США погодять допомогу Україні вже після свят, а Путін заробляє мільярди на виході міжнародних компаній з РФ. Акценти світових ЗМІ 18 грудня
У фокусі міжнародних ЗМІ був аналіз поїздки президента Зеленського до США та ситуації щодо затвердження сенаторами коштів на допомогу Україні, також журналісти пишуть, як перерва на каву змусила капітулювати прем’єр-міністра Угорщини Орбана на саміті ЄС
Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 18 грудня.
Зеленський знову у центрі внутрішньої політики США
Фото: reuters
The Washington Post проаналізували поїздку президента України Володимира Зеленського до США і дійшли до висновку, що "Зеленський, який потрапив у пастку імпічменту Трампа, знову втікає від політичного перехресного вогню США".
Коли минулого тижня президент України Володимир Зеленський прилетів до Вашингтона, щоб просити про допомогу під час війни, він знову опинився всередині гострої внутрішньополітичної суперечки в США.
"Зеленський добре обізнаний у тому, як не ставати на чиюсь сторону у внутрішніх справах США — навик виживання, який він набув чотири роки тому, коли він мав справу з Дональдом Трампом. Але цього разу для України на карту поставлено набагато більше, і йому тепер набагато складніше виглядати нейтральним", - пишуть журналісти.
Тижнями адміністрація Байдена та республіканці Палати представників перебувають в глухому куті щодо пакету, який включає понад 60 мільярдів доларів для України, гроші, які, на думку Києва, життєво важливі для стримування російських військ. Республіканці, однак, вимагають, щоб кошти були прив’язані до жорсткої безпеки кордону та імміграційних заходів.
Це поставило Зеленського та Україну в потенційно небезпечне становище, опинившись у політичній суперечці між демократами та республіканцями, оскільки президентські вибори в США розпалюються.
Інстинкт Зеленського триматися подалі від перехресного вогню, ймовірно, сприяв тому, що він в останню хвилину скасував віртуальний виступ на брифінгу Палати представників і Сенату щодо України цього місяця. Зустріч переросла в суперечку щодо прикордонної політики США, і кілька республіканців покинули залу.
"Український президент, актор за професією, сподівався, що його особистий візит — і його зоряна влада — зможуть зрозуміти нагальність його прохання та надихнути на двопартійні дії. Але опоненти не зрушили з місця. Затвердити гроші цього року зараз майже неможливо — розвиток подій, який тепер виглядає ще більш тривожним після того, як лідери Європейського Союзу не схвалили свій власний пакет допомоги Україні вартістю приблизно 55 мільярдів доларів у п’ятницю вранці". – констатують американські журналісти.
"Мені його шкода", — сказав високопоставлений європейський дипломат, який працює у Вашингтоні, на умовах анонімності. "Поїздка нічого не змінила".
На момент прибуття до Вашингтона цього тижня Зеленський "був спокійний, зібраний, але, зрозуміло, пригнічений", — сказав помічник Конгресу, який побажав залишитися анонімним, щоб відкрито говорити про візит. За словами помічника, він був "прямо в центрі внутрішньої політики".
У CNN пишуть, що Білий дім та Сенат США продовжують шукати порозуміння, щоб досягти угоди щодо ситуації на кордоні з Мексикою і аж потім перейти до погодження допомоги Україні.
Сенатор від Республіканської партії Ліндсі Грем заявив у неділю після тижнів переговорів , що демократи та республіканці не зможуть досягти угоди щодо змін у політиці південного кордону США цього року.
Демократи та республіканці терміново намагаються досягти згоди щодо змін у прикордонній політиці до того, як сенатори покинуть місто на свята, але кілька помічників у Конгресі скептично ставляться до можливості досягнення угоди, оскільки залишаються значні розбіжності.
Сенатор Джеймс Ленкфорд з Оклахоми, головний республіканець за столом переговорів щодо кордону, сказав, що "реалістичним графіком" буде час після нового року, тобто 8 січня, коли сенатори повернуться після зимових свят.
Лідер більшості в Сенаті Чак Шумер наполягав, що палата проведе голосування за закон цього тижня, але Ленкфорд зазначив, що сенатори досі не мають тексту закону.
Як відповідь у ЄС почали замислюватися про посилення свого військового потенціалу, адже США у 2024 році будуть надто заклопотані внутрішньополітичної боротьбою, яка може принести неочікувані результати на виборах президента. Як пише Politico, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив у суботу, що Європа повинна нарощувати свої можливості безпеки та оборони, щоб відповісти на загрозу, яку представляє Росія, оскільки США, швидше за все, скоротять свою участь на континенті в найближчі роки. Пісторіус сказав, що очікується, що в наступне десятиліття американські військові все більше звертатимуть увагу на Тихоокеанський регіон, тобто менше уваги приділятимуть Європі.
