Що відомо про масштаби корупції на гуманітарній допомозі, що надходить в Україну?

Український журналіст Іван Красіков розібрався, чому не вся допомога доходить до адресатів і що влада робить, щоб розв'язувати проблему. Стаття вперше вийшла на сайті міжнародного видання Дрон, яке фінансується США та ЄС, російською. З дозволу редакції та автора Еспресо наводить нижче український переклад цього матеріалу. 

З цієї статті ви дізнаєтеся:

• Який загальний обсяг гуманітарної допомоги отримала Україна
• Як багато зловживань було виявлено
• Найгучніші кейси з розкраданням гумдопомоги
• Як розслідуються зловживання з гуманітарною допомогою

Від початку повномасштабного вторгнення РФ і до кінця червня 2023 року Україна отримала міжнародну допомогу на загальну суму близько 170 млрд євро за даними Кільського інституту світової економіки, які цитує український уряд. Ця сума охоплює як кредити та гранти міжнародних фінансових корпорацій, так і постачання військової техніки та озброєння, а також інших товарів.

Приблизно в 10% від цієї суми, близько 17 млрд євро, оцінюється вартість ввезеної в країну гуманітарної допомоги.

Що більшими стають цифри наданої допомоги, то частіше правоохоронні органи повідомляють про випадки, що мають ознаки корупції під час її отримання від іноземних постачальників і розподілу.

Одне з останніх таких повідомлень — червнева інформація від Державної прикордонної служби України про те, що з початку 2023 року було виявлено 653 випадки, коли військові не отримували призначену їм гуманітарну допомогу.

Йдеться про неотримання таких вантажів, як пластини до бронежилетів, прилади нічного бачення, тепловізори, дрони, автотранспорт та інше. "Митники відзначають значне зростання випадків порушень законодавства, пов'язаних із переміщенням гуманітарних вантажів", — ідеться в повідомленні.

За січень-травень 2023 року Держмитслужбою складено 115 протоколів про порушення митних правил, де предметами правопорушень були товари, ввезені на митну територію України як гуманітарна допомога. До правоохоронних органів направлено 159 повідомлень про протиправне діяння, що містить ознаки злочину, передбаченого Кримінальним кодексом країни.

Хаос перших днів війни

Скандали, пов'язані з можливою корупцією під час отримання та розподілу товарів і послуг, поставлених як гуманітарна допомога, виникли практично відразу ж після початку повномасштабного вторгнення.

23 березня 2022 року директор одного з найбільших благодійних фондів країни "Повернись живим" Тарас Чмут заявив, що представники Вінницької та Дніпропетровської обласних військових адміністрацій (ОВА) нібито вимагали від фонду "відкат" у вигляді автомобілів за надання листів для пропуску гуманітарних вантажів через митний кордон України.

Фура з гуманітарною допомогою. Ілюстративне фото. Знімок з Західного регіонального управління Держприкордонслужби України, Західний кордон

Голова Вінницької ОВА Сергій Борзов і очільник Дніпра Борис Філатов одразу ж спростували цю інформацію, звинувативши Тараса Чмута в наклепі. Пізніше Борис Філатов заявив, що існувала пропозиція до фонду передати частину автомобілів, які постачав фонд як гуманітарну допомогу з-за кордону, на потреби військових регіону.

У бесіді з автором цієї статті Тарас Чмут заявив, що більше не коментує питання, пов'язані зі зловживаннями у сфері постачання гуманітарних вантажів. Борис Філатов і Сергій Борзов не відповіли на запити про те, що змінилося через рік після інциденту і чи було втручання правоохоронних органів.

Проблеми зі зникненням і порушеннями під час розподілу гуманітарної допомоги не в останню чергу пов'язані з колізіями в законодавстві та хаосом перших тижнів війни, коли органам влади доводилося оперативно адаптуватися до мінливої обстановки на фронті, зазначив у бесіді з автором цієї статті голова правління однієї з антикорупційних громадських організацій України "Антикорупційний штаб" Сергій Миткалик.

