Проросійський закон про медіа

23 серпня наш гуманітарний комітет Верховної Ради проголосував за те, щоб рекомендувати парламенту розглянути закон про медіа. Проти проголосували лише я, Володимир В’ятрович і Софія Федина з Європейської Солідарності.

Загалом непоганий проєкт змінили, додали тоталітарні антиєвропейські норми і намагаються цим законом скасувати норми на підтримку української мови і культури. І все під прапором ніби-то євроінтеграції.

Зокрема нещодавно ми прийняли закони, які забороняють російським обмеженим попсовикам далі пудрити мізки українцям, нав’язуючи колоніальну культуру агресора.

Йдеться про пов’язані з протидією проросійській пропаганді, обмеження на російську музику і передачі, роботу медіасервісів тощо. Ці зміни повинні були переноситися до закону про медіа дослівно, з мінімально необхідною адаптацією термінології. Але їх навмисно викинули.

Ми прийняли низку законів для протидії російській пропаганді. І просимо обмежити її у світі. Але прийнята комітетом у День прапора редакція закону про медіа відкриває двері російській пропаганді.

Зараз цей блок мав би стати основним у законі про медіа. Важливо, щоб законопроект повноцінно регулював відповідні питання.

Натомість, законопроект, наприклад, наразі не дає відповіді, що таке "іноземне лінійне медіа". А як визначити, що медіа контролюється державою-агресором? Адже критерії місця реєстрації, як ми добре знаємо, не завжди спрацьовують в умовах гібридної війни. Разом з тим у статті 5 ми зобовʼязуємось не обмежувати ретрансляцію іноземних медіа з країн-членів ЄС, хоча точно знаємо випадки, коли російські медіа прикривалися європейськими ліцензіями зловживаючи свободою поширення інформації і розпалюючи війну. Очевидно, доброчесних європейських мовників ми маємо підтримувати, але не росіян з європейською реєстрацією.

В первісних редакціях законопроекту непогано були виписані вимоги до фінансової прозорості та заборони на фінансування країною-агресором українських медіа, Ці норми викинули з проєкту.

Ми будемо наполягати на імплементації правил з законопроекту №2072 "щодо удосконалення механізмів забезпечення прозорості власності та фінансування аудіовізуальних ЗМІ".

Те ж стосується складення чорних списків. У проголосованому комітетом проєкті ця норма сформована у такий спосіб, що, наприклад, тур російського актора по окупованому Криму або Донбасу вже не є підставою для внесення його в перелік таких , зто становить небезпеку. А, отже, їх можна показувати, їм дозволяється гастролювати Україною.

Проєкт переповнено антиєвропейськими нормами, які вносяться для обмеження свободи слова і створення пропагандистських державних медіа.

Зокрема, мова йде про парламентський Телеканал РАДА

Раніше телеканал РАДА діяв як бюлетень, який транслює засідання парламенту та комітетів. Зараз його перетворено на звичайний державний інформаційний канал, який нічим не відрізняється від приватних, лише майже не показує опозиційних політиків. Уявити собі таке у країнах ЄС неможливо. Резолюції Європарламенту щодо України давно вказували на неприпустимість існування державних пропагандистськи телеканалів і ці рекомедації у нас було втілено. Таких каналів не було. Як тоді здавалось - остаточно. Але проєкт Закону про медіа закріплює відмову від зобов‘язань перед ЄС, узаконює державне телебачення.

Цікаво, що закон зобов‘язує місцевих суспільних мовників транслювати сесії місцевих рад, а державний телеканал Рада не зобов‘язаний висвітлювати засідання ВР.

Хоча у європейських країнах не канали мають бути зобов‘язані транслювати засідання, а ради не мають права бути закритими від громадськості і їхні засідання мають транслювати суспільству. Саме з цією метою канал Рада і створювали.

За цим проєктом усі кабельники і провайдери зобов‘язані транслювати державний канал Рада, який попри назву транслює не засідання Парламенту, а є державним пропагандистським інформаційним каналом. Хоча Конституція забороняє надавати перевагу державним підприємствам.

Прозорість медіа- власності. Раніше в проекті була виписана хороша процедура дослідження структури власності. Зараз вона обмежена, повноваження Нацради зменшені. Є бажання у авторів знову повернути непрозору форму власності.

Проєкт закону дозволяє Нацраді без суду анулювати ліцензії ( принаймі ця процедура виписана у проєкті казуістично). При цьому незалежність регулятора жодним чином не гарантована. Відповідно до нещодавно прийнятого закону президент і Рада можуть у будь-який момент зняти без причини будь-кого, кого призначили у тому числі і члена Нацради.

Окрім того проєкт Закону про медіа прямо суперечить Закону України "Про електронні комунікації" (2021),

Закону України "Про адміністративну процедуру" (2022),

Закону України "Про публічні електронні реєстри" (2021).

Він суперечить навіть Закону про деолігархізацію (2021) який каже що Національна Рада має встановлювати і напевно контролювати порядок проведення перевірки ділової репутації покупця медіа.

Словом у Раду вноситься суперечливий проєкт, який відкидає нас від членства у ЄС , в найголовніше - навмисно скасовує норми на підтримку української мови і культури , про що раніше писав

Володимир В’ятрович і заявляла ініціатива #моваобєднує