Аналітика

"При найгіршому сценарії була б друга Угорщина". Що чекає Польщу з новим урядом та як це змінить дружбу з Україною

Юлія Мисо
19 жовтня, 2023 четвер
07:07

Якими будуть наслідки "вибухових" виборів до парламенту у Польщі, боротьба влади та опозиції й імовірна коаліція, що чекає сусідню країну далі та як зміняться відносини Варшави з ЄС та Україною – пояснює "Еспресо"

Зміст

Про що у тексті:

  • Боротьба ПіС та "Громадянської коаліції" й особливості польського парламенту 
  • Маніпулятивний референдум провладної ПіС та бойкот поляків
  • Найгіршого не сталося. Що чекає Польщу далі та чому все не так погано для України

15 жовтня Польща електорально вибухнула. Жорстка передвиборна кампанія провладних та опозиційних сил, які висувалися до парламенту, увінчалася рекордним результатом явки з часу незалежності країни – віддати свій голос до виборчих дільниць прийшли аж 73% поляків. Вибори 2023-го у Польщі вже охрестили найважливішими у цілому поколінні. 

Вранці 17 жовтня Державна виборча комісія Польщі завершила підрахунок 100% бюлетенів. Відтак партія влади "Право і Справедливість" (ПіС) отримала найбільшу підтримку – понад 35,4% голосів. Проте аби сформувати новий уряд, цього недостатньо. Наступні три сходинки зайняли опозиційні політичні сили – "Громадянська коаліція" з майже 30,7%, "Третій шлях" з понад 14,4% та "Нова лівиця" з 8,6%, які оголосили, що створять коаліцію. 

Вперше за вісім років у Польщі змінюється влада. Водночас президент Польщі Анджей Дуда раніше заявив, що надасть право формувати коаліцію політсилі, яка набрала найбільше голосів. 

Боротьба ПіС та "Громадянської коаліції" й особливості польського парламенту 

"Для нас це успіх, справді… Найгірше – позаду, владі ПіС настав кінець. Демократія і свобода перемогли", – заявляв про результати екзитполів лідер ліберальної опозиції Дональд Туск під час виступу ввечері неділі, 15 жовтня, цитує його DW. Політик назвав себе найщасливішою людиною на світі. 

Дональд Туск, Марш мільйона сердець

Фото: Reuters

Національно-консервативна партія "Право і Справедливість", яка вже вісім років перебуває при владі, хоч і здобула кращий, ніж у конкурентів, результат, але не змогла отримати більшість. А у порівнянні з минулими виборами 2019-го політсила Ярослава Качинського втратила близько пів відсотка голосів. Сам лідер, виступаючи перед прибічниками ввечері неділі, назвав результат великим успіхом та підкреслив, що це вже четверта перемога ПіС поспіль. 

Ярослав Качинський

Фото: з відкритих джерел

"Ми не допустимо, щоб Польщу зрадили, щоб вона знала поразки й втратила найцінніше, що є в історії нації – право самостійно вершити власну долю", – заявив тоді Качинський, а до опонентів він звернувся зі словами, що попереду їх чекають дні боротьби та напруженості. 

Польський парламент складається з двох палат – 100-місцевого Сенату (верхня палата) та 460-місцевого Сейму (нижня палата). Очолювана експрем'єром Польщі та колишнім президентом Європейської Ради Дональдом Туском "Громадянська коаліція", до якої входять, крім очолюваної ним партії "Громадянська платформа", ще дві невеликі політсили, не надто відірвалася від ПіС. Потенційними її партнерами по коаліції є "Третій Шлях" та "Нова Лівиця", що у підсумку дозволить їм отримати у складі нового Сейму впевнений потенціал у 248 мандатів. Натомість партія Качинського може розраховувати на 194 мандатів, а для коаліції їй потрібно щонайменше 231 мандат. Її єдиний потенційний коаліційний партнер – ультраправа партія "Конфедерація", яка сподівалася на успіх, програла.

У Сенаті ПіС, яка й раніше там не мала більшості, втратить понад 10 мандатів, й буде представлена 34 сенаторами. Опозиція своєю чергою здобуде переважну більшість з 66 сенаторами. Блок "Громадянська коаліція", ймовірно, матиме 44 мандати, ставши найчисельнішою фракцією у верхній палаті. "Нова лівиця" може мати 9 представників, а "Третій Шлях" – 8. Ще п'ять мандатів отримали кандидати, які були погоджені в межах так званої сенатської угоди між "Громадянською коаліцією", новими лівими та "Третім Шляхом". 

