Чому у старих будинках робили вікно між санвузлом та кухнею?

Вікно між ванною кімнатою та санвузлом частіше можна побачити у невисоких "хрущовках" та "сталінках". Воно мало відносно невеликі розміри, зазвичай 50х70 або 60х40 сантиметрів. Значна частина мешканців просто закривали цю конструкцію, адже для здійснення демонтажу необхідно отримати спеціальний дозвіл, що не завжди вдавалось.

Навіщо у радянських будинках встановлювали вікно між санвузлом та кухнею?

Дати точну відповідь на це питання дуже складно, однак існує багато версій. Одна з найбільш популярних – це економія ресурсів, а точніше електроенергії. Таке невелике віконце допомагало природному джерелу світла потрапляти у санвузол. Тому, вдень зникала потреба у ввімкнені світла, завдяки цьому і відбувалась економія електроенергії. Крім того, під час перебоїв у подачі електроенергії віконце теж ставало у пригоді. 

Ще однією досить логічною  причиною є безпекові моменти. Більшість таких будинків обладнані газом, тому у радянських квартирах такий технічний отвір міг виконувати важливу функцію. У разі вибуху газу ударна хвиля "пройшла" б через віконце, зменшуючи ризик руйнування несучих стін і, відповідно, зберігаючи конструктивну цілісність будівлі.

Вікно між ванною та кухнею, Фото: lrytas.lt

Вікно у ванну з кухні: які ще існують версії його призначення?

Ще одна версія стосується також безпеки, але вже безпосередньо для людини. Обмежений простір, слизька підлога, жодного м'якого елементу та обмежені можливості для маневру – все це створює умови для отримання травм. Людина може банально послизнутися або втратити свідомість. Якщо хтось опиниться замкненим всередині, допомогти через вікно з кухні значно простіше, ніж вибивати двері. Ба більше, що двері у таких квартирах зазвичай відкривалися назовні, що в умовах тісного коридору могло суттєво ускладнити порятунок.

Багато людей мають клаустрофобію (страх замкненого простору), тому перебування у досить тісній ванній кімнаті могло викликати дискомфорт або тривожність. У маленьких санвузлах та кухнях "хрущовок" кожен сантиметр мав значення, тому навіть невелике вікно допомагало візуально збільшити простір та покращити емоційний стан людини під час перебування у такому приміщенні. 

Ще одна популярна версія стверджує те, що цей невеликий архітектурний елемент допомагав боротися з цвіллю та бактеріями. Приміщення, де мало сонячного світла, висока вологість та немає гарної циркуляції повітря – це ідеальні умови для розвитку патогенів. Віконце зі стулкою допомагало розв'язати цю проблему, забезпечуючи циркуляцію повітря між приміщеннями. Однак цікаве те, що в більшості радянських квартир такі вікна були "глухими", тобто не відкривались. Тому ця теорія викликає сумніви, адже мінімальна інсоляція без гарної циркуляції повітря навряд чи могла сильно змінити ситуацію. 

Яку б функцію раніше не виконували ці віконця, нині їх не встановлюють. Отже, практичне значення такого вікна у ванну з плином часу зійшло нанівець, тому сьогодні їх можна назвати майже "архітектурним реліктом". 

Джерела: ТСН, УНІАН