Нарощування Росією виробництва зброї для підтримки її операцій в Україні становить реальну загрозу для Європи, особливо для країн Балтії, Грузії та Молдови, попередив Пісторіус. "Це не просто бряцання зброєю. Наприкінці цього десятиліття можуть чекати небезпеки", – сказав він.
"Перерва на каву" врятувала Україну від вето Орбана
Фото: reuters
Також світові ЗМІ продовжують обговорювати, як Угорщина деструктивно впливає на єдність ЄС. У BBC пишуть, що політичні американські гірки, які цього тижня розгорнулися в Брюсселі, були "вражаючими навіть для найбільш досвідчених спостерігачів європейських самітів". Але коли лідери ЄС зустрілися востаннє перед різдвяними святами, усі погляди були прикуті до однієї людини: прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.
Його сприймають як найближчого союзника Кремля в Європі, і він є єдиним лідером ЄС, який зустрівся віч-на-віч з Володимиром Путіним цього року.
Оскільки його голос ставав гучнішим із погрозами, що він заблокує два вирішальних рішення щодо України, у Брюсселі поширювалися спекуляції щодо того, як завершаться переговори. Чи зірвав би пан Орбан саміт? Ходили чутки, що зустріч може тривати кілька днів і аж до вихідних.
"Йшли години. Канцлер Німеччини Олаф Шольц одягнув пуловер поверх костюма. Тоді перемовини про відкриття переговорів про членство України в ЄС зайшли в глухий кут, бо 26 були проти одного. У цей момент канцлер Німеччини відвів Орбана в куток кімнати і запропонувала йому піти випити кави. "Ніхто не чув, про що вони говорили", повідомило джерело. "Але Шольц не наказував йому: Орбан пішов добровільно. Він пішов до кімнати своєї делегацій", - розповідають британські журналісти.
Коли Орбана буквально кажучи просто не помітили, інші 26 лідерів пішли вперед і проголосували. Оскільки такий крок потребує одностайної підтримки, це було б неможливо за присутності прем’єр-міністра Угорщини.
"Пізніше виявилося, що ця перерва на каву, яка врятувала Україну від провального голосування через позицію Орбана, була запланована посадовцями. Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що ця ідея була результатом колективних зусиль. Прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас назвала цю стратегічну лазівку "цікавою для підручника історії". Вона пожартувала, що колись опише це у своїх мемуарах", - відзначають у BBC.
Коли стало відомо про початок процесу членства України в ЄС, настрій у прес-залі, де сотні міжнародних журналістів висвітлювали засідання ЄС, за кілька секунд змінився до стану ейфорії.
Невдовзі після цього пан Орбан опублікував відео в соціальних мережах, описуючи рішення ЄС як "повністю безглузде, ірраціональне та неправильне". Своє ж рішення піти з голосування він обґрунтував тим, що "провів вісім годин, переконуючи їх не робити цього". Він сказав, що інші лідери ЄС "несамовито" хотіли цього рішення, тому він погодився з ними, що він "залишить їх на самоті".
Насправді переговори про членство в ЄС – це повне технічних деталей. Пройдуть роки, перш ніж Україна буде готова приєднатися до блоку. Орбан знає, що у нього ще є багато можливостей заблокувати цей процес.
Все ж, переговори були перервані приблизно о 02:30 ночі після того, як Орбан скористався своїм правом вето, щоб заблокувати більш конкретне та набагато нагальніше рішення направити Києву пакет допомоги на 50 мільярдів євро. Це не перший раз, коли він використовує право вето, щоб домогтися поступок для Будапешта.
У The Guardian опублікували колонку Каталін Чех, яка є членом Європейського парламенту від Угорщини від групи "Відновити Європу". Вона написала, що "капітуляція ЄС перед шантажем прем’єр-міністра Угорщини є серйозною помилкою, адже він прагне перекроїти блок на свій образ".
Вона пише, що рішення європейських лідерів розпочати офіційні переговори про членство України в ЄС є історичним, воно дає надію людям, які мужньо борються з Росією агресії та жертвують своїм життям заради європейського майбутнього. Угода знаменує нову історичну сторінку для ЄС.
"Але юридично це вимагало одностайності всіх 27 лідерів, і це стало можливим лише тому, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який погрожував заблокувати початок переговорів з Україною, покинув залу, фактично утримавшись, а не застосувавши своє вето. Той факт, що 26 лідерів ЄС, у тому числі ймовірних союзників Орбана, підписалися, незважаючи на його спротив, підкреслює важливість цього історичного кроку. Проте вона заплямована сумнівними засобами, за допомогою яких було досягнуто угоди", - вважає депутатка.
