Джонсон шукає шлях для допомоги, а Україна наближається до свого найнебезпечнішого періоду. Акценти світових ЗМІ 26 березня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 26 березня.

Джонсон шукає шлях для надання допомоги Україні

Спікер-республіканець Джонсон у приватних розмовах заявив, що зробить все можливе, щоб Палата представників зробила крок назустріч Україні – крок, проти якого виступають багато членів його партії, пише The New York Times.

За даними NYT, на закритому обіді зі збору коштів у Нью-Джерсі спікер Майк Джонсон виголосив палку промову, чому продовження американської допомоги Києву, на його думку, є життєво важливим. Він послався на своє політичне коріння як республіканця часів Рейгана, засудив президента Росії Володимира Путіна як "божевільного" і визнав, що це питання змусило його ходити по "тонкому політичному канату".

"Нагадавши пані Колган, членкині некомерційної правозахисної групи "Американська коаліція на підтримку України", приказку про те, що єдине, що потрібно для перемоги зла – це, щоб добрі люди нічого не робили, пан Джонсон відповів, що зберігає копію цієї цитати в рамці у своєму офісі", – розповідають у NYT.

Як наголошує видання, хоча спікер не був прихильником жодного варіанту, він неодноразово висловлював особисте бажання надіслати допомогу Україні. Виклик для Джонсона полягає в тому, що будь-яка комбінація заходів з надання допомоги, яку він поставить на голосування, швидше за все, розлютить ізоляціоністське крило його партії, яке вважає це питання токсичним.

Депутатка, республіканка від штату Джорджія Марджорі Тейлор Грін, яка неодноразово заявляла, що скликає позачергове голосування, щоб звільнити спікера, якщо він допустить голосування за допомогу Україні до запровадження обмежувальних імміграційних заходів, подала в п'ятницю резолюцію із закликом до його відставки, заявивши, що хоче надіслати йому "попередження".

У заяві в п'ятницю після того, як Грін подала свою резолюцію і Палата представників поїхала з Вашингтона на великодні канікули, Джонсон сказав, що коли законодавці повернуться через два тижні, вони "зроблять необхідні кроки для розгляду запиту на додаткове фінансування".

"Ми провели важливу роботу, обговорюючи варіанти з членами Конгресу, – цитує його NYT. – І готуємося завершити наш план дій".

Оскільки багато республіканців налаштовані заблокувати допомогу Україні, будь-який закон, що передбачає її надання, має розглядатися за спеціальною процедурою, яка обходить правила Палати представників і вимагає більшості у дві третини голосів, що значною мірою залежатиме від голосів демократів. Але об'єднаний пакет допомоги Україні та Ізраїлю, подібний до того, що пройшов через Сенат минулого місяця, може бути приречений коаліцією правих республіканців, які виступають проти грошей для Києва, і лівих демократів, які виступають проти допомоги Ізраїлю.

"У свідомості багатьох людей існує велика різниця між летальною допомогою Україні та гуманітарним компонентом", – сказав пан Джонсон на пресконференції в Капітолії минулого тижня.

І він, і представник Майкл Маккол, республіканець від штату Техас і голова Комітету у закордонних справах, публічно висловили ідею оплатити частину допомоги коштом продажу російських суверенних активів, які були заморожені на підставі закону.

Джонсон також зіткнувся зі зростаючим міжнародним тиском з вимогою дозволити голосування щодо допомоги Україні, майже щотижня приймаючи візити і дзвінки від союзників із НАТО і проукраїнських активістів як у своїх офісах у Вашингтоні, так і в Луїзіані.

Зокрема, коли прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск відвідав Вашингтон на початку цього місяця, він звернувся до спікера з різким публічним посланням.

"Це не якась політична сутичка, яка має значення лише тут, в Америці, – сказав Туск журналістам. – Відсутність цього позитивного рішення пана Джонсона дійсно буде коштувати там тисяч життів – дітей, жінок. Він повинен усвідомлювати свою особисту відповідальність".

Минулого місяця, розповідає NYT, під час окремого збору коштів для конгресмена в Бінгемтоні виконавча директорка фонду "Разом для України" Христина Заверуха та президент фонду Анатолій Прадун звернулися до спікера з проханням, щоб він провів голосування. Розуміючи, що vf.nm мало часу, вони подарували спікеру значок з українським і американським прапорами, показали йому свій плакат з оголошенням про майбутню міжконфесійну молитву за Україну і попросили його призначити голосування про допомогу Києву.

Джонсон тоді показав на їхній плакат і сказав: "Я подбаю про це".

"Минуло понад місяць відтоді, як спікер Джонсон сказав, що подбає про це. А голосування за Україну так і не було винесено на голосування", – зазначила відтоді Христина Заверуха.

Фото: Getty Images

Україна наближається до свого найнебезпечнішого періоду

Україна наближається до свого найнебезпечнішого періоду з того часу, як вона вперше вразила світ своєю героїчною, зорганізованою обороною Києва, вважають у Politico.

"Але поки країна долає цей важкий час, постає питання: чи не втрачаємо ми зараз Україну? І, що ще важливіше, чи загрожує країні втрата самої себе", – запитує медіа.

На початку війни президент України Володимир Зеленський, нагадує Politico, відкинув пропозицію про евакуацію, сказавши своїм майбутнім американським рятувальникам: "Мені потрібні боєприпаси, а не транспорт". Тим часом українці заполонили призовні пункти, щоб зголоситися добровольцями, тоді як інші з лопатами в руках допомагали копати окопи та будувати імпровізовані укріплення на околицях столиці. По всій країні, зокрема і в Карпатах, далеко від безпосередньої небезпеки, старі й молоді встановлювали недоладні блокпости, іноді озброєні лише іржавими рушницями і підозріло дивилися на чужинців.

"Великобританія відправила протитанкові ракети, що запускаються з плеча; США швидко наслідували їхній приклад, надавши більш масивні "Джавеліни"; а українська мужність – за сприяння сумнівної російської тактики і кмітливості тодішнього Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Валерія Залужного - врятувала не лише день, а й націю", – пригадує видання події дворічної давнини.

Проте, підкреслює Politico, на цьому шляху занадто часто відбувалося перетягування канатів, що супроводжувалося сміливою риторикою Заходу і його обіцянками стояти з Україною "стільки, скільки буде потрібно". І хоча західна зброя і спорядження надходили у величезних кількостях, вони ніколи не були достатньо швидкими і часто супроводжувалися заламуванням рук як з боку американських, так і європейських лідерів, які боялися російської ескалації, а іноді були налякані ядерними погрозами з боку Кремля. 

Як регулярно підкреслюють українці, зброї, що надійшла, достатньо для того, щоб країна протрималася, але аж ніяк не для того, щоб перемогти у війні.

"А ще є пакет допомоги президента США Джо Байдена на суму 60 мільярдів доларів, який залишається в пастці в Конгресі США. Чи пройде він? Українські урядовці та законодавці намагаються не думати про це, міцно тримаючись за віру в те, що США не залишать Україну в біді", – акцентує Politico.

В ексклюзивному інтерв'ю виданню міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив на "безумовній вдячності партнерам за все, що вони зробили". Але він також висловив стурбованість тим, що їхні дії не відповідають риториці. Кулеба сказав, що в перші місяці війни союзники "показали, що в стані шоку вони здатні приймати революційні рішення". Але потім для них ситуація нормалізувалася, "і ви почали бачити, як вони повертаються до звичного способу ведення політики. Проблема в тому, що тут вона не нормалізувалася ні на один день".

"Буде дивно, якщо пакет не буде схвалений, оскільки Америка вважає Росію ключовим опонентом, а інвестиції в Україну – це інвестиції в репутацію Америки, в її домінування, в її здатність забезпечувати дотримання глобальних правил і гарантувати, що вони не порушуються", – цитує Politico думку Кулеби про пакет допомоги від США.

Разом із тим у медіа не впевнені, чи переконає цей аргумент "вузьколобих" прихильників Вашингтона. І які перспективи України, якщо це не станеться. Відповідь народної депутатки Іванни Климпуш-Цинцадзе на це запитання була лаконічною, односкладовою – "страшні".

Європа, зі свого боку, намагається допомогти Україні компенсувати колосальний дефіцит артилерійських снарядів.  Але залишається запитання як швидко вдасться досягти усіх фінансових домовленостей та, відповідно, коли боєприпаси насправді почнуть надходити на лінію фронту.

На німецькій авіабазі Рамштайн міністр оборони США Ллойд Остін пообіцяв, що Америка та інші союзники не підведуть Україну: "Сполучені Штати не дадуть Україні зазнати невдачі. Ця коаліція не дасть Україні зазнати невдачі. І вільний світ не дасть Україні зазнати поразки".

Проте за кілька днів до цього спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон запропонував розблокувати безвихідь, в якій опинився Конгрес щодо допомоги Україні, надавши її у вигляді кредиту або угоди про лізинг. Такий поворот подій шокував Україну і применшив історичну важливість цієї війни.

"Але союзники України не мають монополії на запізнення і помилки – звідси і занепокоєння, що країна також ризикує втратити себе", – пише видання.

Наприклад, підкреслює Politico, багато хто в Україні, включно з військовими на передовій, вважає звільнення Залужного недоречною помилкою лідера країни. 

"Люди були дуже шоковані і розчаровані рішенням Зеленського", – сказав мер Києва Віталій Кличко, який у своєму кабінеті з видом на вулицю Хрещатик розбирався з наслідками ракетних ударів по місту напередодні ввечері.

Пам'ятаючи про небезпеки, які чекають на нас попереду, Кличко заявив, що для Зеленського настав час розглянути питання про розширення уряду – перестати покладатися на вузьке коло довірених радників і лояльних осіб і натомість сформувати уряд національної єдності, здатний залучити до нього найкращих і найталановитіших людей України.

"Наступний період може бути дуже болючим для країни, і ми не повинні бути заручниками помилок. Дві голови краще, ніж одна. Уряд національної єдності був би гарною річчю для країни. І чим більше людей буде залучено, тим менше буде шансів припуститися помилок", – додав він.

Серед інших помилок Politico називає повільний початок будівництва оборонних укріплень напередодні очікуваного весняного або літнього наступу з боку Росії, а також нездатність вийти з глухого кута, в якому опинилася мобілізація, і перейти до масштабного призову.

"Справа не лише в боєприпасах і зброї, яких відчайдушно бракує Україні – сплеск патріотичного запалу, коли призовні пункти були переповнені добровольцями, пішов на спад, оскільки війна затягнулася на третій рік",– зазначає медіа.

Але з огляду на те, що Київ у меншості на лінії фронту, а Путін, за повідомленнями, планує мобілізувати набагато більше людей після свого фіктивного переобрання, час спливає. Як застерігає Конрад Музика з Rochan Consulting, без достатньої кількості людських ресурсів Україна, найімовірніше, витрачатиме наявні ресурси набагато швидше, що в довгостроковій перспективі призведе до набагато швидших успіхів Росії.

"Це надає Москві вікно можливостей, коли нестача живої сили та артилерійських боєприпасів завадить українцям провести ефективні оборонні операції", – підкреслив він.