Військовий збір та інші податки хочуть підвищити. Як це вплине на українців

Кабінет Міністрів подав парламенту пропозиції збільшити ставки деяких податків – військового збору та акцизів. За урядовими підрахунками, це принесе в бюджет додаткові 500 млрд грн. Як виникла необхідність у такій значній сумі? Які саме податки піднімуть українцям та чому експерти пропонують натомість підняти ставку ПДВ? Розбираємося.

Чому виникла “дірка” в пів трильйона гривень?

З початку повномасштабної війни Україна фінансує оборонні витрати з власних надходжень – продажу облігацій внутрішньої держпозики та податкових надходжень. Так, Україна і досі отримує значну фінансову підтримку міжнародних партнерів, але вона йде на соціальні видатки бюджету – зарплати, пенсії, освіту та інше. В середині липня Кабінет Міністрів схвалив два законопроєкти - №№ 11416 та 11417. Один із них – поправки до державного бюджету на 2024 рік, інший – зміни до Податкового кодексу, якими, зокрема, пропонується підвищити ставки окремих податків. 

Уряд пропонує збільшити видатки бюджету на 500 млрд грн. Ці гроші потрібні для фінансування додаткових військових потреб, вказано в супровідних документах до урядового законопроєкту №11417.

"Дірка" в пів трильйона гривень виникла через відсутність поставок американської зброї на початку цього року.  Відтак Україні довелося закуповувати її з власної кишені. У Міністерстві фінансів зазначають, що тоді збільшили фінансування сектору оборони на $6 млрд. Крім того, додалися нові потреби.

Але не всі ці мільярди мають прийти в державну скарбницю через підвищення податків. Основна сума має надійти шляхом збільшення залучення коштів на внутрішньому ринку. За задумом уряду, це джерело має принести додаткові 160 млрд грн, а ще майже 60 млрд грн – це скорочення платежів із погашення держборгу. Якщо зміни будуть ухвалені, цього року запозичення мають сягнути 686 млрд грн.

Є ще два внутрішні джерела фінансування півтрильйонної "дірки", надходження від них в уряді оцінили скромніше. По-перше, пропозиції Кабміну передбачають скорочення видатків бюджету майже на 66 млрд грн, а по-друге, додаткові надходження - ще майже 76 млрд грн - від перевиконання планових показників бюджету. 

Таке перевиконання виникло, зокрема, завдяки зростанню надходжень від податку на додану вартість з імпортних товарів, яке могла спричинити девальвація гривні.

Саме від перегляду ставок військового збору, акцизів та деяких інших кроків державна скарбниця має отримати додаткові 138,7 млрд грн, оцінюють у Кабміні. Міністерство фінансів називає такі кроки найм’якшим варіантом.

Які податки пропонує підвищити уряд

Законопроєкт 11416 з податковими змінами містить багато нововведень. Та основні ініціативи уряду в частині зростання податкових ставок стосуються військового збору. Нагадаємо, що військовий збір був введений у розмірі 1,5% в 2014 році. Ним оподатковуються тільки доходи фізичних осіб. Урядовий законопроєкт пропонує не тільки підняти нинішню ставку до 5%, але й увести військовий збір там, де його зараз не сплачують.

Найбільші суми надходжень, на думку Мінфіну, принесе збільшення ставки до 5% для доходів фізичних осіб - від цього очікується “плюс” 45,5 млрд грн до держбюджету. 

Ще 50,5 млрд грн має принести ініціатива запровадження військового збору для юридичних осіб та ФОПів третьої групи в розмірі 1% з доходу. Фактично пропонується встановити податок з обороту.

Також пропонується зобов’язати ФОПи теж сплачувати військовий збір (800 грн на місяць), що, як очікується, принесе ще "плюс" 2,3 млрд грн. 

Військовий збір хочуть запровадити для окремих галузей. Нагадаємо, зараз його сплачують тільки фізособи. Найбільшу очікувану суму тут уряд прогнозує від запровадження військового збору в розмірі 15% для купівлі легкових авто для їхньої першої реєстрації в Україні – це очікувані плюс 10,2 млрд грн. Крім того, пропонується запровадити ставку 5% для мобільного зв’язку (від такого кроку Мінфін очікує отримати +0,9 млрд грн), купівлі банківських металів (+0,02 млрд грн), нерухомості (+1,2 млрд грн). Ставку 30% законопроєкт пропонує запровадити на купівлю ювелірних виробів (+0,14 млрд грн).

