Росія не повинна здогадатися головний напрям контрнаступу до його початку: військові підсумки тижня

Інформаційна завіса щодо контрнаступу ЗСУ має розпорошити увагу РФ 

Коли ми говоримо про публікацію NYT щодо контрнаступу - там є нюанси варті уваги. Вони посилаються на документи за підсумками наради за участі генерала Марка Міллі та командувача силами НАТО у Європі на початку березня, де йшлося про плани наших дій. На слайдах, які є у мережі, йдеться про те, яким чином відбувається формування наших 12 бригад для наступу. Там було написано, що 9 бригад уже готують, з них шість готових наприкінці березня, ще три — наприкінці квітня. По кожній бригаді були розписані озброєння і визначені часові рамки підготовки. Ця інформація частково є чутливою, але вона не впливає на підготовку до контрнаступу. Я вважаю, що це є елементом внутрішньоамериканської гри, аніж пов’язано зі звинуваченням в бік України. Я вважаю, що продовження буде, на наступ це не вплине та американська сторона зробить висновки з певними результатами в цій історії. Я думаю, що гра навколо багатогранна і з’являться низка нюансів, які дозволять зробити більш об’єктивні висновки. 

Я впевнений, що інформації щодо контрнаступу буде з’являтися більше і це добре. Це інформаційна завіса, яка має розпорошити увагу росіян, щоб вони не могли зробити жодного правильного висновку. А наступ буде тоді, коли треба.

Значення оборони Бахмута стане зрозумілим під час контрнаступу

Ситуація останні тижні виглядає так, що інтенсивність і кількість атак зменшилась. Це говорить або про виснаження. або інші плани, які намагається реалізувати РФ.

Зеленський заявив, що якщо динаміка навколо та в Бахмуті буде такою небезпечною, що буде ставити під загрозу життя наших воїнів, то генерали ухвалять рішення про відхід з міста. І це буде правильним рішенням. Противник намагається просуватися зі сходу - вперся у дві ділянки. Бої ідуть у центральній частині, але лінія проходить вже не на річці Бахмутка, а по залізниці, яка перетинає місто з півночі на південь. За нею починаються багатоповерхівки. Росіяни контролюють зону перед залізницею та між нею та річкою. Через контроль багатоповерхівок і висоту здійснюється знищення окупантів. Ворог намагається використовувати авіацію. На флангах зусилля противника слабшають, про це бідкається Пригожин. Він говорить, що треба зміцнювати фланги, зміну керівництва та брак боєприпасів. Всі ці фактори впливають негативно на ефективність росіян, але інерція наступальних дій зберігається. Українська сторона має на це зважати. Ми основні зусилля спрямовуємо на фланги через контрнаступальні дії та забезпечення логістичних шляхів для оборонних дій.

Одне із завдань Бахмута - сковувати російські сили. Сюди почали стягувати й десантні війська. Важливо, що вони тут, а не на інших напрямках. Наступ не починають ті сили, які ведуть оборону, а свіжі сили, які для цього готують. Значення оборони Бахмута ми зрозуміємо на тлі контрнаступальних дій і побачимо, чи вистачає нам сил на інші напрямки. Досвід тривалої міської оборони у нас є та є варіанти комплексної оборони, коли тривала оборона в одному місті забезпечує успіх наступу в інших містах.

Луганщина: росіяни хочуть відсунути ЗСУ, але бояться прориву Сил оборони 

Є одна важлива деталь - у зоні Кремінної в росіян насиченість військ більша, ніж у зоні Бахмута і Авдіївки. Це говорить про те, що накопичені сили мають вирішування завдання відсування ЗСУ в сторону Торського і далі. Та взагалі посунути наше угруповання від Куп’янська та вздовж лінії річки Жеребець, аби звільнити фронт по трасі від Куп’янська до Кремінної. Ця ідея є в росіян давно, але попри насиченість силами змін лінії фронту не відбувається, хоча бої інтенсивні.

Ділянку фронту Сватове-Кремінна-Куп’янськ веде одне угруповання військ РФ, а навколо Бахмута - інше. Вони мають різних начальників і взаємодія на флангах між ними дуже низька. Це дає можливість використовувати цю слабкість ЗСУ, які забезпечують відбиття у районі Білогорівки. Росіяни бояться тут контрнаступальних дій, бо можливий прорив наших військ у зону Сєверодонецька, Лисичанська, де можна відсікти угруповання, яке зараз у зоні Кремінної. Ця інтрига зберігається. 

Авдіївка: контратаки ЗСУ знизили динаміку росіян

Напрямок Авдіївки та Мар’їнки так само досить динамічний. Хоча останніми днями динаміка досі зменшилась після суттєвих контратак ЗСУ. Спроби ворога рухатися на Сєверне чи Степове, аби  обійти Авдіївку. Контратаки призвели до значних втрати у противника. По-друге, у росіян не вистачає потенціалу, щоб реалізувати задум охоплення міста. Авдіївка і далі буде утримуватися, хоча на певному етапі була загроза пробиття росіян до селищ, які ускладнять забезпечення міста усім необхідним. Там є селище Орлівка - це траспортний вузол. Тиждень показує, що просування противника немає - це говорить про значні запаси сил у ЗСУ, аби вибивати плани росіян тут.

Контрнаступ: будуть елементи, до яких росіяни не готові

Удари ЗСУ по тилах. Частина експертів говорить, що може бути ознакою підготовчих дій до контрнаступу. Знищення запасів, пунктів управління, контрбатарейних радарів противника, РЛС - це віддзеркалення підходу ЗСУ на правобережжі Херсонщини, коли тривалий час розм’якшувалась оборона. Я думаю, що це має стосунок до цієї стратегії. Це все буде розтягнуто в часі, ворог навіть не помітить, де буде наш головний контрнаступ. Це головний виклик для нашого Генштабу - спланувати операцію так, щоб ворог був послаблений усюди, а де буде головний наступ - він так і не здогадався до самого його початку.  Буде операція, яка матиме нові компоненти, до яких ворог не зможе підготуватися. Тим більше якщо він йтиме за лекалами армії СРСР по шаблону - українська армія за шаблоном не воює. 

Якщо Росія не піде на перемовини, Сили оборони звільнять Крим

Крим не є фортецею, Крим якраз є слабким місцем російської оборони - про що свідчить попередня практика боїв. Країни, які його обороняли - не могли його утримати. Є цілком зрозумілі способи заблокувати війська РФ там за допомогою високоточних озброєнь. Також є всі передумови виснажити російські війська в Криму і щоб ворог сам втік звідти. Військові розуміють досяжність мети звільнення Криму військовим способом.  Як і росіяни. Заяви про можливі перемовини щодо Криму мають ґрунт, що якщо цього не буде, ми звільнимо його військовим шляхом. Це єдине чітке розуміння України та країн НАТО. Без Криму не можна говорити про безпеку в акваторії Чорного та Азовського морів, контроль над якими має бути нашим.