Харків ризикує стати "другим Алеппо", а відмова Заходу у зброї Україні допомагає Путіну. Акценти світових ЗМІ 17 квітня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 17 квітня.

Харків ризикує стати "другим Алеппо"

Харків ризикує стати "другим Алеппо", якщо американські політики не проголосують за нову військову допомогу, щоб забезпечити Україну засобами протиповітряної оборони, необхідними для запобігання російським атакам на великі відстані, пише The Guardian, посилаючись на мера міста.

"Нам потрібна ця підтримка, щоб Харків не став другим Алеппо", – сказав Терехов, маючи на увазі сирійське місто, яке 10 років тому піддалося сильним бомбардуванням з боку російських і сирійських урядових військ у розпал громадянської війни в країні.

Видання нагадує, 22 березня російські атаки знищили електростанцію на східній околиці міста, а також усі її підстанції; через тиждень офіційні особи визнали, що друга електростанція, за 30 миль на південний схід від міста, була знищена в результаті тієї ж атаки.

Електропостачання в Харкові було перервано після ще одного бомбардування цього тижня, що призвело до короткочасної зупинки метрополітену. Мешканці розповіли, що в центрі міста зазвичай є кілька годин електроенергії на день, хоча на околицях ситуація, за їхніми словами, краща.

Діти навчаються або онлайн, або в підземних школах, заради їхньої ж безпеки. Водопостачання не припиняється, але, за словами Терехова, є побоювання, що російські військові можуть переключитися на розподіл газу, після того, як минулого тижня були атаковані газосховища на заході країни.

"Українські лідери почали звертатися до західних країн з проханням надати системи протиповітряної оборони Patriot, і ці прохання про допомогу стали ще більш актуальними після того, як США і Великобританія надали військову підтримку Ізраїлю в минулі вихідні, коли він нейтралізував повітряну атаку з боку Ірану", – підкреслює The Guardian.

Семеро людей загинули в Харкові, коли дві ракети впали біля недіючого торгового центру на кільцевій дорозі на північ від міста незабаром після півночі 6 квітня, залишивши після себе воронки глибиною 4 метри і уламки поблизу житлового району.

72-річна Ніна Михайлівна, яка мешкає неподалік, розповіла медіа, що від удару її ліжко піднялося в повітря, а потім ще близько 90 хвилин лунали вторинні вибухи, найсильніші з усіх, які вона пережила за час війни.

Мало хто з мешканців покинув місто відтоді, як Росія посилила свої бомбардування на початку року, і Харків залишається живим мегаполісом із затишними ресторанами та кафе, а деякі підприємства розвиваються, попри загрозу.

The Guardian ділиться історіями харків'ян. Зокрема, 39-річний Олексій Євсюков та 30-річна Вікторія Варенікова керують швейною фабрикою "Авекс" у житловому районі і з початку воєнних дій встановили на даху сонячні панелі вартістю 20 тисяч доларів. Вони забезпечують достатньо електроенергії для живлення швейних машин для 10 працівників, які працюють внизу у будівлі.

Нещодавно встановлений банк енергії зберігає достатньо електроенергії для дводенного використання, якщо панелі не в змозі її виробляти, а геотермальний насос підтримує тепло в будівлі, тож не потрібен і газ. Таким чином, фабрика є самодостатньою, що може стати необхідним, оскільки власники очікують, що війна триватиме ще щонайменше два роки.

Невдовзі після початку війни Вікторія дізналася, що вагітна. Їхньому синові Максу вже виповнився рік, і вона висловлює надію, що війна закінчиться до того часу, коли він піде до школи. "Я хочу, щоб він ходив до нормальної школи, а не до підземної, не до школи в метро, не до онлайн-школи".

Тим часом одна зі співробітниць фірми Любов сказала, що планує залишити свій будинок у Харкові і переїхати до центральної України принаймні на місяць, щоб забезпечити спокійніше середовище для своїх двох доньок, які зможуть продовжувати навчання дистанційно.

За словами Любові, російські бомбардування стали "набагато частішими, набагато частішими". Комплексна атака 22 березня була "дуже, дуже страшною і гучною", і "атаки можуть відбуватися вдень або вночі, в будь-якій частині міста".

"Нам довелося до всього звикати, я б хотіла, щоб не доводилося. У нас є павербанки, у нас є запаси їжі, але ми хочемо, щоб це швидше закінчилося. Ми просто хочемо жити", – каже жінка.

Фото: Поліція

Відмова Заходу у зброї Україні допомагає Путіну

Відмова Заходу надати зброю Києву ставить Путіна на шлях до перемоги, переконаний журналіст Politico Джеймі Деттмер.

"Запитайте українського солдата, чи вірить він, що Захід буде підтримувати Київ "стільки, скільки знадобиться". Ця обіцянка звучить фальшиво, коли минуло вже чотири тижні відтоді, як ваш артилерійський підрозділ востаннє випустив снаряд", – пише він.

Деттмер вважає, що проблема полягає не лише в тому, що в українських військ закінчуються боєприпаси: Затримки з наданням допомоги з боку Заходу означають, що країні небезпечно бракує чогось, що навіть важче забезпечити, ніж снаряди: бойового духу, необхідного для перемоги.

У містах, розташованих за сотні кілометрів від фронту, зникли натовпи молодих людей, які шикувалися в черги, щоб вступити до армії в перші місяці війни. Сьогодні придатні потенційні призовники ухиляються від призову і замість цього проводять свої вечори в нічних клубах. Багато хто взагалі виїхав з країни. 

Джеймі Деттмер зауважує, що із репортажів з України упродовж останнього місяця, з десятків інтерв'ю з політичними лідерами, військовими та пересічними громадянами у нього вимальовується картина країни, яка котиться до катастрофи.

Деттмер бачить ситуацію у доволі похмурих тонах, він вважає, що як для війни такого епохального значення, масштаб дій західних лідерів, спрямованих на допомогу Києву у відсічі російським загарбникам, був набагато меншим, ніж їхня пафосна риторика. Це розчарування призвело до того, що українці всіх рангів - від солдатів, які копають окопи, до міністрів, які керують країною, – втомилися і роздратовані.  

Коли Politico запитало міністра закордонних справ Дмитра Кулебу, чи вважає він, що Захід залишив Україну воювати зі зв'язаною за спиною рукою, його вердикт був чітким: "Так, вважаю", – сказав він в інтерв'ю у своєму кабінеті через годину після чергового ранкового ракетного удару з боку Росії. Зеленський визначив ситуацію ще жорсткіше, заявивши, що Україна "програє війну", якщо Конгрес США не зробить крок назустріч і не надасть допомогу.

Фото: Генштаб ЗСУ

"Дедалі більше схоже на те, що ставка Путіна на те, що він зможе звести нанівець український опір і підтримку Заходу, може окупитися", – констатує журналіст, який чимало свого досвіду здобув під час роботи у гарячих точках.

Без суттєвих змін у постачанні сучасної західної зброї та грошових коштів Україна не зможе звільнити території, які зараз утримують путінські війська. Це залишить Путіну можливість гризти поранену країну протягом наступних місяців або років. Навіть якщо Росія не зможе знищити Україну, часткова перемога залишить надії Києва на вступ до ЄС і НАТО в підвішеному стані. 

"Наслідки такого результату будуть серйозними для світу. Путін заявить про перемогу вдома, і, підбадьорений викриттям слабкостей Заходу, він може активізувати свої ширші імперські амбіції за кордоном. Литва, Латвія та Естонія особливо побоюються, що вони будуть наступними в його списку. Китай, який вже стає дедалі надійнішим партнером для Москви, не бачитиме причин змінювати свою позицію", – наголошує Деттмер.

Наразі найбільш нагальною потребою України є артилерійські снаряди - мільйони снарядів. Крім того, Україна заявляє, що їй потрібно щонайменше два десятки зенітно-ракетних комплексів Patriot для захисту військ на передовій і для оборони Харкова, найбільшого міста країни після Києва, яке вже кілька тижнів піддається жорстоким ракетним і артилерійським обстрілам. 

Зростають побоювання, що Росія може незабаром здійснити наземний наступ на друге місто України, пише Деттмер. Головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський, попередив, що ситуація на східному фронті України "значно погіршилася в останні дні". Як сказав сам Зеленський в іншому місці: "Ми намагаємося знайти якийсь спосіб не відступати". 

"Дайте нам кляті Patriot", – зірвався головний дипломат України Кулеба. Сидячи на інтерв'ю в Міністерстві закордонних справ, він не міг приховати свого роздратування через затримки, а також через умови, які висуваються до західних озброєнь – наприклад, не завдавати ударів по російських нафтових об'єктах.

Кілька старших офіцерів в анонімній розмові із Politico змалювали похмурий прогноз, що лінія фронту може впасти цього літа, коли Росія, маючи більшу чисельну перевагу і готовність до величезних втрат, розпочне свій очікуваний наступ. Що ще гірше, вони висловили приватні побоювання, що рішучість самої України може бути ослаблена, а моральний дух збройних сил підірваний відчайдушною нестачею постачання.

На думку Деттмера, Захід занадто покладався на санкції, вважаючи, що вони примусять Росію відступити. Також існувала думка, що росіяни розлютяться на Путіна через кількість жертв, або сподівання, що він може бути скинутий у результаті кремлівського перевороту. Натомість російська економіка залишається стійкою, а Путін зміцнив свою владу. 

У президентському офісі Зеленського на Банковій його чиновники наполягають на тому, що вони все ще налаштовані позитивно. Але західна допомога, особливо довгоочікуваний пакет підтримки президента Джо Байдена у розмірі 60 мільярдів доларів, не може довго чекати. 

Що робитиме Путін, якщо Україна не отримає західної допомоги, необхідної їй для перемоги, запитує журналіст Politico та сам дає відповідь словами українського президента.

 "Він повністю зруйнує все. Все, – говорить Зеленський. – Люди не втечуть, більшість з них, і тому він вб'є багато людей. Як це буде виглядати? Багато крові".