"У [кримінальному] законодавстві немає спеціальної норми, яка стосується гуманітарної допомоги — зловживання, пов'язані з нею, розслідують за іншими статтями Кримінального кодексу. Наскільки я чув, у Національному антикорупційному бюро щодо розслідувань таких кейсів очікують результатів відповідних експертиз. Але є важливий фактор, який впливає на результати розслідувань — небажання співробітників правоохоронних органів, особливо низового рівня, ними займатися", - сказав він.

"Тут є ще й питання міжнародної репутації — після яєць по 17 гривень за штуку [скандал під час закупівель на потреби армії] від Міноборони, ще [додадуться] розкрадання гуманітарної допомоги — чи захочуть міжнародні партнери мати з Україною справу?" — додав він.

Сергій Миткалик. Фото: shtab.net

За нашими даними, наразі Національною поліцією, СБУ, Державним бюро розслідувань (ДБР) розслідують понад 50 кримінальних проваджень, пов'язаних із порушеннями та зловживаннями під час отримання та розподілу гуманітарної допомоги.

Розслідування парламенту

У вересні 2022 року Верховна Рада України створила тимчасову слідчу комісію з питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері отримання та розподілу гуманітарної та іншої допомоги.

У квітні 2023 року комісія опублікувала свій звіт, який наразі є єдиним офіційним документом, що надає найдетальнішу картину зловживань у цій сфері.

Комісія виявила порушення під час розподілу допомоги та зафіксувала факти, що вказують на можливе її розкрадання в багатьох областях України, але значна їхня частина в документі припадає на Дніпропетровську та Запорізьку.

Сьогодні на кордонах Дніпропетровської області проходить лінія фронту і її територія зазнає частих обстрілів, а більша частина Запорізької області окупована і на її території ведуться бойові дії.

Під час виїзного засідання в Дніпрі 9 лютого поточного року члени комісії заявили, що АТ "Укрзалізниця" підтвердила доставку на адресу Дніпропетровської військової адміністрації (ОВА) 1000 вагонів гуманітарних вантажів. За інформацією Державної митної служби України, також було оформлено митницею понад 100 транспортних засобів і близько 100 тонн гуманітарних вантажів для ОВА.

Водночас заступниця голови Дніпропетровської ОВА Ольга Горб заявила, що Дніпропетровська ОВА "взагалі не була одержувачем гуманітарної допомоги, а лише виконувала координаційні функції для місцевих громад, які, за її словами, і були одержувачами", ідеться у звіті комісії.

Як виглядають машини з гуманітарною допомогою. Фото: Миколаївська обласна державна адміністрація

Західний кордон

Серйозні порушення було виявлено і в низці західних областей, через які надходить гуманітарна допомога в інші регіони України.

Так, згідно з листом Закарпатської митниці на адресу комісії парламенту, від початку російського вторгнення до 20 жовтня 2022 року Закарпатською митницею оформлено гуманітарних вантажів, одержувачами яких було визначено інші регіони України, загальною вагою 70,6 тисячі тонн, а також 4342 автомобілі для потреб Збройних Сил України (ЗСУ).

"Водночас ні в Закарпатській обласній військовій адміністрації, ні в Закарпатській митниці немає жодного підтвердження того, що вся гуманітарна допомога, яка надійшла до України через зону відповідальності Закарпатської митниці та проходила письмове декларування, була доставлена до належного кінцевого одержувача", — ідеться в доповіді комісії парламенту.

Під час засідання комісії посадовими особами Закарпатської обласної держадміністрації та Державної митної служби "наголошено, що їм було відомо про таку проблему, що частина гуманітарних вантажів зникає після митного оформлення і відслідкувати їхній кінцевий маршрут неможливо, однак належних заходів реагування не здійснювали".

Що далі?

У Кабінеті міністрів України намагаються створити систему контролю над отриманням і розподілом допомоги, а у Верховній Раді відповідний законопроєкт уже було проголосовано в першому читанні.

"Ми плануємо створити автоматичну електронну систему обліку всієї гуманітарної допомоги, яка надходить в Україну, з фіксацією кожного відправника, перевізника та кінцевого отримувача", - розповіла автору статті головний спеціаліст Управління з питань гуманітарної допомоги Міністерства соціальної політики України Ірина Гданська.

Щоправда, поки що немає ясності, чи будуть ці дані доступні для громадськості — усі пропозиції щодо їхньої публічності народні депутати поки що розглядати відмовилися.