Результатів ленд-лізу доведеться чекати довго, – військовий експерт Михайло Жирохов

Про те, яке значення цього закону та який реальний вплив він може мати на російсько-українську війни Еспресо запитав у Михайла Жирохова – військового експерта, історика, автор книг і статей з історії локальних конфліктів ХХ ст.

"Ленд-ліз означає, що будуть прибрані всі бюрократичні перепони на поставки американської зброї до України. Судячи з американської преси, обсяги будуть дуже потужними. Адже мова йде про десятки мільярдів доларів за пів року", – розповідає Жирохов.

Експерт каже, зважаючи на те, як закон про ленд-ліз вплинув на перебіг Другої світової, оптимізм в Україні зрозуміти можна.

"Потрібно пам'ятати історію. Бо саме ленд-ліз, поставки зброї Великобританії, СРСР і Китаю допомогли переломити хід ІІ світової війни. Один із найкращих радянських асів Покришкін літав на американському літаку "Аерокобра", "Вілліси" та "Студебеккери" були основними машинами війни після 1943 року, та й узагалі ішли поставки всього – від нафти і боєприпасів до тушонок і ґудзиків. Ми сподіваємося, що такий же потік допомоги піде і нам".

Щодо конкретних видів озброєнь –  все залежатиме від того, якими будуть запити нашого Генерального штабу, каже Жирохов. Бо зараз йдеться не про те, що зайвого готові вигребти союзники зі своїх складів, а про потужну допомогу, що буде враховувати наші потреби.

Що Україна отримає в першу чергу?

Михайло Жирохов переконаний – передусім до України поїде артилерійське озброєння.

"Артилерії потрібно багато. Зараз триває не війна танків, бо росіяни після великих втрат відмовилися від масового використання танків. Вони зрозуміли, що в нас величезна кількість протитанкових засобів – "Javelin", "NLAW", гранатомети зі всієї Європи. Тому росіяни вирішили скористатися власною перевагою в повітрі та артилерії. Тому нам потрібна артилерія, яка стріляє дальше та влучніше. І, зрозуміло, що потрібна ППО.

Артилерія, калібром 155 мм, стріляє дальше десь на 20%, ніж артилерія, калібром 152 мм., що знаходиться на озброєнні в окупантів. Та й самі снаряди 155 мм. мають більше вогневе враження. Якщо дивитися навіть по масових показниках, то вони більші, ніж російські, і завдають більшої шкоди супротивнику.  Тобто, якщо контрбатарейна боротьба, то той, у кого є 155-міліметрові, має перевагу. 

Загалом ленд-ліз означає, що зброю передавати стане простіше. В тому числі боєприпаси. Мало хто про це говорить, але боєприпаси – це величезна проблема. Якщо у нас буде натівська зброя, їх буде потрібно сотні тисяч. Якщо радянських боєприпасів навіть після 8 років війни ще на складах можна нашкребти, то натівських у нас немає зовсім", – пояснює Жирохов.

Він наголошує – важливо, що техніка (принаймні перші партії) передаватимуться зі складів Збройних сил США в Польщі та Румунії. Для того, щоби працювати з новими видами озброєнь Україні потрібні будуть досвідчені екіпажі, розрахунки, навчання, інструктори. Це все відлагоджуватимуть "в дальному тилу" – вся підготовка наших військових буде йти в Польщі та Румунії.  

 

Що Україна отримає згодом?

Інформація про те, що ленд-ліз нібито запрацює через кілька місяців – неправдива, каже Жирохов. Він пояснює просто: президенту США за законодавством дають 60 днів на підпис документу. Значно більше часу займе підготовка українських військових до роботи з деякими новими видами озброєнь.

"Це артилеристів підготувати можна швидко. Вони в нас досвідчені і там специфіка інша – просто, вибачте за спрощення, таблиці стрільб і напрямок показати. Зрозуміло, що підготовка екіпажів для танків "Абрамс" чи будь-якої іншої важкої техніки – це не просто і не швидко. Скажімо, там є спеціальність "заряджаючий", якого в нас немає взагалі. Якщо механіка-водія можна перенавчити (кермування всіма танки плюс-мінус однакове – кілька ричагів і педалі), то система управління вогнем геть інша, ніж на радянських танках, заряджаючий – теж новинка. Тобто є багато проблем, через які "Абрамси" завтра на Донбас не поїдуть", – пояснює військовий експерт. 

Непроста ситуація і з літаками. Жирохов прогнозує, що Україні передадуть радянські літаки, які є на території держав-союзників. Західні зразки – це швидше далека перспектива.

"Я бачив "відосіки", де наші льотчики кажуть: "дайте нам F-16 і ми завтра полетимо". Але насправді тут є трохи бахвальства, бо перенавчитися не так легко. 

Крім того, стандарти НАТО охоплюють не лише літаки, але й аеродромне обладнання. Тобто всі ці радянські заправники, спецмашини відразу можна "відправляти в утиль". Там роз'єми інші, все інше. Підготувати до вильоту такий літак, не маючи відповідного обладнання, неможливо. Виходить, що разом із літаками нам потрібно купу всього, що коштуватиме більше, ніж всі ці літаки, разом узяті. Якби в нас була інфраструктура за стандартами НАТО – жодних проблем. Інструктури, перекваліфікація – і вперед. Але на даний момент у нас нема анічогісінько.

