"Об’єкти винищення були абсолютно різними": історикиня Боряк про різницю між Голокостом і Голодомором

Про це вона розповіла в етері Еспресо.

"Існує таке непорозуміння, коли пересічні люди, не історики, намагаються зрозуміти, чим був Голокост, чим був Голодомор, як вони відрізняються. І є намагання порівняти, так виникає непорозуміння частково, бо є ще багато інших причин. Мені здається, важливо наполягати на тому, що об’єкти винищення були абсолютно різними. Якщо євреїв убивали за те, що ти був євреєм та, де його, образно кажучи, знаходили. Українців убивали протягом практично пів року в межах адміністративних кордонів Української республіки і також на Кубані. І убивали за те, для чого терміну фактично тоді навіть не існувало - убивали за українську ідентичність. І Сталін фактично про це пише, тільки він не вживає це слово, звичайно, але ідеться про носіїв української ідентичності, по яких було завдано удар у цей проміжок починаючи з кінця 32-го року", - сказала вона. 

Читайте також: 29 вересня - День пам’яті трагедії Бабиного Яру

Також Тетяна Боряк наголосила на тому, що значення мали методи вбивства, які відрізнялися.

"Іншою відмінністю, яка заважає зрозуміти Голодомор у тіні Голокосту, так би мовити, це те, що методи вбивства, звичайно, відрізнялися. Ми знаємо про Голокост, про камери, про вбивство кулями. А Голодомор мав місце у тіні всесоюзного голоду під прикриттям колективізації, хлібозаготівель, розкуркулення, і тому його було дуже легко заховат. Чим, власне, і користуються російські, ну, колегами їх не можна назвати, як, власне, і істориками, візьмемо у лапки цей термін, коли вони кажуть про всесоюзний голод. Але симптоматично, що існує багато свідчень селян і містян, які мали трошки вищий рівень освіти, які якраз намагалися намацати ось ту українськість, як вони намагалися описати те, за що убивали. Не за те, що ти був українцем як єврей, а за те, що ти був українцем, який заважав Сталіну, радянському тоталітаризму досягати своїх цілей і фактично викачувати ресурси. І використовувати людей як таких шароварщиків, бо ми пам’ятаємо як після Голодомору Постишев ходив у вишиванці таким чином демонструючи, що так можна, але не можна, але не можна з осі цією українською ідентичністю", - зазначила докторка історичних наук.

• 29 вересня 2024 року у Києві відбувся девʼятий щорічний Марш пам’яті жертв трагедії Бабиного Яру. Учасники колоною пройшли до пам’ятника Менори в Національному історико-меморіальному заповіднику Бабин Яр.