Реформа БЕБ: нардепка Геращенко розкритикувала законопроєкт №10439, Гетманцев назвав дискусію "перебільшеною"
Законопроєкт про внесення змін до Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" щодо удосконалення роботи Бюро №10439 у нинішньому вигляді спричинить негативну реакцію міжнародних партнерів
Про це зазначила в коментарі в кулуарах Верховної Ради народна депутатка Ірина Геращенко, передає кореспондент Еспресо Дмитро Дідора.
"Там буде голосування за все, що потрібно Банковій. Цим законопроєктом притягується норма, коли прибираються міжнародні експерти з обрання кандидатів на посади в БЕБ і при перекваліфікації. Але міжнародні експерти показали свою ефективність, наприклад, у комісії, яка відбирає суддів Конституційного Суду, Антикорупційного суду. Скільки було протидії, коли приймали зміни до закону про КСУ, аби вилучити звідти міжнародних експертів. Знову наступають на ті самі граблі. І наша політсила, і "Голос" будемо проти такого варіанта законопроєкту про БЕБ. І в разі позитивного голосування, якщо "слуги" і їхні сателіти підтримають цей варіант, матимемо негативну реакцію наших міжнародних партнерів. А від донорської міжнародної допомоги Україна сьогодні критично залежить", – зазначила Ірина Геращенко.
Читайте також: Бюро економічної безпеки реформуватимуть "по-татарівськи"
Натомість один з ініціаторів цього законопроєкту, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів та податкової політики Данило Гетманцев, сказав, що дискусія, яка точиться навколо реформи БЕБ, на його думку, "дещо перебільшена".
"Скандал, який підіймає опозиція і ЗМІ, не має під собою підстав. Насправді ключові елементи реформи вирішені, і не виникає проблем щодо, наприклад, обрання директора БЕБ. Директор БЕБ обирається комісією за участю міжнародників (міжнародних експертів, – ред.), де вони мають переважне право голосу. Він обирається прозоро і вимоги до директора БЕБ достатньо жорсткі. Ми унеможливили на сьогодні ситуацію, яка сталася декілька років тому, коли в конкурсі переміг колишній податковий міліціонер", – сказав Гетманцев.
За його словами, "єдині два питання, які залишилися для обговорення і з якими на сьогодні намагаються дискредитувати цю прекрасну реформу", – це питання щодо переатестації та кадрового підбору працівників БЕБ.
"Я особисто переконаний, що якщо керівника БЕБ, який призначається фактично міжнародниками, комісією, де більшість міжнародників, якщо ми призначаємо саме таким чином керівника БЕБ, він має право проводити атестацію і кадровий підбір. Він керівник цього органу, він повинен нести відповідальність і за кадрову складову, і за результат роботи цього органу. І не можна забезпечити результат без забезпечення кадрової складової. Це очевидні речі, це навіть не теорія управління, це ази управління. Якщо три особи визначаються новопризначеним за участю міжнародників керівником БЕБ, а три особи призначаються Радою громадського контролю при цій організації (тобто це також орган контролю громадськості, який бере участь в її діяльності) – це абсолютно нормальна конструкція, де керівник цього органу має мати право голосу", – прокоментував нардеп.
Він додав, що не розуміє конструкції діяльності жодного органу, коли керівник не має впливу ані на переатестацію, ані на підбір кадрів.
"Тоді я не маю нести відповідальність за результат. Той, хто підбирає кадри, нехай буде керівником. Але ми не можемо розірвати одну управлінську функцію, віддавши підбір персоналу представникам міжнародних структур, а відповідальність за результат покласти на людину, яка, до речі, ними самими й призначається. Тому, власне, така редакція була рекомендована комітетом до зали. Це єдине питання, яке на сьогодні дискутується, і абсолютно не говорить про якусь зраду реформи, про якесь викривлення її. Це я вам говорив як людина, яка не те, що стояла біля витоків реформи, а робила все для того, щоб вона відбулася", – додав Гетманцев.
Зауважимо, як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, сьогодні вранці профільний комітет ВРУ схвалив не погоджений з міжнародними партнерами текст закону №10439 по перезавантаження БЕБ. За це проголосували 22 члени комітету, 3 утрималися.
Утім згодом представники влади сказали, що "тривають перемовини по БЕБ і зрештою текст законопроєкту не винесли на голосування до зали парламенту.
Реформування БЕБ: що відомо
БЕБ зʼявилося у травні 2021 року. Головною метою створення органу було зменшити тиск правоохоронців на бізнес та знизити кількість обшуків. Реформа анонсувалася для того, аби припинити старі методи переслідування бізнесу владою – безпідставні перевірки, тиск кримінальними справами. До реформи за економічну безпеку відповідало одразу кілька органів: СБУ, Національна поліція, Податкова міліція Державної фіскальної служби.
Реформування БЕБ включно з очищенням органу, є вимогою програми фінансування від Міжнародного валютного фонду, а також за програмою Ukraine Facility від Європейського Союзу та прямої бюджетної підтримки від США.
Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді два законопроєкти №10439 та №10440, які стосуються реформи Бюро економічної безпеки. Натомість у Центрі протидії корупції зазначили, що головний недолік реформи БЕБ за проєктом Кабміну – відсутність належних механізмів переатестації та звільнення недоброчесних співробітників Бюро.
Урядові законопроєкти про реформу БЕБ не отримали підтримки від Європейської Бізнес Асоціації. Асоціація висловила свою незгоду з законопроєктами №10439 та №10440 і запропонувала вдосконалити вже чинні законопроєкти №10088 і 10088-1.
11 квітня Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №10439 про перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ). Проти закону виступає бізнес, також застереження щодо нього висловили міжнародні партнери.
У тексті законопроєкту про реформу БЕБ №10439 не враховано норми та правки, які забезпечують незалежний склад атестаційних і кадрових комісій. Як зазначили в Центрі протидії корупції, затверджена профільним комітетом редакція не передбачає включення експертів міжнародних партнерів до складу кадрових комісій, які мають відбирати нових співробітників БЕБ. Натомість в обох випадках до складу відповідних комісій включають представників Ради громадського контролю (РГК), яка має визначатися інтернет-голосуванням. Порядок такого відбору і голосування визначатиме Кабмін. Водночас у проєкті закону відсутні запобіжники, які дозволяли гарантувати потрапляння до РГК незалежних і досвідчених у таких процедурах експертів. У тексті законопроєкту також залишають можливість конкурсній комісії з обрання директора БЕБ обрати двох переможців конкурсу замість одного, що "створює передумови для політичних торгів з переможцями перед призначенням".
- Актуальне
- Важливе