Путін хотів вбити Пригожина, Росія протистоїть розколу, Україні бракує живої сили в контрнаступі. Акценти світових ЗМІ 28 червня

На таких темах акцентують міжнародні видання станом на ранок 28 червня:

Лукашенко відмовив Путіна від вбивства Пригожина

The New York Times пише, що про плани заколоту Пригожина заздалегідь знав російський генерал Сергій Суровікін. Офіційні особи в США заявили, що вони намагаються дізнатися, чи він допомагав планувати дії Пригожина минулих вихідних, які становили найбільшу загрозу для Путіна упродовж 23 років його правління. Аналітики кажуть, що генерал Суровікін є шановним полководцем, який допоміг зміцнити оборону на лінії бойових дій після контрнаступу України торік. У січні його змінили на посаді головного командувача, але він зберіг вплив у веденні військових операцій і залишається популярним серед військ. Крім того, за словами американських посадовців, є ознаки того, що інші російські генерали також могли підтримати спробу Пригожина силою змінити керівництво Міноборони. Інакше він не почав би свого повстання, якби не вірив, що інші, хто займає владу, прийдуть йому на допомогу. Тепер пан Путін має вирішити, кажуть чиновники, чи вірить він, що генерал Суровікін допомагав пану Пригожину, і як він має відповісти.

Білоруський лідер Олександр Лукашенко стверджує, що під час розмови в суботу з Володимиром Путіним переконав його не вбивати керівника Вагнера Євгена Пригожина, пише The Washington Post. Нібито коли Лукашенко намагався переконати Пригожина припинити повстання проти Москви, бос найманців був напівбожевільним, виговорював нецензурні слова протягом пів години, і ця лайка була в 10 разів більшою, ніж зазвичай, можливо, не підозрюючи, що його життя було під загрозою, сказав президент Білорусі. Разом з тим, він заперечив будівництво на території своєї країни таборів для російських найманців, зазначивши, що Вагнеру запропонували покинуту землю в Білорусі, якщо вона знадобиться російській групі. Тому якщо вагнерівці захочуть, їх прилаштують.   

Фото: з загальнодоступних джерел

Що ж буде із засновником ПВК Вагнера Євгеном Пригожиним та його найманцями, чи слабший зараз Володимир Путін, аналізує NYT. Та найголовніше, як це вплине на війну в Україні. Група Вагнера зіткнулася з кількома турбулентними днями. А для контрнаступу українських військових, який набирає обертів, це не може зашкодити. Питання в тому, наскільки Київ може використати будь-які ознаки коливань морального духу групи Вагнера. Той факт, що деякі війська вагнерівців будуть передані під російське військове командування з 1 липня, може похитнути організацію, принаймні в короткостроковій перспективі. Крім того, постає питання про те, що відбувається з бойовою силою винищувачів Вагнера. Найманці проклали шлях на користь Росії протягом місяців боїв за східноукраїнське місто Бахмут, зазнавши десятків тисяч втрат. Відтак залишається побачити, чи зможуть такий потенціал відтворити в збройних силах РФ, яким зазвичай платять менше, ніж найманцям. 

Тим часом Сполучені Штати знову націлилися на російську групу найманців Вагнера, запровадивши санкції проти компаній, які звинувачують у незаконних операціях із золотом для фінансування найманців, пише The Guardian. Міністерство фінансів США заявило, що наклало санкції на чотири компанії в Об’єднаних Арабських Еміратах, Центральноафриканській Республіці та Росії, яких звинуватило у зв’язках з групою Вагнера та її лідером Євгеном Пригожиним. Там наголосили, що продовжуватимуть націлюватися на потоки доходів ПВК Вагнера, щоб зменшити її експансію та насильство в Африці, Україні та в будь-якому іншому місці.

Крім того, глава НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс готовий захистити себе від будь-якої загрози з боку Москви чи Мінська, і збільшив свою військову присутність на своєму східному фланзі останніми днями після того, як лідер повстанців Вагнера Євген Пригожин приїхав у Білорусь. "Занадто рано робити остаточне судження про наслідки того, що Пригожин переїхав до Білорусі, і, швидше за все, частина його сил також буде розміщена в Білорусі", – сказав Столтенберг журналістам. 

Росія протистоїть розколу після постання найманців

У той час як президент Росії Володимир Путін у своїй промові в понеділок вихваляв єдність і патріотизм нації та намагався спроєктувати армію, згуртовану за ним після невдалого заколоту найманців Вагнера, росіяни продовжували стикатися з гострими питаннями про розбіжності в силах безпеки та про те, як президент дозволив країні дійти до ризику громадянської війни. WP зазначає, що визнання того, що російська влада витратила стільки грошей на приватну групу найманців, може мати негативні наслідки для Путіна, як показовий приклад вартості війни в Україні, яку Кремль загалом намагався приховати від громадськості. Розголошення може бути особливо шкідливим після неодноразових звинувачень Пригожина в тому, що російське військове керівництво мінімізує кількість втрат в Україні, яка, за його словами, досягає 1000 солдатів на день вбитими, важко пораненими та дезертирами. Деякі політологи передбачають, що ймовірною реакцією Путіна на внутрішні розбіжності будуть нові репресії.

Фото: gettyimages

Як пояснює The Guardian, після припиненого Вагнером повстання на вихідних Володимир Путін і його слухняні медіамережі намагаються створити розповідь про заворушення, яка малює президента Росії та систему, якою він керує, у найкращому світлі. Та навіть для зазвичай спритних пропагандистів Путіна важко зобразити приголомшливі події вихідних як перемогу Кремля. Водночас стверджуючи, що країна перебуває на межі громадянської війни, Путін і державні телевізійні мережі наполягають на тому, що повстання не має реальної підтримки й завжди приречене на поразку. Ще важче пояснити, як режим, який пишається передбачуваністю, міг дозволити цьому статися. Мета цієї риторики – "переписати наратив путчу Пригожина як наратив консолідації та консенсусу", зауважив Сем Грін, директор Російського інституту Королівського коледжу Лондона. З його слів, риторика Путіна спрямована як на еліту, так і на маси, але питання в тому, чи купується на це еліта. 

NYT пише, що у Кремлівській сцені Путін намагається переписати заколот в Росії. Під час одноденного повстання найманців проти російської армії російський президент з’явився лише один раз, пообіцявши рішучі дії щодо "зради нашого народу". Після п’ятихвилинного звернення Путін знову зник з поля зору, змусивши росіян дивуватися відсутності свого президента на тлі найдраматичнішого виклику його правлінню за 23 роки. Але вже у вівторок кремлівська іміджева машина запрацювала, коли лідер РФ раптово виступив з телевізійними промовами, намагаючись створити враження контролю, переписати історію про те, що сталося, і запевнити російську громадськість, що він усе ще тягне за важелі влади, незалежно від того, чи бачать люди його, чи ні. 

Контрнаступу ЗСУ перешкоджають заміновані території та брак живої сили

Українські сили орієнтуються на гігантських мінних полях і здійснюють початкові атаки на російські позиції вздовж розтягнутої лінії фронту, заявили офіційні особи США та України, поки Київ, зупиняючись, робить перші кроки того, що, як очікується, буде тривалою та тяжкою контрнаступальною кампанією, пише WP. Неназваний американський чиновник сказав, що українські військові зараз проходять бойові дії через початкову зону безпеки, перш ніж кинути основну частину своєї живої сили на основні рубежі Росії. Початковою перешкодою для військового керівництва України є сам масштаб розтягнутої лінії фронту, що означає, що Києву довелося розрідити та розосередити свої обмежені сили. Іншою проблемою є сильно заміновані райони, які становлять зовнішній шар російської оборони. Україні також не вистачає як переваги в повітрі, так у співвідношенні наступальних і оборонних військ 3:1, яке зазвичай потрібно західним військовим для такого штурму. За оцінками США, військове командування працює над проникненням у початкову зону безпеки Росії, перш ніж відправити основну частину своїх сил у бій.