В уряді Польщі Сейм за своїми функціями домінує над Сенатом. Останній має право законодавчої ініціативи, проте не може в односторонньому порядку накладати вето на законодавчі акти та не має контролю над виконавчою владою, як це дозволено нижній палаті. Як пояснює Національний інститут стратегічних досліджень, Сейм, наприклад, може висловити вотум недовіри уряду або конкретному міністру, призначати слідчу комісію для розслідування певної справи, робити запити до голови та членів уряду тощо. Окрім того, Сейм впливає безпосередньо на процедуру затвердження прем'єр-міністра. Попри те, що глава парламенту формально призначається президентом, його має схвалити Сейм. Зазвичай це кандидатура, представлена лідером партії, або погоджена коаліцією, з більшістю місць у палаті. 

Маніпулятивний референдум провладної ПіС та бойкот поляків

Для мобілізації своїх прихильників партія влади "Право і Справедливість" разом з урядом вирішили провести у день виборів національний референдум. На голосування винесли чотири питання, формулювання яких експерти та ЗМІ назвали відверто маніпулятивним. 

У своїх громадян польська влада запитувала про те, чи підтримують ті продаж держактивів іноземним компаніям, що призводить до втрати контролю самими поляками над стратегічними секторами економіки. Також про те, чи підтримують вони прийняття тисяч нелегальних іммігрантів з країн Близького Сходу та Африки, примусовий механізм якого нав'язала європейська бюрократія. Ще два запитання стосувалися підняття пенсійного віку для чоловіків та жінок до 67 років та ставлення до ідеї ліквідації стіни на польсько-білоруському кордоні. 

Імовірно, референдум допоміг владній політсилі мотивувати свій електорат прийти на вибори. Та водночас він підштовхнув і її опонентів, у яких з'явилося не просто обурення, а бажання покласти цьому край. Виборці опозиційних партій вирішили бойкотувати референдум, відтак у голосуванні брали участь здебільшого прихильники ПіС та "Конфедерації", понад 95% яких відповіли "ні" на поставлені питання. Попри рекордну явку на виборчих дільницях у 73% участь у референдумі взяли лише 41% поляків. 

Найгіршого не сталося. Що чекає Польщу далі та чому все не так погано для України

Безпрецедентна висока явка на цьогорічних парламентських виборах у Польщі показує, що опозиція виграла мобілізаційну кампанію, зробивши нарешті те, чого їй не вдавалося упродовж кількох минулих передвиборчих перегонів – надихнути своїх прихильників прийти на дільниці та проголосувати, каже у коментарі Еспресо політтехнолог, член правління Polish Public Relations Association Михайло Красюк. Водночас провладна партія "Право і Справедливість" все ж отримала відносну більшість голосів, тому скоріше за все президент Анджей Дуда запропонує їй створити коаліцію. 

Анджей Дуда

Фото: Getty Images

"Навіть якщо вони покличуть "Конфедерацію" до коаліції, голосів для того, що провести свій уряд в парламент, не вистачає. Тому вони зараз будуть намагатися домовитися з поодинокими депутатами з інших партій, щоб ті перейшли на їхній бік, аби якось таки сформувати ситуативну більшість. Якщо їм цього не вдасться, то все залежатиме від президента, чи запропонує він опозиції створити уряд. Зараз Польщу чекає кілька тижнів непевності, що буде далі", – пояснює експерт. 

Оскільки президент Польщі – виходець з "Права і Справедливості", він може не запропонувати опозиції формування коаліції, а ПіС буде триматися за владу до останнього, аби всіма шляхами відтягнути ситуацію до перевиборів, вважає Михайло Красюк. Відтак, подальша доля нового польського уряду залежатиме від рішення Дуди та політичного таланту перемовника Туска. 

Загалом експерти вважають, що з новою владою у Польщі покращаться відносини з Європейським Союзом. Позаяк Дональд Туск був колишнім президентом Європейської Ради, він не влаштовуватиме розбірки заради розбірок. Крім того, у країни стануть кращі відносини з Німеччиною, з меншим вмістом агресії та ворожості, пише "Голос Америки". 

