Влада може приховувати низку зловживань: адвокатка Пушина про ризики нового закону про держтаємницю

Про це розповіла адвокатка Наталія Пушина в етері телеканалу "Еспресо".

"Метою є підвищення рівня захищеності інформації з обмеженим доступом. Прийняття цього закону, на думку експертів, сприятиме посиленню захисту державної таємниці та забезпеченню безпеки критичної інфраструктури України, що є дуже актуальним сьогодні", - повідомила вона.

Восьма стаття Закону охоплює сфери оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку. Однак, існують деякі ризики в законі, які варто враховувати. Адже вони можуть вплинути на безпеку, ефективність управління та рівень довіри до влади, каже Пушина.

"До можливих ризиків можна віднести надмірну засекреченість та обмеження доступу до інформації. Якщо критерії засекречення не будуть чітко визначені в законі, як є наразі, це може призвести до надмірної закритості інформації, навіть там, де її публічність є важливою. Громадськість та експертні організації можуть втратити доступ до даних про стан критичної інфраструктури, наприклад, щодо потенційних загроз для екології, безпеки населення та стану енергосистеми. Це також позбавить можливості незалежного контролю за діяльністю уряду в цій сфері", - пояснила адвокатка.

Інший ризик полягає у можливих зловживаннях нормами закону. Влада чи посадові особи можуть використовувати засекречення інформації про критичну інфраструктуру для приховування зловживань або неефективного управління.

"Сьогодні, за відсутності громадського контролю, спостерігаються корупційні зловживання у сфері закупівель, будівництва та обслуговування об'єктів, і це може тривати в майбутньому. Державні структури можуть ухилятися від відповідальності, посилаючись на державну таємницю", - додала Пушина.

За її словами, новий закон може вплинути на ефективність роботи органів управління. Якщо інформація про захист критичної інфраструктури буде надмірно засекречена, це може створити проблеми для координації між державними установами. 

"Наприклад, у критичних умовах, таких як надзвичайні ситуації, теракти, кібератаки та техногенні аварії, повільна передача даних між установами може ускладнювати прийняття оперативних рішень. Це може призвести до того, що прийняті рішення будуть неефективними", - сказала вона.

Для ефективності цього закону важливо забезпечити баланс між безпекою та прозорістю, зауважила адвокатка.

"У демократичних країнах засекречення інформації щодо критичної інфраструктури має чіткі обмеження, аби не допустити зловживань. Якщо Україна зробить цей процес надмірно закритим, це може створити конфлікт з міжнародними партнерами. Громадський контроль повинен бути за відповідними діями держави. Потрібно вживати заходів, які допоможуть суспільству отримати відповідну інформацію і запобігти зловживанням. Найголовніше, що болить, — це дії з боку держави, посадових осіб та державних органів. Вони не розуміють, що все це призводить до погіршення співпраці з міжнародними організаціями, які все це бачать і підтримують прозорість управління будь-якою установою, організацією, державою. Це знизить інвестиції як у державу, так і в сферу інфраструктури", - резюмувала вона.

• 12 лютого співголова парламентської фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко повідомила, що ВРУ ухвалила в цілому законопроєкт про внесення змін до статті 8 Закону України "Про державну таємницю".