"Він був відчайдухом, найкращим із нас": Романові Ратушному могло б виповнитись 27 років

Еспресо підготував огляд про життя і діяльність Романа Ратушного, його боротьбу за гідне і справедливе майбутнє для українців. Незадовго до загибелі Ратушний написав заповіт, у якому побажав, щоб розпочаті ним справи були завершені.

Боротьба, яку розпочав у 16

Свідому боротьбу за справедливість Роман розпочав ще в зовсім юному віці. Пішов на студентський Євромайдан, коли виповнилось лише 16 років. Це, як він пригадував, був перший досвід участі у масштабних простестах за дуже благородну мету. 

У своїх спогадах адвокатка і подруга Романа, а нині військовослужбовиця ЗСУ Євгенія Закревська пригадувала такі його слова: "Як це може бути? Вони били всіх. Дівчат теж. Просто так. Вони всіх зігнали. Я спав. Мене потягли до стели. Ми стали спиною до стели, зчепившись руками. Дівчат за спини всередину. Але беркут повалив з усіх боків. Прорвали стрій, скинули всіх, оточили, гнали, били так, що навіть ВВшники – ті, яких ми поїли чаєм – пропускали людей крізь свій стрій і прикривали щитами... ".

Далі Роман усі місяці був на Майдані поруч з товаришами – барикади на Інститутській, поїздка до Межигір'я, події на вулиці Грушевського та перші убиті.

Загострене відчуття справедливості не давало Роману опускати руки й тоді, коли здавалось, що справа безнадійна. Він почав боротьбу за збереження зеленої зони у серці Києва. Йдеться про Протасів Яр, який хотіли знищити забудовники, спорудивши там три 40-поверхівки. Замовником будівництва було ТОВ "Дайтона Груп", а беніфіціаром – політик, бізнесмен і соратник Коломойського Геннадій Корбан. Роман Ратушний очолив Громадську організацію "Захистимо Протасів Яр". За деякий час він отримав на свою адресу численні погрози, зокрема від Корбана і тодішнього заступника  голови Офісу президента Андрія Смирнова.

Роман Ратушний. Фото: facebook/Євгенія Закревська

В інтерв'ю на ютуб-каналі  "Все про єдинорогів" у розмові з Олегом Сенцовим та Єгором Соболєвим Роман розповідав, як зустрічався з президентом Зеленським у 2019 році.

"Я йому кажу, мені Геннадій Корбан погрожує, а він каже "я знаю". То я і зрадів, думаю: о, класно, людина в темі, й ще додав, що мені й заступник вашого офісу погрожував (Смірнов). "А він же ж погрожував до призначення", – сказав. Ще це повторив декілька разів і на цьому зустріч завершилась", – пригадував у розмові Ратушний.

У 22 роки Роман балотувався до Київської міської ради. Був також учасником акцій на підтримку ув'язненого активіста Сергія Стерненка. Після однієї з них Печерський районний суд відправив Ратушного під цілодобовий домашній арешт. 

До повномасштабного вторгнення росіян в Україну хлопець активно вів свій ютуб-канал. У описі зазначав, що буде розповідати "як це – бути громадянином бандитської республіки, яка керується міліцейськими кланами й регіональними феодалами". А також викладав свої думки щодо того, як перетворювати бандитську республіку на нормальну правову державу.

На його каналі й зараз є записане ним відео на юридичну тематику. Активіст не раз повторював: "Чим більше ми боремось за зміни, тим сильніше чути наш голос як громадянина в цій країні".

Від відомої письменниці до "мами Роми"

Про те, як сильно син хотів втілювати зміни у систему, як хотів опікуватись краєм, де жив, пригадувала в інтерв'ю на ютуб-каналі "Єременко" його мама, письменниця Світлана Поваляєва.

"Це його дім, його коріння і його земля. Діти приходять у цей світ вже цілком сформованими особистостями. Він народився тією непересічною особистістю, якою був, і йому просто треба було не заважити, а лише любити. А ті справи, які й далі житимуть, навіть якщо вони не називатимуться іменем Роми Ратушного – головне, щоб вони рухались", – наголошувала мама Роми.

Власне "Мамою Роми" називали відому письменницю Світлану Поваляєву, коли її син почав активно займатись суспільними справами.

Роман Ратушний/ Twitter

 

"Свого часу я була публічною і мене знали, а потім настав такий момент, що я перестала бути публічною. Людям було ніяково зізнатись, що не знають, хто така Світлана Поваляєва. А тоді так: "а, це ж мама Роми Ратушного. Діти так швидко ростуть, швидко минає той час, а книжки ти завжди встигнеш написати", – додала письменниця.

Активіст, який став воїном

Роман швидко виріс і став свідомим громадянином своєї країни, а потім також швидко – у перший день повномасштабного вторгнення, записався у територіальну оборону. Стояв на захисті Києва. Згодом став розвідником у складі 93-ї ОМБр "Холодний Яр".