А ось для України та її відносин із сусідом у контексті створення "свіжого парламенту" не все так погано. Кардинальних змін очікувати не варто, оскільки найгіршому сценарію суджено було не збутися. За словами політтехнолога, це коли б "Конфедерація" змогла набрати достатню кількість голосів, щоб створити коаліцію з ПіС та ввійти в уряд. Цього не сталося, партія набрала значно менше голосів, ніж сама сподівалася та ніж їй прогнозували соцопитування напередодні виборів. Тому у конфігурації майбутнього польського парламенту ця політсила вже ні на що не впливає. 

"Щодо України буде, можливо, більше системності та менше емоцій. ПіС характеризувалася тим, що дуже орієнтувалася на громадську думку, їх дії залежали суттєво від коливань цих настроїв. "Громадянська Платформа" більш системна та більш бюрократична у доброму значенні цього слова. 

Я дуже радий, що цього найгіршого сценарію не сталося. Тому що реально у конфігурації коаліції ПіС з "Конфедерацією" тут була б друга Угорщина. І те, яку риторику стосовно України в останні тижні перед виборами "Конфедерація" взяла на озброєння, й те, що вона з тріском програла, означає, що поляки не повелися на ці прокремлівські наративи. Тому не все ще втрачено", – зазначив Михайло Красюк. 

На думку деяких політологів, з приходом нової влади у Варшаві українське питання стане менш політизоване, і, ймовірно, вдасться розв'язати конфлікт довкола експорту українського зерна до Польщі. До того ж кращі позиції в ЄС дозволять сусідці ефективніше просувати й українські інтереси. 

Водночас, зауважив журналіст Віталій Портников, провал правлячої партії у Польщі робить неможливим створення антиєвропейської осі Варшава – Будапешт – Братислава. Євроскептичні позиції Угорщини та Словаччини навіть, якщо Фіцо зможе сформувати стабільний уряд у своїй країні, будуть підірвані програшем партії "Право і справедливість" на польських виборах до парламенту. 

"Останні вісім років були непростими для Польщі. Багато хто порівнював цю країну з сусідньою Угорщиною Віктора Орбана і попереджав, якщо правим популістам вдасться закріпитися при владі ще на один термін, то це остаточно завершить період орбанізації Польщі та призведе до того, що країна втратить свою важливу роль і можливості.

Тепер після правління партії "Право і справедливість" Польщу потрібно буквально лікувати. Лікувати її судову систему, претензії до якої є в Європейської комісії та багатьох інших країн Європи, які б хотіли повернення Польщі на демократичні рейки незалежності судової системи. Лікувати її суспільні медіа, які за останні вісім років перетворилися на справжній рупор влади замість того, щоб бути рупором суспільства", – вважає Портников.

Так само доведеться змінювати ситуацію й у стосунках з Україною. Адже останніх вісім років були часом перманентної кризи у польсько-українських взаєминах, додає журналіст.

Поки ж післявиборча тяганина у поляків та очікування, яким все ж таки буде новий уряд, триватиме близько місяця. Опозиційні політсили, головною спільною рисою яких є бажання усунути від влади "Право і Справедливість", також мають чимало розбіжностей між собою – у питаннях економічних, світоглядних тощо. Попри успіх мобілізації своїх прихильників на виборчих дільницях 15 жовтня, залишається питання, чи зможуть вони перекувати отриманий результат й скористатися ним так, щоб отримати шанс створити новий уряд та втримати його, не розсварившись. 

