Чи може блискуча Курська операція стати стратегічним провалом, та як заборона російської церкви допоможе Україні. Акценти світових ЗМІ 21 серпня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 21 серпня.

Гамбіт України на Курщині створив нові можливості для Кремля

Фото: gettyimages

Іноземні ЗМІ продовжують аналізувати ситуацію довкола Курської операції ЗСУ. У The New York Times написали, що тепер Росія прагне "перетворити принизливе вторгнення на військову вигоду". Через два тижні після раптового нападу України російські війська оговталися від початкового шоку і тепер намагаються використати розширення війни для своєї воєнної переваги, відзначають у виданні.

"Сили Кремля сповільнили просування українців, а лінія фронту в Курській області Росії, що зміцнилася, стала основою наступної фази битви з великими політичними ставками для обох сторін. Володимир Путін пообіцяв дати рішучу відповідь на перше вторгнення на російську територію після Другої світової війни. Але поки що відповідь була зосереджена на стримуванні вторгнення, а не на усуненні наступу, що піднімає питання про те, чим готова ризикувати виснажена російська армія, щоб вигнати українців, зрештою, чи здатна вона це зробити", - пишуть американські журналісти.

Вони додають, що раптове вторгнення на Курщину виявило "провали російської розвідки, а також відсутність у Росії боєздатних резервів у війні, яка ведеться на фронті протяжністю понад 1200 км".  

"Але з російського погляду гамбіт Києва також створив можливість для Кремля прискорити виснаження власних обмежених сил України, досягти успіхів на інших ділянках фронту, та перетворити короткострокову перемогу президента України Володимира Зеленського на стратегічну поразку, принаймні на думку російських військових аналітиків", - кажуть у The New York Times і додають, що на думку цих аналітиків, Курська операція, яку спочатку проголошували блискучим військовим ударом, може стати пасткою для української армії.

Зокрема, Василь Кашин, політолог із московської державної Вищої школи економіки, який досліджує політичні наслідки російської війни, сказав, що вторгнення під Курськ "лише розширило та продовжило війну на виснаження, у якій Росія має перевагу в ресурсах".

Однак битва в прикордонних регіонах Росії залишається на початковій стадії, і Україна все ще може залучити значні нові резерви або здійснити ще одну несподівану атаку, яка переверне військовий і політичний розрахунок війни, відзначають американські журналісти.

"Але нинішній темп битви під Курськом дає Путіну час, щоб відкалібрувати свою відповідь. І замість того, щоб послабити контроль Кремля над владою, вторгнення може зрештою змусити громадян Росії більше згуртуватися навколо прапора РФ", - вважають у The New York Times.

Аналітики кажуть, що російські генерали можуть або зібрати нову переважаючу українців групу військ, щоб розтрощити плацдарм ЗСУ у Курську, або використати свою перевагу в авіації та артилерії, щоб поступово відкинути українців за лінію кордону. Однак на реалізацію обох цих стратегій можуть знадобитися тижні або навіть місяці, і вони відбуватимуться за рахунок інших ділянок фронту, відображаючи реальність війни, де жодна зі сторін не має достатньо ресурсів, щоб змусити свого супротивника припинити бойові дії, констатують у виданні.

У Bloomberg написали, що Україні та Росії не вистачає військових ресурсів для проведення великих наступальних дій одна проти одної. Про це заявила розвідувальна служба Пентагону в нових оцінках. А це свідчить про те, що обидві сторони зайшли в глухий кут, вважають у виданні.

За оцінками Розвідувального управління Міністерства оборони США, Україна все ще не має боєприпасів, які б відповідали здатності Росії вистрілювати близько 10 000 артилерійських снарядів на день, навіть після того, як Конгрес США розблокував нову військову допомогу у квітні. Українські сили залишаються боєздатними, але не зможуть розпочати широкомасштабні контрнаступи щонайменше пів року.

Росія, з іншого боку, прийняла стратегію виснаження України і зможе зберегти буферну зону, захоплену її військами, але не має достатньо сил, щоб "загрожувати глибшому просуванню на контрольовану Україною територію, наприклад, на місто Харків", – йдеться в одному зі звітів.

Висновки Розвідувального управління Міністерства оборони США містяться в останньому квартальному звіті про допомогу США Україні, опублікованому генеральним інспектором Пентагону Робертом Сторчем. Фактично вони повторюють публічні заяви високопоставлених чиновників США, зокрема, Марка Міллі, колишнього голови Об’єднаного комітету начальників штабів, про те, що конфлікт ось-ось зайде в глухий кут.

Розколи чи необхідна умова національної безпеки: що означає закон про заборону російської церкви в Україні

Фото: Національний заповідник "Софія Київська"

Не оминули увагою ЗМІ також законопроєкту, прийнятого депутатами ВР, про заборону російської церкви. Як відзначає The New York Times, цей законопроєкт, який очікує на підпис президента Володимира Зеленського, "сприятиме тривалому пострадянському розколу між двома найбільшими православними громадами світу".

"Українські чиновники звинуватили церкву в пособництві в операціях впливу та шпигунстві під час війни країни з Росією. Розкол між двома церквами став тлом війни. Православне християнство є найпоширенішою релігією як в Росії, так і в Україні, і до розпаду Радянського Союзу обидві належали до однієї ієрархії під керівництвом патріарха в Москві" – пишуть американські журналісти.

Вони додають, що тривала присутність російської гілки церкви в Україні створила для українського уряду проблеми національної безпеки та релігійної свободи, оскільки деякі священники підтримали російське вторгнення.

"Якщо закон буде підписаний президентом Володимиром Зеленським, це може призвести до юридичної заборони російської церкви. Законопроєкт забороняє релігійній організації підтримувати зв’язки з урядом, який перебуває у стані війни з Україною, і виділяє Російську православну церкву за підтримку вторгнення РФ. Закон також створить комісію для визначення того, чи помісні церкви порушують українське законодавство, підтримуючи зв’язки з Московським патріархатом", - додають у The New York Times.

Крім цього, у виданні відзначають, що президент Зеленський є іудеєм і не є членом жодної гілки православ’я, але "він підтримує контроль національної безпеки за діяльністю російської церкви і, як очікується, підпише законопроєкт".

У The New York Times також пишуть, що російська церква, яка все ще представляє мільйони українців, наполягає на тому, що вона розірвала стосунки з російською ієрархією на початку війни. Але незалежна українська церква називає цей розрив "нещирим і категорично засуджує своїх колег за те, що вони не пішли на справжній розрив з Москвою".

У Politico написали, що Українська православна церква (МП) та Православна церква України продовжують вести боротьбу за легітимність, "причому перша вважається лояльною до російської гілки православного християнства, а друга – підкоряється Стамбульському патріархату".

"Попри те, що Українська православна церква заявила, що розірвала стосунки ще у 2022 році з російським патріархом Кирилом, який благословив вторгнення РФ в Україну, її священники та фінансові спонсори були спіймані на допомозі російській армії в Україні. Вони також найняли провідних лобістів у США, щоб стверджувати, що майбутня заборона є релігійним переслідуванням, і закликали призупинити допомогу Україні, поки та не припинить "переслідувати" християн", - відзначили у Politico.

Також там додають, що ухвалений законопроєкт не забороняє відразу жодну церкву. Через 30 днів після його підписання президентом і оприлюднення Державна служба України з етнополітики та свободи совісті матиме можливість перевірити українські релігійні організації на приналежність до московської церкви, повідомив нардеп від "Європейської солідарності" Володимир В'ятрович. 

"У разі виявлення хоча б однієї з 5 визначених законом ознак зв’язку релігійної організації з Російською православною церквою така організація отримає припис протягом 30 днів усунути цей зв’язок", – сказав В’ятрович.

Якщо ж зв'язок з Москвою не буде розірвано, держава звернеться до суду про заборону такої організації. Судовий процес щодо заборони розпочнеться через 9 місяців після опублікування закону.