Крім того, законопроєкт пропонує запровадити акциз на солодку воду в розмірі 0,1 євро на кожні 100 г цукру чи інших підсолоджувачів у літрі такої води. Також пропонується оподатковувати імпортним ПДВ міжнародні посилки дорожчі за 45 євро замість нинішнього порогу в 150 євро, встановити авансові внески податку на прибуток для паливних мереж.

До того ж парламент уже розглядає питання підвищення акцизу на тютюнові вироби, які є зобов’язанням України перед ЄС.

Фото: ДПС

Бізнес та експерти проти. А що пропонують натомість?

Підвищення податків ніколи не сприймається позитивно ні громадянами, ні бізнесом, тому критика потенційних нововведень більш ніж очікувана. Але поряд із тим зрозуміло, що вже добре, що країна в активній фазі війни починає розмову про підвищення податків тільки на третій рік цієї активної фази. Такий крок виглядає неминучим. Питання в тому, які податки підвищувати і чи доцільний фокус на військовому зборі.

Наприклад, на альтернативи вказує Економічна експертна платформа, куди, зокрема, входять Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Центр економічної стратегії, CASE Україна та інші експертні організації. Вони вийшли з закликом до уряду та депутатів розглянути інші варіанти.

Підвищення військового збору та акцизів зробить “боляче” білому бізнесу, тоді як ті, хто не платять податки зараз, опиняться в ще більш вигідному становищі, пояснюють аналітичні центри. 

Найгіршою ідеєю тут називають фактичне встановлення податку на оборот (1% військового збору з обороту). Він спотворить конкуренцію та дискримінує вітчизняних виробників. Замість того, щоби вводити нові податки та потім додати контролюючим органам роботи з адміністрування їх, Економічна експертна платформа пропонує збільшити ставку ПДВ на 4-5 відсоткових пунктів. Ставка цього податку зараз становить 20%. На думку вказаних аналітичних центрів, у такому форматі підвищення торкнеться всіх – і “білого” бізнесу, і “тіньовиків”, які оперують контрабандою і контрафактом, займаються нелегальною торгівлею та практикують "зарплати в конвертах”.

Крім того, суми, які Мінфін очікує залучити від заявлених кроків, аналітичні центри вважають завищеними – мовляв, вони виведені механічно і не враховують, що частина компаній перейде в “тінь”.

Підвищувати ПДВ небажано – відповів Мінфін. Підвищення ставки ПДВ призведе до подорожчання всіх товарів, у тому числі товарів найпершої потреби, а це ліки, основні харчові продукти тощо. Однак відповідь міністерства не торкнулася важливої деталі законопроєкту – запровадження фактичного податку з обороту для всіх юридичних осіб, який фактично так само буде стосуватися медикаментів, хліба, молока і цурку.

Фото: ukrinform

Як це вплине на ціни

Підвищення податків завжди провокує зростання цін. Національний банк очікує, що на кінець року інфляція становитиме 8,5%, і називає цей показник помірним.

У своїх прогнозах регулятор уже врахував збільшення акцизів на тютюн, оскільки цей законопроєкт уже розглядається парламентом.

Що стосується запропонованих урядом змін, найбільші ризики для інфляції становить пропозиція запровадити фактичний податок з обороту - 1% військового збору для ФОП третьої групи та всіх юридичних осіб.

“У випадку, якщо цей збір буде запроваджено і компанії будуть активно переносити додаткові витрати на ціни, це матиме додатковий внесок в інфляцію цього року”, – сказав заступник голови центробанку Сергій Ніколайчук під час прес-брифінгу .

А от вплив інших податкових ініціатив на зростання цін буде або нейтральним, або обмеженим, додав Ніколайчук.

Економічна експертна платформа зазначає, що за підрахунками їхніх експертів, збільшення ПДВ на 4-5 відсоткових пунктів потягне за собою зростання цін на 5%. 

Законопроєкти ще тільки зареєстровані в парламенті і очікують на перше читання. За словами очільниці бюджетного комітету Верховної Ради Роксолани Підласої, депутати можуть розглянути урядові пропозиції після 20 серпня.