Вона додає, що у дуже сумнівній угоді, яка виникла напередодні саміту, Європейська комісія розблокувала 10,2 мільярда євро, третину із загальної суми для Угорщини, замороженої як покарання за демонтаж Орбаном верховенства права. Угорський уряд провів символічні реформи, щоб відновити незалежність судової системи, але вони не відповідають необхідним.
"Це була капітуляція перед брудною тактикою шантажу Орбана, і це підриває довіру до ЄС у забезпеченні дотримання стандартів верховенства права, яких вимагає членство. Хоча вступ України до ЄС буде тривалим процесом і представлятиме величезні виклики, вони бліднуть у порівнянні зі стратегічною важливістю європейської нації, яка протистоїть потраплянню під контроль Володимира Путіна. Більше того, уточнення деталей технічної інтеграції та пошук компромісів – це справді те, у чому ЄС досягає успіху", - каже Каталіна Чех і додає про небезпечний прецедент, який виник з Орбаном, бо "здирники завжди повертаються, щоб вимагати більше".
Путін перетворив західний бойкот на вигідну оборудку
Фото: gettyimages
The New York Times написали статтю про те, як у Росії навчилися мати вигоду з того, що їх покидають іноземні компанії через бойкот. Журналісти пишуть, що незабаром після того, як російські війська вторглися в Україну, президент Володимир Зеленський звернувся до західних компаній з проханням, щоб ті залишили Росію і уряд Путіна не мав від них "жодної копійки". Відгукнулися сотні компаній. Політики та активісти передбачали, що це допоможе задушити російську економіку та підірвати воєнні зусилля Кремля. Однак вийшло не зовсім так.
Путін перетворив вихід великих західних компаній на надприбуток для лояльної російської еліти та самої держави. Він змусив компанії, які бажають продати бізнес у РФ, робити це за розпродажними цінами, а іноді він, фактично, захоплював фірми.
Розслідування New York Times простежило, як Путін перетворив очікуване нещастя на схему збагачення. Західні компанії, які оголосили про відхід, задекларували понад 103 мільярди доларів збитків з початку війни, згідно з аналізом фінансових звітів Times. Путін витягнув у компаній якомога більшу частину цього багатства, продиктувавши умови їх відходу.
Він також обклав ці виходи постійно зростаючими податками, заробивши минулого року щонайменше 1,25 мільярда доларів США до військової скарбниці Росії.
Голландська пивна компанія Heineken, наприклад, цієї весни знайшла покупця і встановила ціну. Але російський уряд в односторонньому порядку відхилив угоду, повідомили особи близькі до переговорів, і передав російські холдинги компанії в руки титана з виробництва аерозольних упаковок, який має родинні зв’язки з колишнім російським сенатором.
"Загалом Путін спостерігав за одним із найбільших переказів багатства всередині Росії після розпаду Радянського Союзу. Величезні галузі промисловості зараз знаходяться в руках російських гравців, які стають все більш домінуючими. У деяких випадках таким гравцем є держава", - відзначають журналісти.
Державні підприємства придбали активи корпоративних гігантів, таких як Ikea та Toyota. У багатьох випадках Путін особисто підписував продажі.
"Це, безперечно, хороші угоди для нас", — сказав Антон Пінскі, відомий ресторатор, який об’єднався з пропутінським репером і соратниками впливового сенатора, щоб придбати Starbucks. В інтерв’ю в Москві він применшив значення власної угоди, але чітко сказав про наслідки відходу Заходу.
"Вони облажалися, залишили це", — сказав він. "Ми підібрали недорого. Дякую".
Сьогодні в Росії міцний споживчий сектор економіки працює, допомагаючи Путіну зберігати відчуття нормальності, незважаючи на війну, яка виявилася довшою, смертоноснішою та дорожчою, ніж він передбачав. Більшість іноземних компаній залишаються в Росії, не бажаючи втрачати мільярди, які вони інвестували туди протягом десятиліть.
Інші підприємства були продані, і тепер вони виглядають як у задзеркаллі. Krispy Kreme тепер називається Krunchy Dream; його пончики поставляються в подібній плоскій коробці зі знайомими смаками. Starbucks переродився в Stars Coffee. Його русалка тепер російська царівна-лебідь.
Ці компанії можуть купувати сировину всередині країни або імпортувати її з дружніх країн. І клієнти все ще можуть легко купувати продукти, які нібито зняли з полиць. Нещодавно в московському супермаркеті продавали Pepsi з Узбекистану та Coca-Cola з Польщі.
- Актуальне
- Важливе