідальність за сексуальне домагання та насильство, спрямоване на жінок, а також за неповідомлення про вчинення домашнього насильства стосовно дитини.
Українськими соцмережами вже розлетілось чимало новин про "штрафи за нюдси", які вводить новий закон. Що ж насправді передбачає цей проєкт Закону?
Як повідомили у ЮрФем, прийнятий законопроєкт формулює визначення "сексуальних домагань" та передбачає за їхнє вчинення адміністративну відповідальність, бо раніше не було окремої статті.
Згідно з цим законом слова, жести, рухи тіла, доторкування, поплескування або інші аналогічні дії, які ображають чи принижують гідність особи та можуть супроводжуватися створенням щодо неї залякувального, ворожого або образливого, принизливого середовища можуть визначатися як дії сексуального характеру.
Як приклад, за надсилання принизливих повідомлень сексуального характеру у месенджери можна отримати штраф до 2720 грн.
За новою статтею 173-6 вчинення насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, спрямованих проти конкретної особи через її належність до певної статі чи стереотипні уявлення про соціальні ролі (становище, обов’язки, поведінку тощо) жінки або чоловіка в суспільстві, внаслідок чого була завдана шкода фізичному (без спричинення тілесних ушкоджень) або психічному здоров’ю потерпілого, – тягне за собою штраф від 1700 до 3400 грн, або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку.
Законопроєкт №10420 впроваджує низку важливих нововведень
Законопроєкт №10420, як повідомляють у ЮрФем, спрямований на виконання однієї з вимог Конвенції, передбаченої ст. 55, в частині необхідності створення державою умов, коли початок або результати кримінального провадження щодо правопорушень, пов’язаних із домашнім та сексуальним насильством, не залежали виключно від ініціативи та активності постраждалої особи.
Як повідомила нардепка Інна Совсун, цей законопроєкт дозволить:
-
Розпочинати провадження щодо сексуального і домашнього насильства за заявою будь-якої особи, а не лише потерпілої чи потерпілого
-
Забезпечить можливість потерпілій особі пройти судово-медичну експертизу невідкладно
-
Надасть можливість зменшити кількість травмуючих допитів потерпілого чи потерпілої
-
Заборонить укладати угоду про примирення за ініціативою кривдника чи кривдниці — у деяких випадках
-
Впровадить додатковий механізм захисту малолітніх та неповнолітніх осіб, які постраждали від насильства.
Цей законопроєкт Верховна Рада прийняла в першому читанні та за основу 22 травня.
Законопроєкт №10249 та як він вплине на процес розлучення
Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт №10249, який також має велике значення, оскільки сприятиме імплементації положень Стамбульської конвенції. Особливо важливою є заборона застосування обов’язкових альтернативних процесів вирішення спорів, таких як примирення, у випадках домашнього насильства та насильства за ознакою статі.
Законопроєкт також передбачає можливість подати позов про розірвання шлюбу, якщо жінка вагітна або якщо з моменту народження дитини минув менше ніж рік, і один із подружжя вчинив домашнє насильство. Раніше це було можливо лише у випадках, коли один із подружжя скоїв діяння, що має ознаки кримінального правопорушення.
Водночас ЮрФем звертає увагу на те, що до другого читання варто вдосконалити пропозиції змін до статей 110 та 111 Сімейного кодексу України, щоб повністю усунути обмеження, що стосуються розлучення подружжя. Тобто дати можливість парам добровільно виходити зі шлюбу, якщо у подружжя є дитина до одного року або жінка вагітна, — не лише тоді, коли вчиняються домашнє насильство чи інша протиправна поведінка.
Стамбульська конвенція
Стамбульська конвенція, або Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, є комплексним міжнародним актом, спрямованим на захист жінок, чоловіків і дітей від домашнього насильства та його наслідків, запобігання і ліквідацію насильства і дискримінації, а також розвиток державної стратегії у сфері протидії насильству стосовно жінок та домашньому насильству.
Ця конвенція визначає насильство проти жінок як порушення прав людини та форму дискримінації та пропонує системні й контрольовані стратегії для викорінення цих явищ. Вона криміналізує та запобігає різним формам насильства, таким як домашнє насильство (включаючи психологічне та економічне), сексуальне насильство (зокрема зґвалтування та сексуальні домагання), убивства честі, калічення жіночих геніталій, примусові стерилізації, аборти та інше насильство, асоційоване зі статтю.
Ця конвенція була відкрита для підписання 11 травня 2011 року в Стамбулі, Туреччина, і набула чинності 1 серпня 2014 року. Вона є постійно відкритою для підписання будь-якою країною світу. До квітня 2022 року конвенцію підписали 45 країн та Євросоюз.
Україна, одна з країн-авторок Конвенції, підписала її 7 листопада 2011 року та ратифікувала 20 червня 2022 року.
"Ратифікувавши Стамбульську конвенцію, Україна зробила важливий крок у боротьбі з гендерно зумовленим насильством та в забезпеченні рівних прав жінок і чоловіків. Конвенція гарантує максимальний рівень захисту для постраждалих від гендерно зумовленого насильства, домашнього насильства і відтепер ці гарантії є частиною українського законодавства", - зазначила у коментарі Еспресо Ярина Бущак, юристка-аналітикиня Аналітичного центру ЮрФем.
Щодо нововведень, то юристка зазначила, що вони свідчать про готовність держави інтегруватися до спільного правового та ціннісного простору з Європейським Союзом.
- Актуальне
- Важливе