Rocket Lab запустить два супутники для NASA, щоб дослідити вплив потепління на шельфові льодовики

Про це інформує TechCrunch.

Місія PREFIRE (Polar Radiant Energy in the Far-InfraRed Experiment) збиратиме дані про кількість далекої інфрачервоної енергії, що випромінюється на полюсах, та про те, як ці викиди змінюються протягом дня та року. Далеке інфрачервоне випромінювання є маловивченою частиною енергетичного спектра Землі, хоча близько 60% арктичних викидів відбувається на цих довжинах хвиль.

Два маленькі супутники, розміром з буханець хліба, будуть оснащені мініатюрним приладом - тепловим ІЧ-спектрометром. Вчені зможуть порівняти отримані дані з умовами хмарного покриву та рівнем морського льоду нижче, щоб створити більш точні кліматичні моделі у майбутньому.

Rocket Lab планує використати свою ракету Electron для запуску двох кубсатів на майже полярні орбіти у травні 2024 року. Ці кубсати збиратимуть дані протягом щонайменше 10 місяців. Запуски відбудуться зі стартового майданчика Rocket Lab на півострові Махія, Нова Зеландія.

Задоволення таких вимог стало можливим завдяки унікальній здатності Electron розгортати спеціальні невеликі супутникові місії в дуже оперативні терміни, йдеться в заяві компанії.

NASA уклало контракт на запуск в рамках своєї програми VADR, щоб поставити корисне навантаження NASA на комерційні ракети. Це будуть 7-й і 8-й запуски, які компанія проводить в імені NASA з 2018 року.

Раніше цього року Rocket Lab успішно вивела на орбіту чотири супутники космічного агентства. Точна вартість контракту на запуск не розголошується ні Rocket Lab, ні NASA.

• Нове дослідження, яке моделювало вплив зміни клімату на кредитну спроможність 59 країн, показало, що глобальне потепління може призвести до зростання витрат на обслуговування їхнього боргу протягом наступного десятиліття.
• Президент конференції ООН з питань опустелювання Ален-Річард Донвахі попередив, що світ, ймовірно, зіштовхнеться із серйозними перебоями в постачанні продовольства задовго до того, як глобальна температура підвищиться до 1,5°C, оскільки наслідки кліматичної кризи в поєднанні з дефіцитом води та поганими методами землеробства загрожують світовому сільському господарству.