Вплив війни на чисельність населення України: депопуляція та міграція

Війна призвела до значної міграції, знищення інфраструктури та втрат серед цивільного населення, що в сукупності формує довгострокові наслідки для чисельності та вікової структури населення України.

Багато українців були змушені покинути свої домівки, що призвело до значного скорочення чисельності населення. Офіційні дані свідчать про те, що мільйони громадян стали біженцями та знайшли безпечні місця для проживання за кордоном, зокрема, жінки та діти. Водночас ці процеси поглиблюють вже існуючі демографічні проблеми.

Зменшення чисельності населення України

З початком війни мільйони українців були змушені залишити свої домівки і переїхати в інші регіони України або за кордон. За офіційними оцінками, приблизно 8 мільйонів людей емігрували, більшість з яких – жінки та діти. Хоча частина населення вже повернулась та ще повернеться після стабілізації ситуації, очікується, що значна кількість громадян все ж залишиться за кордоном, особливо молодь, яка інтегрувалась у суспільства інших країн.

Сказати точно, скільки нині проживає громадян в Україні важко, але станом на 1 лютого 2022 року ця цифра становила приблизно 41,1 млн людей. Ці дані не враховують населення Криму, але включають людей, які проживають в ОРДЛО. Таку інформацію озвучив Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи, під час телевізійного етеру на Суспільному.

Демографічна криза в Україні була і до початку війни. Війна дуже сильно поглиблює всі ці процеси. По-перше, шалене сальдо міграції — мінус 8 мільйонів. І ми не знаємо, скільки людей повернеться. Це сальдо складається з двох частин: ті, хто виїхали в Європу і ті, кого вивезла Росія, — розповів експерт.

Україна стикалася з депопуляцією ще до війни, через низьку народжуваність та високу смертність. Однак війна ще більше посилила цей процес. Внаслідок бойових дій, економічної нестабільності та руйнування інфраструктури рівень народжуваності продовжує знижуватися. Багато сімей відкладають народження дітей через невизначеність та небезпеку. Водночас смертність, як військова, так і цивільна, залишається високою. Враховуючи ці фактори, темпи депопуляції можуть суттєво зростати. Експерти прогнозують, що чисельність населення України може ще скоротитися.

Кандидатка соціологічних наук, доцентка Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку Ганна Ятвецька в матеріалі Факти ICTV пояснила:

За офіційною статистикою, у 2023 році в Україні народилося 187 тис. дітей, а померло 496 тис. людей. І це неповна статистика, бо отримати дані з тимчасово окупованих та анексованих територій неможливо. Тобто ми можемо сказати, що в Україні суттєво зменшилась кількість жителів і вона продовжує скорочуватися

Ще один важливий аспект демографічної кризи в Україні – це старіння населення. До війни Україна вже мала високий відсоток літніх людей, і цей тренд продовжиться через зниження народжуваності та еміграцію молодого покоління, зокрема, мамів із дітьми. Окрім того, значна частина трудового потенціалу покидає країну, що впливає на економічну спроможність держави підтримувати пенсійну систему та соціальні гарантії. Ще до повномасштабної війни, в Україні налічувалось більше трьох мільйонів заробітчан, а зараз цей показник ще більший, оскільки тепер до них доєдналася ще й вимушено переміщені люди.

Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова на дискусійній панелі "2024: сценарії для країни" підкреслила, що держава має відкрито розповідати щодо загрози депопуляції в Україні. Про це пише LB.

Соціологиня зауважила, що населення вже не повернеться до рівня 52 мільйонів, як у 1993 році, і навіть 40 мільйонів можна досягти лише за рахунок масштабної імміграції. Однак, відповідно до її слів, питання також полягає в тому, чи готове українське суспільство до прийняття такої масштабної кількості мігрантів, які мають сувою культуру, релігію та світогляд.

Нас не буде 40 мільйонів. Тим більше, не буде 52, як 1 січня 1993 року. Забудьмо про це. Ми можемо досягти 40 мільйонів населення? Можемо. Але шляхом потужної імміграції. Усі готові до цього? Що до нас приїдуть люди, масово приїдуть, абсолютно з іншою культурою, з іншою релігією, з іншим способом життя? Я не знаю. Не впевнена, що наше населення до цього готове, — розповідає Елла Лібанова.

Соціологиня зазначає, що згідно з даними соцдосліджень, які проводились ще до війни, наших громадян не можна назвати ксенофобами. Водночас українці також не вирізняються високим рівнем толерантності, оскільки не мали досвіду життя в поліетнічному суспільстві.

Фото: gettyimages

Як можна вирішити демографічні проблеми?

Депопуляція має також значний вплив на економіку країни. Менше працездатного населення означає зниження продуктивності, податкових надходжень та загального економічного зростання. Крім того, держава матиме більше витрат на підтримку пенсіонерів та людей, які потребують соціальної допомоги.

Хочемо ми чи не хочемо, але змушені будемо залучати мігрантів. Бо в Україні до війни щільність населення була десь 45 людей на км. в Європі є країни, де понад 100. Але в Європі є Норвегія, у якій 14. Ми не Норвегія, ми не зможемо забезпечити відродження економіки, розвиток економіки, якщо не буде достатньо робочої сили. Кваліфікованої, мотивованої тощо, - розповідає Лібанова.

Соціологиня Ганна Ятвецька також підтверджує, що без війни проблему депопуляції Україна могла б частково вирішити, залучаючи мігрантів. Однак, поки триває війна, це фактично виконати неможливо. Вона пояснює, що в основному приїжджатимуть не висококваліфіковані спеціалісти, а робітники з країн, де ситуація ще складніша.

Ці люди зазвичай важко інтегруються, залишаються в своїх громадах, зберігаючи мову та культуру. Такі процеси мають певні ризики, тому держава має запровадити обережну політику, орієнтовану на створення мультикультурного суспільства, де важливою буде громадянська ідентичність. Такий підхід дозволить відновити населення та зберегти культурну спадщину.

За розвитку такого сценарію Україна має шанс відновити своє населення попри всі ризики, які несе залучення мігрантів, і водночас зберегти свою культурну спадщину та національну ідентичність, – зазначає Ятвецька.

Елла Лібанова також додає, що ключовими напрямами стратегії, яка буде спрямована на подолання демографічних викликів, є не лише залучення мігрантів, але й підтримка українських сімей, підвищення народжуваності, зниження передчасної смертності, зокрема, серед чоловіків та переосмислення ставлення до населення, що старіє.

Міжвідомча група, до складу якої увійшли науковці, аналітики та лікарі, вже мають Стратегію демографічного розвитку України до 2040 року. Ці напрацювання наразі ще мають пройти етапи громадського обговорення, після чого будуть направлені до профільних міністерств та відомств для подальшого коригування.

Війна в Україні значно прискорила демографічні процеси, що вже були очевидними до її початку. Для подолання цих проблем Україна потребуватиме комплексних заходів, спрямованих на підтримку молоді, повернення емігрантів та стимулювання народжуваності.