Слід на півроку скасувати штрафи за незастосування касових апаратів, – очільниця Спілки українських підприємців

Про це в ефірі програми “Еспресо: Капітал” на Еспресо.TV розповіла виконавча директорка Спілки українських підприємців (СУП) Катерина Глазкова.

Чи справедливо жаліються ФОПи стосовно введення вимоги обов’язкового використання РРО для 2-4 групи с 1 січня, мовляв, не все було зроблено з боку держави?

Позиція СУП була принциповою: це мають бути програмні рішення, тобто реєстратори розрахункових апаратів у смартфоні чи ноутбуці. Це має бути доступно і зручно. Те, що зараз відбувається, пов’язано з тим, що технічно не витримали системи, куди за кілька днів всі кинулися реєструватися.

Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев каже, що два роки було у підприємців на підготовку. Але ж у податкової теж були ці два роки?

Саме так, система не спрацювала з усіх боків. Не можна говорити, що тільки підприємці в останній момент почали реєструвати свої програмні РРО або системи були не готові, хоча це теж факт. Навіть розробники це визнають. Ми маємо багато скарг, що підприємцям не вдалося вчасно зареєструватися. Наша позиція така. Враховуючи чутливість цього питання,  важливість позитивного результату на початку впровадження цих систем, слід піти назустріч підприємцям та скасувати ці штрафи за помилки, які виникають або за неможливість працювати в цій системі.

Впродовж якого терміну?

Ми запропонували на півроку, але готові розглядати будь-які варіанти. І ми вже звернулися з відповідним листом і до податкової, і до Міністерства фінансів, і до голови профільного комітету Верховної Ради Данила Гетманцева також.

Це потребуватиме ухвалення закону чи може бути на рівні роз’яснення від податкової?

Можуть бути різні варіанти, у тому числі – роз’яснення від податкової, яке, втім, для нас виглядає трохи ризикованим. Краще це врегулювати на законодавчому рівні.

Чим СУП відрізняється від інших бізнес-асоціацій? Хто входить до ваших лав, а хто не може стати членом спілки?

СУП торік відсвяткувала 5-річчя. Це досить молода, але потужна організація. Ми об’єднуємо український незалежний бізнес. Ми не беремо державні компанії. Учасниками спілки також не можуть бути компанії, які мають олігархічне або політичне походження капіталу. Це наша ціннісна рамка. Саме український бізнес має багато питань щодо монополізації, нерівних правил гри. Нерівність правил гри і непередбачуваність дій влади наші учасники часто відзначають в опитуваннях як головні перешкоди для ведення бізнесу.

Ви провели велике дослідження щодо реформ. Поділіться висновками.

За підтримки CIPE ми провели дослідження, яке стосувалося не тільки підприємців, а загалом сприйняття реформ. Ми запитували в українців, як вони сприймають перебіг реформ в Україні, які з них є успішними, на їхню думку, які – ні. З цікавого: 84% опитаних вважають, що країна перебуває у стані економічної кризи. Найбільшу відповідальність за це покладають на президента, уряд, Верховну Раду. Найбільш успішними вважають реформу децентралізації, діджиталізації та реформу Збройних Сил України. Серед провальних – податкова, судова реформи, реформа правоохоронної системи.
З хороших новин: змінюється на краще ставлення українців до бізнесу. Високий рівень довіри особливо до малого і середнього бізнесу, і навіть до великого. І по фокус-групам підприємці йдуть на одному рівні з ЗСУ, у яких найбільший рівень довіри. З одного боку, це добре – змінюється ставлення до людей, які створюють робочі місця і сплачують податки. А з іншого боку, це покладає додаткову відповідальність на бізнес, від якого очікується соціально відповідальна позиція.

Який портрет українського підприємця?

Ми раніше робили таке дослідження, щоб зрозуміти – як виглядає український підприємець. У СУП входить 900 компаній, тож маємо собі це уявляти. Це здебільшого все ж чоловіки, середній вік - 31-45 років, має вищу освіту. Середній вік української компанії - 8,5 роки. Стійкість і вміння працювати в найскладніших умовах - це основна риса українського підприємця. Що доводить їх до успіху? Це якраз віра, бажання здійснити свою мрію, здатність працювати у непередбачуваних умовах.

В Україні точиться дискусія про те, що можливі цьогорічні інфляційні шоки варто згладжувати так званими продуктовими виплатами. Така підтримка обговорюється як інструмент для підтримки малозабезпечених верств. А як бізнес ставиться до такої ідеї?

"Продуктові картки" – звучить жахливо, сприймається як радянщина, асоціюється з дефіцитом. Незахищеним громадянам держава повинна допомагати. Інша справа, що це має бути абсолютно прозорий, зрозумілий механізм. Мають бути критерії – хто ці люди, незахищені верстви населення. Це не дозволить потрапити в пастку зловживань. Наприклад, зараз багато людей працевлаштовані неофіційно. Чи мають вони отримувати таку допомогу? Загалом будь-які соціальні кроки з боку держави відбуваються за рахунок коштів платників податків. Як це вплине на бізнес? Ну звичайно, для бізнесу краще – країна з хорошою економічною ситуацією, високою купівельною спроможністю громадян.

У СУП є нова ініціатива "Якісні медіа". Розкажіть про неї. Чому бізнес на це пішов?

З одного боку, ми дбаємо про бізнес-клімат, а з іншого – важливо, щоб про бізнес було багато правильної, позитивної інформації в медіа. А бізнес, в свою чергу, міг би з такими якісними медіа працювати. Важливо підтримувати такі медіа, стандарти якості. Тож ми закликаємо бізнес приєднатися до цієї ініціативи, підписати відповідний меморандум. До нього, до речі, долучилося вже близько 30 компаній.