У інтерв'ю BABYLON'13 казав: "Зараз мене покликали навідником. Я такий – це ж  ох…нна можливість крошити русню. Це те, що я хотів. Короче, я щасливий".

З його останнього допису від 20 травня 2022 року:

"Люди, які тягнуть російське в голови українців – ви нікчемні кончені мразоти. Як би ви не обґрунтовували цю діяльність. Своїми кухонними ІПСО, геополітичним баченням, сформованим на унітазі, чи ще чимось. Ви всього лише жаби, які намагаються підлити води в рідне підсихаюче болото".

За декілька днів до своєї загибелі Роман Ратушний написав заповіт, що саме рідні мають зробити у разі його смерті. Там йшлося про допомогу музею Шевченка, капелі бандуристів та виданням "Історична правда" та "Новинарня".

"Він написав заповіт, хоч і не юридичний, а швидше як побажання, і надіслав його своєму другові з тою метою, якщо він загине на цьому завданні, щоб він повідомив лише тих, хто тут згаданий. Але те, що стосується капели бандуристів, музею Шевченка тощо – це неможливо не оприлюднювати" – зізнається Поваляєва.

Товаришка Романа Євгенія Закревська в розмові для Суспільного наголосила – Роман зробив так, що справа, якою він опікувався - триває.

"Безпосередньо мені він заповів створити заказник у Протасовому Яру. І, звісно, я буду максимально докладати зусиль, щоб це зробити. Зрозуміло, якби не було заповіту, це теж було б так. Залишивши заповіт, Рома зробив абсолютно правильно. Ромин заповіт – це відповідальне ставлення до своєї справи, до своїх близьких", – казала Закревська.

Протасів Яр, Фото: novynarnia

9 червня 2022 року Роман Ратушний загинув у бою під Ізюмом.

"Чим більше росіян ми вб'ємо, тим менше їх доведеться вбивати нашим дітям"

"Доповідь про обставини суперечлива, шпилька на карті – у ворожому тилу, на місці бою – засідка", – написав про смерть Романа його батько Тарас Ратушний. Він розповів, що військовослужбовці "Холодного Яру" якийсь час не могли пробитися до Романа, "тим часом документи сина майоріли у ворожих пабліках". Тіло Романа Ратушного вдалося повернути, воїна поховали на Байковому кладовищі.

Євгенія Закревська пів року по його смерті пригадувала останнє фото, відправлене Романом.

Фото: facebook/Євгенія Закревська

"8.06.2022. Півроку. Остання фоточка, яка в мене є. Рома відправив її зранку 7.06. 6:58. Тоді було літо. Тепло. Ром, Ізюм звільнили. Ми на своєму напрямку. Харківщину теж майже звільнили. І Херсон звільнили. Руських робимо хорошими. По Протасу працюємо. Все йде, як ти й задумав".

Загибелі Романа Ратушного присвятили окремі дописи провідні світові видання – журнал The Economist, газети Financial Times, The Guardian, The Daily Telegraph, найпопулярніша газета Великої Британії The Daily Mail, найпопулярніша газета Європи Bild і найбільша англомовна газета світу The Times of India. Його іменем назвали взвод спеціального призначення, стипендію та вулицю в Солом'янському районі столиці. Та ще важливішим було інше вшанування.

У липні 2022 року рішенням Київради Протасів Яр, як і хотів Роман, став ландшафтним заказником місцевого значення. Переломною для створення заказника подією стала саме смерть громадського активіста, який боровся за збереження Яру на війні з Росією. Після цієї трагічної втрати громадськість звернулася до мера Віталія Кличка з вимогою зберегти об'єкт, за який він боровся. 23 листопада 2023 року, рішенням Київської міської ради, ландшафтному заказнику місцевого значення "Протасів Яр" присвоєно ім`я українського захисника й активіста Романа Ратушного. 

"Ромчик був кращим з нас, відчайдухом, який завжди був першим в будь-якому бою і ніколи не проявляв страху", – казали побратими загиблого воїна. 

Сам Ратушний наголошував, що точно розуміє, з ким має справу на війні.

"Просто запам'ятайте: чим більше росіян ми вб'ємо зараз — тим менше росіян доведеться вбивати нашим дітям. Ця війна триває понад три сотні років. Коли ми її програємо, ми стаємо гарматним м'ясом для росіян. Коли ми її виграємо — ми отримуємо час на відпочинок до наступної фази цієї війни. Якщо ви приймете цей факт, вам не потрібні будуть рожеві окуляри від Арестовича чи ваших улюблених аналітиків, які точно знають, коли помре черговий російський цар чи коли в русні закінчаться ресурси", – писав Роман за кілька тижнів до загибелі.