Теги:
Читайте також:
Київ
+25°C
  • Київ
  • Львів
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • Біла Церква
  • USD 41.1
    Купівля 41.1
    Продаж 41.59
  • EUR
    Купівля 44.52
    Продаж 45.29
  • Актуальне
  • Важливе
2024, четвер
25 липня
12:18
Володимир і Катерина Остапчуки
Шоумен Володимир Остапчук та його третя дружина зворушливим відео розповіли, що чекають на дитину
12:04
ГУР ідентифікувало 30 росіян, причетних до обстрілів Харківщини і Сумщини
12:00
OPINION
Ігор Луценко
Знову торгівля мовою?
11:54
"В Україні очікується наймасовіший ракетний удар через прибуття F-16": новий вкид роспропаганди
11:50
метро Харків
Деімперіалізація та деколонізація: у Харкові перейменують 3 станції метро та 48 вулиць
11:37
Думками навиворіт 2
"Думками навиворіт 2" випередив "Барбі" та став найкасовішим мультфільмом в історії
11:24
застосунок Дія
Для майбутніх репарацій: у Дії можна подати заяву до міжнародного реєстру збитків про знищене Росією житло
11:18
дрон
Росіяни вбили мирного жителя Херсонщини, скинувши на нього вибухівку з дрона
11:03
Вертоліт Королівського флоту Wildcat, оснащений ракетною системою Martlet
Велика Британія закуповує багатоцільові ракети Martlet і передасть частину Україні
10:47
речник Держдепу США Метью Міллер
США заявили про готовність допомогти у розслідуванні падіння російських "шахедів" у Румунії
10:27
"Культурний десант"
"Культурний десант" та "Наш формат" запустили акцію "Книга на фронт"
10:21
Путін і Асад
Говорили про сценарії розвитку подій в Євразії: Путін в Москві прийняв сирійського диктатора Асада
10:21
діти, злочини росії
З окупованої Херсонщини вдалося вивезти ще 4 дитини
10:03
OPINION
Тарас Загородній
Стаття Джонсона: Хто вам сказав, що це "мирний план"?
09:56
Оновлено
БПЛА "шахед", безпілотник, дрон
Нічна атака "шахедами": на Одещині двоє постраждалих, на підступах до Києва працювала ППО
09:53
танк Leopard 2A4
Нідерланди і Данія відправлять в Україну 14 танків Leopard 2А4 цього літа
09:52
Шахед
Другу ніч поспіль у Румунії оголошували повітряну тривогу через російські БПЛА
09:31
Готували теракти в Україні та Євросоюзі: правоохоронці затримали організаторів агентурної групи ФСБ
09:27
Росіяни масово перекидають техніку та військові об'єкти до Кримського мосту, - "Атеш"
09:18
Окупанти
"Навчатимуть навичкам бою": росіяни вивезли учнів однієї зі шкіл Луганщини у табір до Сибіру
09:02
Харківщина
РФ вранці била КАБами по Куп'янському району: постраждав чоловік, горіли будинки
08:59
Атака шахедів, ЗСУ
Вночі 25 липня 3 "шахеди" перетнули держкордон із Румунією, над Україною сили ППО збили 25 ворожих БПЛА
08:59
Мовознавиця Ірина Фаріон
Що відомо про розслідування вбивства Ірини Фаріон? Розмова з адвокатами жертви
08:40
Херсонська область
Росіяни 24 липня обстріляли 15 населених пунктів Херсонщини: 1 людина загинула, є поранені
08:22
Оновлено
РФ активно штурмує позиції ЗСУ на 11 напрямках: Генштаб назвав найгарячіші точки
08:20
MIM-23 Hawk
Сформувати зенітну батарею: Іспанія передасть Україні ЗРК Hawk
08:12
Іраклі Кобахідзе
У разі перемоги на виборах "колективного національного руху" в Грузії відкриється другий фронт, - прем'єр Кобахідзе
08:01
OPINION
Костянтин Корсун
Чому функціонери Google не довіряють "Дії"?
07:55
"Динамо" - "Полісся" 3:0 (21 квітня 2024 року)
"Олімпія" - "Полісся": де та коли дивитися матч кваліфікації Ліги конференцій
07:46
обстріл, ППО
У Росії заявили про знищення 11 БПЛА та двох морських дронів у Чорному морі
07:38
танкер корабель
Неподалік столиці Філіппін затонув танкер: стався витік мазуту
07:37
Оновлено
російський гелікоптер Мі-28
У Калузькій області РФ розбився військовий гелікоптер Мі-28
07:32
Інфографіка
знищений російський танк Т-72
РФ за добу війни в Україні втратила 1230 військових, 11 танків і 66 БПЛА
07:22
Німеччина уряд
"Крок проти екстремізму": очільниця МВС Німеччини оголосила "Ісламський центр Гамбурга" поза законом
06:51
Ту-95, стратегічний бомбардувальник ВПС Росії
Біля Аляски перехопили військові літаки РФ та КНР
06:36
Оновлено
десантний корабель РФ "Новочеркаськ"
У Чорному морі чергує один ракетоносій: загальний залп - до 4 "калібрів"
06:30
ЗСУ
В ISW назвали причину, яка заважає армії РФ проводити посилені наступи в Україні
05:46
ями на дорогах
У Києві на місяць обмежать рух однією з вулиць: схема
05:28
Боснія і Герцеговина
Суд Боснії та Герцеговини призупинив закон про вибори у Республіці Сербській
05:20
Саміт ЄС, Олаф Шольц
Шольц заявив, що знову балотуватиметься на посаду канцлера
Більше новин