Що варто зробити для полегшення виконання держбюджету в умовах воєнної економіки

Державний бюджет на 2022 рік заплановано з гігантським дефіцитом – близько 32% ВВП, або понад 1,6 трлн грн (включаючи грантові джерела фінансування). Однак цей дефіцит не генерує додаткового економічного базису для податкових доходів бюджету. Через ведення воєнних дій значна частина трудових, виробничих та фінансових ресурсів країни направляються на економічно непродуктивні цілі, або ж використовуються для відновлення зруйнованої інфраструктури, що не дає додаткового економічного ефекту.

Цей факт зумовлює неможливість ринкової стабілізації балансу державного бюджету, вимагає продовження емісійного фінансування його дефіциту, залучення грантового міжнародного фінансування, зниження процентних ставок позичкового фінансування.

В листопаді доходи загального фонду державного бюджету знизились порівняно з листопадом минулого року на 23% (тоді як у жовтні темп падіння становив лише 7%). В цілому за 11 місяців 2022 р. доходи ЗФ ДБУ становили 920 млрд грн, що складає 94% від аналогічного періоду минулого року (без врахування коштів міжнародної допомоги).

Через ведення воєнних дій значна частина трудових, виробничих та фінансових ресурсів країни направляються на економічно непродуктивні цілі, або ж використовуються для відновлення зруйнованої інфраструктури, що не дає додаткового економічного ефекту

Слабкі темпи відновлення економіки та звуження податкової бази внаслідок війни  грають ключову роль у зниженні рівня поточних доходів бюджету. Падіння доходів спостерігається за усіма основними бюджетоутворюючими податками: зокрема ПДВ в листопаді становив 75% від рівня листопада минулого року, податок на прибуток – 66%, акциз – 74%, рента – 82%. Серед податкових платежів зросли лише надходження з податку на доходи фізичних осіб із-за значних виплат державної винагороди військовим (+15%).

Читайте також: Світова економіка уникне рецесії у наступному році

За прогнозами Уряду, у 2022 р. реальний ВВП скоротиться на 32%, а номінальний — на 13%. Додатковим фактором звуження економічної активності в останні місця року стало виведення з ладу частини енергетичної інфраструктури країни внаслідок ракетних ударів Росії.

Видатки загального фонду державного бюджету за 11 місяців 2022 року становили 2079 млрд грн, що вдвічі перевищує рівень минулого року. Понад 40% видатків припадає на оборону, 30% - на охорону здоров’я, освіту і соціальну сферу, 17% - на державне управління та громадський порядок, 6% - на обслуговування боргу, лише 1% - на підтримку економічної діяльності.

За прогнозами Уряду, у 2022 р. реальний ВВП скоротиться на 32%, а номінальний — на 13%. Додатковим фактором звуження економічної активності в останні місця року стало виведення з ладу частини енергетичної інфраструктури країни внаслідок ракетних ударів Росії

Дефіцит державного бюджету за 11 місяців становив 1153 млрд грн (включаючи грантове фінансування), що складає близько 30% ВВП. У фінансуванні дефіциту державного бюджету домінували зовнішні неринкові джерела (міжнародна допомога). Натомість внутрішні фінансові ринки майже не залучалися для фінансування дефіциту бюджету.

Зовнішня допомога. 2/3 фінансування дефіциту було забезпечено з зовнішніх джерел – коштом надходження міжнародних грантів та пільгових кредитів. В жовтні-листопаді міжнародна допомога переважно надавалась у кредитній формі, а надходження грантів майже припинилося. Для надання системного характеру надходженню зовнішньої допомоги важливо  інституціоналізувати міжнародний фонд відновлення України, а також започаткувати нову програму фінансування з боку МВФ.

Внутрішній ринок запозичень. Протягом війни ринок державних облігацій не зміг забезпечити адекватного ресурсу для фінансування дефіциту бюджету. Навіть навпаки, за березень-листопад Уряд погасив внутрішніх ринкових позик на 70 млрд грн більше, ніж залучив нових. Тому дефіцит гривневих коштів довелось компенсувати шляхом емісії НБУ, обсяг якої за січень-листопад досяг 370 млрд грн.

Причина непрацюючого ринку внутрішніх державних позик – висока ключова процентна ставка, яка стримує надходження позикових коштів у реальну економіку та державні фінанси.

Облікова ставка у 25% річних суттєво перевищує і темпи відновлення економічної активності та темпи поточних доходів державного бюджету. Суб’єкти реальної економіки та фіскальний сектор утримуються від розширення запозичень за ставками, що суттєво перевищують їх номінальні доходи, оскільки це дестабілізує їх боргову позицію.

В таких умовах банки зайняли вичікувальну позицію і віддають перевагу пасивному зберіганню коштів у депозитних сертифікатах НБУ (під 23% річних), ніж їх інвестуванню в боргові цінні папери Уряду (під 15-18% річних). З початку війни чисте зменшення вкладень банків у державні облігації становило 50 млрд грн, натомість чисте збільшення вкладень банків у депозитні сертифікати НБУ: +260 млрд грн.

Державний прямий борг станом на 1 листопада 2022 року становив 93,5 млрд дол. США (3417 млрд грн). В гривневому еквіваленті відносно початку року борг збільшився на 45% (в т.ч. в частині внутрішнього боргу – на 23%, в частині зовнішнього – на 63%)

Державний прямий борг станом на 1 листопада 2022 року становив 93,5 млрд дол. США (3417 млрд грн). В гривневому еквіваленті відносно початку року борг збільшився на 45% (в т.ч. в частині внутрішнього боргу – на 23%, в частині зовнішнього – на 63%). Внутрішній борг займає 38% загального боргу (на початку року було 45%). Загалом обсяг державного і гарантованого державою боргу України наближається до 80% ВВП, що у міжнародній практиці вважається загрозливим рівнем (на початку року було близько 50% ВВП).

Що варто зробити для полегшення виконання державного бюджету в умовах воєнної економіки:

• Оптимізувати процентну політику центрального банку з врахуванням економічних обставин України. Нинішній рівень процентної ставки блокує продуктивне використання національних заощаджень та ресурсів банківської системи, стримує надходження позикових коштів на ринок  державних облігацій.
• Реформувати процентний дизайн та систему винагороджування банків за наявну ліквідність. Обмежити максимальний обсяг вкладень банків у депозитні сертифікати НБУ. Надмірний обсяг банківської ліквідності та чинна система її винагороди спонукають банки до пасивного зберігання коштів на рахунках в НБУ в той час, як  державних фінансах гостро стоїть проблема поточної ліквідності.
• Максимально прискорити дії щодо укладання нової програми фінансування з боку МВФ. Співпраця з МВФ – важливий дороговказ для міжнародних інституційних та приватних інвесторів.
• Ініціювати надходження нових пакетів міжнародної допомоги, спрямованих на розв’язання проблем енергетичної сфери України. На тлі руйнування Росією енергетичної інфраструктури України дане питання потребує окремого напряму співробітництва з міжнародними партнерами (енергетичний Рамштайн).
• Ініціювати комплексні програми по створенню робочих місць в економіці для продуктивного зв’язування наявної грошової маси в нових проєктах виробництва товарів та послуг. Гармонізувати напрями монетарної та фіскальної політики на розв’язання цього питання. Програми, спрямовані на формування осередків генерування доданої вартості дозволять ефективно нівелювати проблему надмірної ліквідності банківської системи одночасно з проблемою розширення податкової бази доходів державного бюджету.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.