Про "армію дронів" і компетентність
Після пропагандистського сюжету російського ТБ всі кинулися з’ясовувати, чому у нас досі немає достатньої кількості безпілотників, а в "узкіх" їх вже цілі виробництва
Ну, по-перше, коли ми слухаємо про стопіцот тисяч "Ланцетів", хочеться нагадати всім, щодо нечитання "радянських газет" зранку.
А по-друге, варто визнати, що проблема дійсно велика. Армія — не армія, але корпус безпілотників у них вже точно є за фактом, а у нас він є в буклетах та старих піар-повідомленнях.
Отже, якщо вірити усьому масиву дописів, армії дронів у нас немає, тому що у нас є корупція, є перекладання бруківки, є заміна герба на Батьківщині-Матері, є фінансування музею Голодомору, є воровата митниця, бикувата податкова та безпредельний БЕБ. В нас, кінець кінцем, є Татаров. А з Татаровим, яка ж "армія дронів"!
Багато слів бачив за цей ранок. Окрім двох: компетенція та компетентність!
Якось так сталося, що в Росії й корупція тотальніша, і ФСБ страшніша когнітивно обмеженого БЕБа в рази, і стада їхніх татарових там тучніші, й, на відміну від нашого, зовсім недоговороздатні. І при цьому при всьому дрони там є на заводі. А в нас також є, але гаражними та партизанським зусиллями.
Читайте також: Аудиторська служба: Тупий соціалізм та постсовок
Чому? Тому що компетенція та компетентність!
В російській еліті, звичайно, той ще рак свідомості з масонами та планетою Нібіру. Але просто користуючись з якогось ще радянського досвіду, колишній заступник завідувача лабораторії НДІ кольорових металів Сергій Чемезов, друг Путіна та голова "Ростеху", який і відповідає за дрони, розуміє, що, бля, мабуть, для того щоби випустити ударний дрон, замовлення на нього не треба віддавати програмістам, а написання програмного забезпечення замовляти в інженерів! Хай дрон пакує проєктує напівприватне КБ на базі концерну "Калашніков". Бо ударний дрон — технологічна та міждисциплінарна штука. Там і вибуховий заряд, різні види систем керування, мікроелектроніка, аеродинаміка. Даймо КБ гроші й отримані від китайських партнерів елементні схеми, навісимо це на концерн з широкими міжгалузевим досвідом і запустимося!
Що в нас? Дамо бабки на "армію дронів" Федорову! Бо він нормальний мужик та Портрет його любить. Піарник хороший. Хай програмісти займуться БПЛА. Це ж одне і те саме майже! Там якась математика і там, цифри, формули, якісь задроти патлаті! Хай будЕ!
І це про компетенції. Кожна інституція має займатися своєю справою. Якщо інституція не витягує — треба її трансформувати, кадрово посилювати тощо. Але не роздавати вказівки міністру внутрішніх справ "понятійно" відповідати за вакцинацію, а голові МОЗ — за кінну поліцію. Так не злітає! Ніколи й ніде.
Читайте також: Хто заважає прозорій системі тилового забезпечення?
А тепер про компетентність! Ми завжди зациклені на грошах. Але, на жаль, навіть якщо в один момент в нас перестануть п*здити й складуть усе зекономлене на Майдані у вигляді стосів золота, будуть речі, які усе одно буде неможливо купити за ці гроші. Справжнє кохання, безсмертя чи Нобелівського лауреата з фізики.
Інженери, технічні спеціалісти, кваліфіковані робітники, конструктора, фізики та всі інші сотні професій, необхідні для ВПК під час війни у кількості тисяч і тисяч людей, вона зі с*аки несподівано не беруться. Це системи освіти, промисловості, державного управління, які працюють на результат роками! І зараз нам потрібно це відроджувати в темпі лані, яка втікає від зграї гієн. А для того, щоби це відроджувати, будувати, організовувати виробництва тощо, повинно бути компетентне державне управління. Бо координація масивних стратегічних програм — це складно само по собі. Навіть без врахування локальних особливостей. А наше державне управління здатне породжувати "армію дронів" від Мінцифри та фейковий гелікоптер від Гусєва, а "Байрактар" й умови для його створення воно народити не може і так ми заходимо на коло.
Коротше, хочемо вижити — доведеться усвідомлювати некомпетентність як одну з головних вад держави. І щось з цим робити. Ось тільки проблема в тому, що для того, щоби усвідомити власну некомпетентність потрібно бути хоч трохи компетентним хоч у чомусь.
Про автора. Сергій Висоцький, журналіст, колишній народний депутат України.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе