Серби готуються знову їхати воювати проти України, бо дотепер жодного з них не було засуджено, - Balkan Insight

Про це йдеться у великому аналітичному матеріалі Balkan Insight, передає Еспресо.TV.

Найманство, як і участь у закордонних війнах з ідейних міркувань, законодавством і Сербії, і Боснії і Герцоговини заборонено, але досі нікого з сербських четників, що воювали з українською армією, як слід не покарано. 

"Сербія засудила загалом 29 осіб за бойові дії за кордоном, але більшість із них отримали умовні терміни після визнання вини... А з 11 осіб, які, як кажуть, виїхали воювати в Україну з Боснії і Герцеговини, лише одного, чоловіка на ім’я Гаврило Стевич, було віддано під суд. Однак минулого року він був виправданий після подання апеляції", - йдеться у статті Младена Обреновича (переклад - української історикині з Аналітичного центру балканських досліджень Катерини Шимкевич).

Декан факультету кримінального правосуддя, кримінології та досліджень безпеки Сараєвського університету Жасмін Ахич заявив, що виправдувальний вирок, а також непритягнення до кримінальної відповідальності решти десяти боснійських сербів свідчать про безкарність тих, хто пішов воювати в Україні, тоді як інші боснійці, які поїхали воювати за Ісламську державу в Сирії, потрапили до в’язниці.

"Це демонструє різницю між тими, хто воював у Сирії та в Україні. Це лише свідчить про те, що громадяни Боснії не рівні перед законом і що справедливості немає", - сказав Ахич.

Проте суд над Стевичем продемонстрував шлях, яким серби потрапляли до зони конфлікту на сході України. Вони їхали через столицю Сербії, міста Белград до Москви, звідки перевозилися до Ростова-на-Дону на півдні Росії, неподалік від українського кордону, а потім через територію контрольовану терористами з "Л-ДНР" опинялися вже на лінії фронту.

Звинувачення стверджувало, що Стевич отримав допомогу від четницького об’єднання, що називається "Равногорський рух", і що найвідомиший учасник боїв проти України з-поміж сербських найманців Братислав Живкович (див. на світлині вгорі) їздив з Белграду разом із ним та групою інших бойовиків. У Ростові-на-Дону їх зустрічали російські вербувальники, а також приватна компанія, яка шукала охоронців для "гуманітарного конвою" на схід України, зазначається в обвинуваченні.

Прокуратура Боснії повідомила авторові матеріалу, що вона все ще працює з поліцією та органами безпеки щодо кількох випадків, коли громадяни Боснії воювали за кордоном, включно із  Україною, але відмовилася надавати додаткові подробиці з процесуальних причин.

Україна, своєю чергою, суворо дивиться на іноземних бойовиків, які прибувають на українську територію аби воювати в лавах російсько-терористичних сил.

Посол України в Белграді Олександр Олександрович сказав, що це "не внутрішній конфлікт в Україні, це війна, яку Російська Федерація веде проти України".

Міжнародний кримінальний суд ще в 2016 році чітко визначив це як збройний конфлікт між Російською Федерацією та Україною.

"Отже, будь-хто, включаючи сербських найманців, які нелегально та зі зброєю в’їжджатимуть в Україну з наміром стріляти в українців, може і повинен бути вбитий або захоплений у полон відповідно до українського та міжнародного законодавства", - попередив Олександрович.

"Даремно апелювати до совісті цих найманців, але я звертаюся до їхніх родичів і близьких тут, в Сербії: будь ласка, затримайте їх, інакше ви можете їх втратити", - додав він.

За словами посла, Україна неодноразово скаржилася на те, що серби, які їхали на Донбас воювати і були заарештовані після повернення додому, не були покарані належним чином.

"Як посол України я не задоволений зусиллями Белграда щодо притягнення до відповідальності цих злочинців. Їх досить багато - кілька сотень з початку війни. Вони часто служать снайперами, що представляють серйозну небезпеку для українського військового та цивільного населення", - сказав Олександрович.

Дипломат наполягає на тому, щоб українська влада надавала Сербії "регулярну інформацію" про цих осіб, але сербська сторона такими даними досі належним чином не скористалася.

"Наразі мені не відомо, щоб жодна особа була засуджена і засуджена до реальних тюремних термінів. Умовні покарання, вочевидь, не є адекватним покаранням, оскільки багато з них повертаються до України, щоб повторити свої злочини. Іноді вони відкрито хваляться цим у соціальних мережах. Це обурливо", - наголосив Олександр Олександрович.

Слідкуйте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb