Чи знайде ЄС "ліки" проти Орбана та чому Зеленський хоче, але боїться звільнити Залужного. Акценти світових ЗМІ 1 лютого

Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 1 лютого.

Чи зможе ЄС утихомирити Орбана й виділити Україні 50 млрд євро

Фото: reuters

Однією з найважливіших тем, про яку написали чи не всі великі міжнародні ЗМІ, став саміт ЄС, де країни-члени мають погодити виділення 50 млрд євро допомоги Україні на наступні 4 роки. Як пише The Washington Post, 26 держав-членів Європейського Союзу знову розлючені, адже прем’єр Угорщини знову блокує допомогу Україні.

Напередодні саміту ЄС у четвер, щоб спробувати отримати понад 50 мільярдів євро коштів, блок, здається, як ніколи готовий до ескалації з Орбаном — або принаймні до погроз йому, однак неясно, чи це спрацює, кажуть журналісти.

Брюссель і Будапешт ворогували роками, але Орбан переступив нову межу в останні місяці, заблокувавши допомогу в особливо небезпечний для України момент. Орбан продовжує блокувати фінансування України після того, як дозволив переговори про вступ Києва у ЄС.

Більшість країн ЄС зараз розглядають гроші для України як невідкладну, якщо не екзистенціальну, проблему, а Орбана як дедалі серйознішу загрозу колективним зусиллям у протистоянні Росії.

Це змусило блок розглянути нові способи обійти вето Угорщини в короткостроковій перспективі та посилило заклики до змін до правил ЄС щодо одностайного голосування в довгостроковій перспективі.

"Все більше і більше політиків вважають, що такий спосіб функціонування з одностайністю щодо цих ключових питань робить нас слабкими, робить нас уразливими і що це, ймовірно, те, що нам потрібно змінити", — сказав Даніель Фройнд, німецький член Європейського парламенту.

Але для цього можуть пройти роки, перш ніж ЄС наблизиться до змін своїх правил — якщо це взагалі станеться. Наразі увага зосереджена на тому, як допомогти Україні й змусити Угорщину голосувати так, як слід.

У Politico пишуть, що ЄС хоче погодити обіцяні 50 млрд Києву цього тижня, якраз перед річницею російського вторгнення. Тим самим надіслати меседж Москві й навіть Дональду Трампу, що в ЄС не зупиняться і продовжать підтримувати Україну.

Крім 50 мільярдів євро, мова йде про збільшення поставок зброї, також введення нових санкцій проти Росії та, що важливо, використання заморожених російських активів на підтримку відновлення України.

Якщо це не вдасться, кажуть у Politico, лідери ЄС розробляють "план Б" — на випадок, якщо Орбан знову заблокує пакет. Коли лідери ЄС зустрінуться в Брюсселі в четвер, довгоочікувана угода щодо пакету допомоги в розмірі 50 мільярдів євро забезпечить Києву "стабільну, передбачувану та стійку фінансову підтримку" згідно з текстом, який лідери мають намір ухвалити. Адже без підтримки Заходу зруйнована війною економіка України не зможе довго воювати з Росією.

Напередодні зустрічі лідерів дипломати та офіційні особи висловили занепокоєння, очікуючи, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відмовиться від голосування проти пакету допомоги Україні.

"Рівень нервозності досить високий", — сказав один високопоставлений чиновник ЄС.

Тижні переговорів із Будапештом, і за допомогою батогів, і пряників, наразі провалилися, а Орбан звинуватив ЄС у "шантажі". Як це часто буває з Орбаном, рішення, ймовірно, буде знайдено лише тоді, коли він буде в кімнаті зі своїми колегами.  

У Politico також пишуть, що, можливо, Орбан не залишиться в такій ізоляції надовго, оскільки опитування прогнозують зростання підтримки євроскептичних партій на виборах до ЄС у червні цього року, що може зробити Європейський парламент більш дружнім до Росії.

"Підтримка Путіна з боку Орбана стає більш ніж очевидною, — заявила депутат ЄС від Литви Раса Юкнявічене. - Я сподіваюся, що всі інші 26 країн продемонструють єдність і лідерство у пошуку вирішення того, що є екзистенційним питанням для Європи. Україна бореться і за нас".

Очікується, що в четвер європейські лідери також обговорять військову допомогу ЄС Україні, оскільки вони намагаються досягти угоди щодо Європейського фонду миру — позабюджетного фонду, який використовується для відшкодування капіталів за поставку зброї Україні.

Ідея полягає в тому, щоб якомога швидше підписати поповнення на 5 мільярдів євро та рухатися до спільних європейських закупівель зброї. Угорщина, яка критично сприйняла це рішення, пом'якшила позицію щодо створення нової філії миротворчого фонду — Фонду допомоги Україні для постачання зброї Україні. Поза тим, дипломати сказали, що потрібно зробити більше, щоб усі європейські столиці підписали його.

У The Guardian пишуть, що зусилля переконати Орбана поступитися подвоїлися за останні 24 години, коли представники інших 26 держав ЄС погодилися вставити компромісний параграф у проєкт тексту угоди, який вимагають на саміті щодо бюджету. Нещодавно Угорщина заявила, що зніме своє вето, але лише за умови перегляду бюджету щороку щодо чотирирічного періоду фінансування. Тобто у новому проєкті тексту офіційної угоди Європейська комісія зобов’язується щорічно переглядати впровадження механізму фінансування.

У CNN написали, що "Європа має внутрішні розборки" через позицію Обрана. Відзначають, що нездатність досягти угоди означатиме серйозний удар для України.

Джерела в Брюсселі повідомили CNN, що в разі блокування Орбаном угоди, швидше за все, це означатиме, що окремі уряди надсилатимуть гроші безпосередньо в Україну, а не через ЄС. Вони кажуть, що це менш бажано, оскільки це буде дорожче і ускладнить координацію того, як витрачаються гроші, з чинними програмами ЄС в Україні. Також є й інші припущення, що ЄС може погодити отримання прибутку для України від заморожених російських активів у межах блоку.

The Economist вийшли з лаконічним заголовком "Чи може хтось щось зробити з Орбаном?"

Вони кажуть, що прем’єр-міністр Угорщини був скалкою в оці для союзників своєї країни, відтоді як його партія повернулася до влади в 2010 році і взялася за демонтаж, підрив або відсунення демократичних інституцій країни, порушуючи при цьому правила ЄС. Орбан – це голова уряду в ЄС, який найдовше перебуває на посаді. "Він спритний політик. Адже він та його адвокати, як правило, залишаються на крок попереду спроб супротивників Угорщини повалити його уряд", - пишуть у виданні.

Останнім часом зовнішня політика Угорщини стала особливим подразником. Орбан скористався вимогами одностайності в ЄС, щоб заблокувати чотирирічний пакет допомоги Україні на суму 50 мільярдів євро, а в НАТО - щоб затримати вступ Швеції до Альянсу.

"Підрив демократії та верховенства права вдома – це одне, але підрив зовнішньої політики та політики безпеки Заходу… Що можуть з цим зробити інші уряди?" – риторично питають в The Economist.

Великий обмін полоненими без згадки про долю тих, хто був на борту збитого літака

Фото: Reuters

Крім цього, важливою темою на шпальтах міжнародних ЗМІ став черговий великий обмін військовополоненими між Україною та Росією. У BBC пишуть про "перший обмін після катастрофи російського літака, на борту якого, як стверджувала Москва, перебувало 65 українських військовополонених".  Російські військові кажуть, що кожна сторона повернула 195 солдатів у середу. Натомість президент України Володимир Зеленський заявив про повернення 207 українських військових. Київ ставить під сумнів заяви Москви про те, що в літаку, який впав минулого тижня, були українські військовополонені. Київ прямо не спростовує заяв Росії, але заявляє, що нічого не підтверджено.

Обмін у середу є 50-м обміном військовослужбовців після того, як президент Путін почав повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

"Обмін у середу ознаменував несподівано швидке повернення до обміну полоненими після того, як Росія звинуватила Україну у збитті транспортного літака минулого тижня незадовго до того, як подібний обмін мав відбутися", - кажуть у The Guardian і додають, що обмін полоненими є делікатною темою в обох країнах, де родини полонених вимагають від уряду зробити більше, щоб повернути їхніх близьких додому.

У The New York Times пишуть, що, за словами українських чиновників, загалом за час війни понад 3000 українських військових і цивільних осіб повернулися додому. Хоча Росія не оприлюднила загальну кількість, за заявами офіційних осіб країни, до РФ повернуто щонайменше 1200 їхніх солдатів.

"Обмін, однак, не запропонував миттєвих розгадок про таємницю навколо збитого російського літака або про те, чи були на борту українські полонені, як стверджує Росія. Українські ЗМІ повідомили, що жодного з тих, які повернулися в середу, не було в списку з 65 ув'язнених, які, як стверджували росіяни, загинули в катастрофі", – кажуть у The New York Times і додають, що жодна сторона не представила достовірних доказів про аварію та тих, хто був на борту.

У The Washington Post пишуть, що президент РФ Володимир Путін заявив у середу, що літак був збитий американською системою протиповітряної оборони Patriot, і він згадав про потенційні плани створення демілітаризованої зони, яка могла б захистити територію Росії від поставлених Заходом ракет великої дальності.

Американські журналісти відзначають, що Сполучені Штати заборонили Україні використовувати надану зброю для ураження цілей на території Росії. Та літак був достатньо близько до України, щоб його можна було збити з будь-якого іншого озброєння, яке є в розпорядженні українських військових.

Також у The Washington Post відзначають, що згадка Путіна про демілітаризовану зону свідчить про те, що він хоче закріпити контроль над українською територією, яку зараз окупували його війська.

Залужного можуть звільнити в найближчі дні

Фото: gettyimages

Багато галасу в українських ЗМІ наробила стаття CNN, яка стверджує, що головного генерала України Валерія Залужного президент Зеленський звільнить уже цього тижня. Американські журанілсти пишуть, що популярного головнокомандувача української армії Валерія Залужного викликали на зустріч в Офіс президента в понеділок і повідомили, що його звільняють, сказали CNN два джерела, знайомі з цією справою.

"Офіційного оголошення не було зроблено, тобто Залужний все ще обіймав посаду, однак указ президента очікується до кінця тижня, повідомило одне з джерел CNN і додало, що це стане найбільшим військовим потрясінням Зеленського з початку повномасштабного вторгнення Росії майже два роки тому", - пишуть у виданні.

Вони нагадують, що чутки про звільнення Залужного вибухнули в мережі в понеділок увечері, додавши чергового сплеску в розбіжностях між поглядами президента України та його головного генерала.

За словами одного з джерел CNN, на невеликому зібранні у своєму офісі в понеділок, на якому також був присутній міністр оборони Рустем Умєров, президент заявив, що "прийняв рішення звільнити головнокомандувача збройними силами".

У розмові, названій "спокійною", Зеленський запропонував Залужному іншу посаду, яку Залужний відхилив. Тоді президент України підкреслив своє рішення, зазначивши, що той факт, що Залужний відмовився від нової посади, не змінює факту його усунення з нинішньої посади.

CNN звернувся до офісу президента з проханням про додаткові коментарі, але не отримав відповіді.

Зокрема, двоє імен обговорюються як можливі наступники, сказало CNN одне з джерел. Одним із них є нинішній голова Головного управління розвідки оборонного відомства Кирило Буданов, 38-річний генерал, який, як відомо, має тісні зв’язки з Зеленським і вважається представником нового покоління військових лідерів. Відповідаючи на запитання CNN в інтерв’ю у вівторок, чи збирається він стати новим головнокомандувачем України, Буданов відмовився від цього, припустивши, що навряд чи він би говорив із CNN про це, якби таке призначення було зроблено.

"Ми перебуваємо у війні, і всі сторони використовують усі доступні засоби, включно з інформаційною війною", – додав начальник військової розвідки.

Іншим фаворитом є Олександр Сирський, нині командувач Сухопутних військ України. Офіс Сирського не відповів на спробу CNN зв'язатися з ним.

У CNN додають, що, незважаючи на невдачу контрнаступу України в досягненні істотного прогресу в відкиданні російських військ на півдні та сході країни, Залужний залишається одним із найпопулярніших лідерів у країні. Опитування, опубліковане Київським інститутом соціології в грудні, показало, що 88% українців підтримують верховного генерала. Рейтинг Зеленського, хоч і високий, був значно нижчим – 62%.

У The Guardian також написали, що Володимир Зеленський готовий звільнити Залужного. "Для президента під час війни єдиною політичною загрозою, більшою за популярного генерала, цілком може бути популярний генерал, якого безцеремонно звільнили", - іронічно пишуть британські журналісти і додають, що Зеленський готовий іти на такий ризик, який не зміг переконати генерала Валерія Залужного добровільно піти у відставку з посади головнокомандувача Збройних сил України.

Якщо Зеленський, беззаперечно, є обличчям України за кордоном, то Залужний конкурує з президентом за популярністю вдома, кажуть у The Guardian. Його фігура квадратного бульдога є на незліченних плакатах і інтернет-мемах по всій Україні. Саме конкурентна популярність є серцевиною нинішньої кризи, вказують британські журналісти.

У Politico теж кажуть, що український президент стурбований діями генерала Валерія Залужного на війні, а також його популярністю.  

"Однак популярний генерал все ще на своїй посаді, і поки що його не позбавили посади тому, що Зеленський боїться створити потужного політичного конкурента в разі звільнення Залужного", - сказали Politico люди в Офісі президента України та ті, хто знайомі з переговорами між ними.

"Я точно знаю, що Залужного збираються звільнити, але цього не мало відбутися в понеділок, і цього не сталося", – сказало близьке до президента джерело Politico.

Знайома з переговорами особа додала, що позиція генерала небезпечна: "Чим більше команда Залужного займається політикою, тим рішучіше Офіс президента України налаштований його позбутися".

У Politico додають, що Зеленський відомий тим, що змінює кадри, коли прогрес на полі бою зупиняється: він звільнив командувача силами спеціальних операцій у листопаді після майже невдалого літнього наземного контрнаступу України. Залужний також потрапив під критику за песимістичну оцінку прогресу у війні.

У The New York Times вважають, що доля головнокомандувача України генерала Валерія Залужного зараз, схоже, висить на волосині, але не через його становище в армії, де його дуже поважають, а через напруження з президентом України Володимиром Зеленським.

"Якби Зеленський відправив генерала у відставку, це могло б створити для нього купу проблем як на війні, так і вдома. Незважаючи на те, що для багатьох своїх прихильників за кордоном Зеленський уособлює опір своєї країни російській агресії, в Україні генерала багато хто прославляє як героя. Його портрет висить у кав'ярнях і барах. В Інтернеті він є предметом незліченних патріотичних мемів. Опитування громадської думки, проведені восени, показали, що його популярність перевищила популярність Зеленського — за словами аналітиків і опозиційних політиків, це стало причиною дедалі напруженіших стосунків між чоловіками, хоча генерал ніколи не висловлював політичних амбіцій", - кажуть у The New York Times.

Військові аналітики приписують генералу підготовку армії за лічені тижні до вторгнення, навіть коли уряд Зеленського публічно применшував шанси нападу Росії. Генерал Залужний керував не лише обороною столиці Києва, а й кампаніями, які зірвали початкове вторгнення та відвоювали сотні квадратних кілометрів території.

"Поза тим, напруженість навколо військового прогресу вибухала за лаштунками між президентом і генералом більше року, іноді виливаючись у публічну площину. Цього тижня напруга досягла свого апогею", - пишуть у The New York Times.