Що таке "зенітні танки" Gepard, та як з їхньою допомогою ЗСУ боронять повітряний простір

Еспресо розповість історію виготовлення, характеристики та значення даного танку, а також скільки установок вже на озброєнні у військових і чи варто очікувати більше.

В матеріалі ви дізнаєтеся про:

• Gepard: історія створення зенітної самохідної установки
• Що являє собою ЗСУ "Гепард": тактико-технічні характеристики
• Аналоги та переваги зенітного танку "Гепард" над іншими ЗСУ
• Gepard: зброя, необхідна для захисту українців та інфраструктури

Gepard: історія створення зенітної самохідної установки

Зенітні артилерійські установки призначені для оборони від атак повітряних цілей, таких як військові літаки, вертольоти, ракети і дрони. Їх основним завданням є захист важливих об'єктів, до яких належать військові бази, міста, промислові установки, аеропорти, кораблі та інші об'єкти.

Також, вони можуть бути використані для забезпечення прикриття військових під час бойових операцій на землі, забезпечуючи безпеку та захист підрозділів від повітряних загроз.

Flakpanzer gepard, або просто "Гепард", - це зенітна самохідна артилерійська установка німецького виробництва. Основною задачею якої є знищення повітряних цілей на відстанях від 100 м до 4000 м і на висотах до 3500 м, що летять на дозвуковій швидкості, а також для враження наземних цілей на дальності до 4500 метрів, рідше – для прикриття піхоти.

Проектування почались у 1966 році, щоб замінити взяті на озброєння бундесвера американські M42 Duster. Розробка такої бойової машини базується на основі шасі танка від Leopard 1 та обертовій на 360 градусів башті, в якій розміщувалися системи стеження та керування вогнем - радари, а також основне озброєння - гармати.

У 1976 році "гепарди" стали на озброєння Німеччини. Згодом ЗСУ "Гепард" почали експортувати до інших країн – Бельгія, Нідерланди.

У 90-х роках самохідна зенітна установка була модернізована, але вже в 2000-х країни Європи почали знімати її з озброєння та частину перепродавали за кордон. На їх місце стали більш ефективні зенітно-ракетні комплекси.

Фото: відкриті джерела

Що являє собою ЗСУ "Гепард": тактико-технічні характеристики

Перші прототипи зенітної самохідної установки мали дві 30-мм або дві 35-мм гармати. Згодом було обрано та поставлено у серійне виробництво дві 35-мм гармати швейцарського виробника Oerlikon KDA.

САУ "Гепард" має два основних радари. Перший – пошуковий, він встановлений в задній частині башти та має радіус дії від 12 до 18 км, в залежності від модифікації. Його основною задачею є виявлення ворога, має систему розпізнання "свій - чужий", далі він передає цю інформацію на другий радар – стеження. Який в свою чергу ретранслює дані до системи керування вогнем, що здатна обчислити оптимальний вогневий план для нанесення удару по противнику. Важливим є те, що у версії ЗСУ 1 А2 встановлено комп'ютер, який може отримувати дані від інших радіолокаційних систем, що фактично дозволяє виявляти ціль поза межами свого власного радіусу дії.

Для роботи по наземним цілям (РЛС в таких випадках не працює) Gepard має перископи призначені для візуального ідентифікування та спостереження за об'єктом, аналізу бойової обстановки і наведення на ціль. Також, це особливо важливо, якщо ворог використовує комплекс радіоелектронної боротьби.

При своїй значній масі в 47,5 т, він може розвивати максимальну швидкість до 65 км/год. "Гепард"-танк потребує лише трьох членів екіпажу – командира, водія та навідника.

Основний боєкомплект становить 320 снарядів для застосування проти повітряних об'єктів, і додатково в магазині знаходиться 20 снарядів для атаки по наземним цілям. Кожна гармата робить по 550 пострілів за хвилину, а отже сумарний залп – 1100 пострілів.

Робота "гепарда" по наземним цілям теж виправдана. Військовий експерт Геннадій Салівон зазначає: "Бронебійні снаряди гепарда пробивають броню від 90 до 115 мм, тоді як бортова броня танку Т-72 – 90 мм і це пробиття на відстані 1000 м". Але броня самого Flakpanzer gepard не досить надійна. Вироблена зі сталі, вона захищає від гармат малого калібру, осколків.

Аналоги та переваги зенітного танку "Гепард" над іншими ЗСУ

В першу чергу, німецьку зенітну установку "Гепард" можна порівняти з радянською ЗСУ-23-4 "Шилка". Ця установка була розроблена СРСР ще в 1950-х роках, має невелику вагу – 21 т і розвиває максимальну швидкість до 30-55 км/год.

На башті встановлені 4 стволи калібру 23-мм, які випускають до 3400 пострілів за хвилину. Вражає цілі на відстанях до 2000 м і на висотах до 1500 м, що значно поступається "гепардам". "Шилка" потребує для роботи чотирьох членів екіпажу. Головними недоліками таких установок можна вважати тонку броню, яка захищає лише проти стрілецької зброї чи осколків, та складну для ремонту ходову частину.

Фото: з відкритих джерел

Розробкою самохідних зенітних установок займається низка країн. Всі вони мають свої особливості, але в загальному вони мають однакове призначення, тож і схожість технічних параметрів. До популярних зразків, які довели свою ефективність під час війни та збройних конфліктів можна віднести: британську ЗСУ Marksman, японську Type 87, китайську PGZ-95 тощо.

Gepard: зброя, необхідна для захисту українців та інфраструктури

"Гепард" - зброя, що вже захищає Україну і показала свою ефективність як в тилу, так і в прифронтових зонах. Перші три машини Україна отримала ще на початку серпня у 2022 році. Згодом, стало відомо, що Німеччина передала Україні ще Gepard, збільшивши їх загальну кількість до 24 одиниць з обіцяних 30.

В січні 2023 за повідомленням видання Spiegel стало відомо, що федеральний уряд Німеччини розглядає можливість постачання Україні додаткових зенітних танків типу "Гепард". Зараз тривають дипломатичні переговори з двома країнами, які мають не лише ЗСУ, а й значну кількість артилерійських боєприпасів до них.

Наразі відомо, що значна кількість списаних бельгіських Gepard була переміщена на склади компанії OIP. Факт наявності зенітних танків на складі їхньої компанії було підтверджено керівником компанії Ферслуйсом у розмові з журналістами The Guardian.

Зважаючи на те, що внутрішні системи в "гепардах" досить сучасні, їх можна легко вбудувати в загальну систему ПВО, тим самим підсиливши її. Достатня кількість таких зенітних систем підвищить обороноздатність, українці зможуть впевненіше захищати військові та цивільні об'єкти від атак повітряних цілей, таких як Shahed, ракети та літаки.