Схожа історія і з протиповітряною обороною. Ті зразки, які союзники могли дати – вони вже дали. Я маю на увазі С-300 та інші поставки, про які не говорять. Але це все – радянські зразки. Щоби перевчити людей на "Patriot", потрібен час – це занадто складні зразки, щоби їх освоїти за два місяці", – каже Жирохов.

Бракує українцям і протикорабельного озброєння.

"Британці нам дають "Брімстоуни", але це протикатерна зброя. Для "Рептора" згодяться, але не більше. Наші "Нептуни" далекі від масового виробництва. З американськими "Гарпунами" теж є проблеми, бо в них є лише морська та авіаційна версії, а берегову версію давно вже списали. Може щось на складах хіба завалялося. Берегова версія "Гарпуна" була мало розповсюджена. А нас потрібна якраз лише берегова", – пояснює експерт.

Що Україні навряд чи знадобиться?

Якщо американських "Абрамсів" Жирохов чекає з нетерпінням, то до "Леопардів", які, можливо, передасть Україні Німеччина, експерт ставиться доволі скептично.

"Леопарди" не викликають в мене ентузіазму. Тим паче, що німці нам дають "Леопарди" 1965 року виробництва – будь-які сучасні протитанкові засоби будуть їх "перемелювати", аж гай шумітиме. Німці можуть ухвалити таке політичне рішення, але військової користі від них буде небагато. Якби "Леопард-2" або кращі – зміст є. А "Леопард-1А" дуже нагадує німецький почерк із 5 тисячами касок. Та ще й касок "Темп-2М", які в нас же і купили", – каже Жирохов.

Також він сумнівається, що закон про ленд-ліз зможе дуже підсобити ЗСУ з безпілотними літальними апаратами.

"Знову ж таки постає питання підготовки. Ті безпілотники, які американці могли дати – вони вже їх дали. Розмови про "MQ-9 Reaper", на мою думку, залишаться лише розмовами. По-перше, це стратегічний безпілотник, а по-друге – там підготовка розрахунку триває рік. Якщо наші військові проявлять виняткову геніальність – все одно щонайменше пів року. Чи потрібні вони будуть через пів року, дуже важко прогнозувати. 

Американці вже передали нам ударні безпілотники-камікадзе "Switchblade", поляки хороші БПЛА дали. А от щодо "ріперів" особисто я маю сумніви. Навіть щодо доцільності, якщо тільки ми не маємо намірів бомбити Москву. Він має дистанцію в 2 тисячі кілометрів, 16 кілометрів висота. Тобто, це дуже потужні зброя, яку американці використовували в Іраку, Афганістані. Оператор міг сидіти в Італії в барі і проводити бомбардування об'єктів в Кандагарі. Тобто це масштаби, які, може, й не потрібні Україні", – зазначив військовий експерт.
 

Ми не можемо користуватися багатьма видами озброєння, тобто перелому на фронті не буде?

Жирохов наголошує: сьогодні Україна втрачає чимало можливостей через згаяні роки, упродовж яких про стандарти НАТО лише говорили, замість їх впроваджувати. Як наслідок – у нас немає фахівців, які можуть використовувати види озброєнь, що їх готові передати союзники.

"Я пам'ятаю, як що Кучма казав: "Давайте переходити на стандарти НАТО!" Але ніхто нічого не робив. Якби в нас зараз було би хоча дві танкові бригади, підготовлених за стандартами НАТО, все було би по-іншому. Ми би вже зараз отримали "Абрамси" і поїхали "розмотувати" їх на Ізюм.

Потрібно розуміти, що перехід на стандарти НАТО – це тривалий, складний і дорогий процес. Скажімо, Польща вже 18 років у НАТО, а в неї, крім "Абрамсів", є й досі Т-72, є й МіГ-29. Повністю перейти складно і затратно".

Відтак миттєвих результатів ленд-лізу на фронті очікувати не варто.

"Якщо хтось чекає перелому у війні за два тижні, за два місяці чи "до 9 мая", то ні, його не буде. 

Ми дивимося на дальшу перспективу. Вже зараз поїхали артилеристи, військові інших спеціальностей – вчитися та освоювати нові озброєння. Людей забирають навіть з фронту на навчання. Вони повернуться – хто за 2-3 місяці, хто за 5-6. Раніше – неможливо, як би інтенсивно не працювали. Є навчальні програми, за якими проводять підготовку військових, незалежно від того, звідки вони – з Польщі, Німеччини, США чи України. 

Швидкими можуть бути хіба що якісь локальні успіхи. Ми уже отримали достатньо велику кількість артилерії, а деякі артилеристи вже пройшли тижневі навчання. Тому ми вже можемо побачити якесь відео, де наша артилерія "влучає в хрестик". Завдяки цьому можна буде, скажімо, зупинити наступ на ізюмському напрямку чи в іншому місці. Але такого, щоби ми перейшли в контрнаступ і завтра забрали Херсон, а післязавтра звільнили Крим – не буде. Не так швидко", – наголосив Михайло Жирохов.