Нардеп Костенко розповів про ризики ратифікації Римського статуту, які стосуються військових ЗСУ

Про це заявив нардеп "Голосу", секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко, повідомляє кореспондентка Еспресо Катерина Галко.

Костенко зазначив, що є багато питань, які потрібно було проговорити у Верховній Раді перед голосуванням за ратифікацію Римського статуту, - ризики, які існують.

"Тут треба бути дуже обережними і вичитувати кожну норму, щоб у нас не вийшло так, що після війни, після нашої перемоги наші військові, я зараз не кажу, що будуть сидіти у вʼязниці, але як факт того, що ми прийняли, можуть бути змушені доводити, що вони не є військовими злочинцями", - сказав народний депутат.

Читайте також: Чи потрібна Україні ратифікація Римського статуту?

Він пояснив: законодавство Римського статуту вимагатиме розслідування за національним законодавством усіх військових злочинів або тих, які походять на такі.

"Навіть хтось просто скаже, що там ми вбачаємо в цьому злочин, - і ми змушені будемо це розслідувати. Військові, які сьогодні нас захищають, будуть вимушені доводити в судах, після того як воювали за країну, що вони не злочинці", - додав Костенко.

Секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки зазначив, що запропонував створити комісію й прибрати ризики для військовослужбовців, оскільки те, що Міжнародний кримінальний суд не матиме юрисдикції щодо громадян України за статтею про воєнні злочини протягом 7 років, є "досить дискутивним питанням".

"Те, що зараз там кажуть, що є 7 років, там питання досить дискутивне, чи ці 7 років є. Але є момент: ці 7 років можуть розповсюджуватися також і на країну-агресора, яка створювала злочини на території України. Вони теж можуть мати цей імунітет на 7 років", - пояснив Костенко.

• У середу, 21 серпня, український парламент підтримав ратифікацію Римського статуту, на базі якого працює Міжнародний кримінальний суд у Гаазі.

Що таке Римський статут

17 липня 1998 року на дипломатичній конференції ООН у Римі 120 держав погодилися створити Міжнародний кримінальний суд (МКС) і підписали Римський статут, який регулює його роботу, зокрема, встановлює коло діяльності, юрисдикцію і структуру суду.

МКС має повноваження розслідувати та притягувати до відповідальності за вчинення міжнародних злочинів на території країн, які визнали його юрисдикцію. 

Римський статут встановлює чотири основні міжнародні злочини: геноцид, злочини проти людяності (систематичні вбивства, катування, викрадення тощо), воєнні злочини (напади на цивільну інфраструктуру, приниження противника, позбавлення військовополонених права на справедливий суд тощо) та злочини агресії. Проте в процесі переговорів були розглянуті для внесення й інші злочини, зокрема, екоцид. 

Римський статут набув чинності, а відповідно, суд у Гаазі (Нідерланди) почав роботу через 4 роки, коли документ ратифікували перші 60 країн.  

Станом на листопад 2023 року Римський статут підписали 137 держав (Україна – 20 січня 2000 року), але ратифікували лише 124 держави. Україна стала 125-ю. Є держави, які не тільки не ратифікували статут, а й відкликали свій підпис під ним. Зокрема, це зробили США у 2002 році. Президент Джордж Буш-молодший заявив, що МКС суд загрожує американським військовим і порушує національний суверенітет.

У 2016 році Володимир Путін своїм указом заборонив ратифікацію Римського статуту в Росії – після того, як офіс прокурора МКС почав попереднє розслідування ситуації в Україні після 2014 року.

Прихильники ратифікації Римського статуту в Україні наголошують, що це необхідно, аби повноцінно приєднатися до роботи Міжнародного кримінального суду. Крім того, ратифікація Римського статуту – одна з умов подальшої євроінтеграції України, адже всі члени ЄС є учасниками МКС.

Ті, хто виступає проти, зазначають, що статут несе ризики для українських військових, і пропонували дозволити його ратифікацію лише після завершення воєнного стану.