Найбільший обмін полоненими між РФ та США на користь Путіна та чи реформує Україна митницю. Акценти світових ЗМІ 2 серпня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 2 серпня.

Чому Путін отримав значно більше вигоди від обміну заручниками з США

Фото: Джо Байден

Головною темою про яку писали всі світові ЗМІ став найбільший обмін полоненими між Москвою та Вашингтоном з часів холодної війни, як відзначають у The Guardian. Ця складна угода включала місяці переговорів між кількома країнами та укладалася в умовах надзвичайної таємниці, а місце та точний склад обмін не розголошувалися до останнього моменту. Радник США з національної безпеки Джейк Салліван заявив журналістам, що Олексій Навальний також мав бути частиною угоди, однак він помер в лютому.

Тож, Росія й Білорусь з одного боку, та США, Німеччина, Словенія й Велика Британія з іншого – здійснили великий обмін ув’язненими. Росія передала 16 політв’язнів, серед них журналіст Wall Street Journal Еван Гершкович, та американський морський піхотинець Пол Вілан, а також журналістка Татаро-башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашева. Серед тих, кого західні лідери передали Росії, напевно, найбільш вагома фігура – це російський кілер Вадим Красіков, а також подружжя шпигунів Артем та Ганна Дульцеві, яких засудили у Словенії.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц зустрівся з деякими зі звільнених ув'язнених, багато з яких, за його словами, "побоюються за своє здоров'я і навіть життя". Виступаючи в аеропорту Кельна, Шольц наголосив, що обмін був "правильним рішенням".

У США сотні журналістів прийшли на авіабазу, щоб разом з президентом та віцепрезидентом США уперше побачити звільнених американців, які разом провели майже десять років у російському полоні.

Віцепрезидент США Камала Харріс сказала, що це звільнення є "надзвичайним свідченням важливості мати президента, який розуміє силу дипломатії", пише The New York Times.

Виступаючи перед журналістами, президент США Джо Байден подякував союзникам, які, за його словами, зробили "найважчий виклик" під час обміну, особливо Німеччині та Словенії, зазначивши, що вони прийняли рішення проти своїх "безпосередніх власних інтересів", щоб укласти угоду. Тобто мається на увазі звільнення довічно засуджених російських шпигунів та кілерів.

Натомість у The Washington Post написали, що стратегія диктатора РФ Володимира Путіна щодо арешту іноземців за незначними, безпідставними звинуваченнями дала йому можливість звільнити свого вбивцю, а це демонструючи дисбаланс, характерний для таких російсько-американських угод.

"Володимир Путін домігся звільнення шпигунів, хакерів і свого найбажанішого російського в’язня на Заході: вбивцю, пов’язаного з розвідувальними службами, засудженого за вбивство в Німеччині. Для авторитарного російського лідера це була найбільша перемога, яка випливає з його готовності порушити світові норми, щоб отримати від західних лідерів те, що він хоче", - пишуть американські журналісти.

У виданні додають, що за чверть століття як верховний політичний лідер Росії Путін неодноразово демонстрував зневагу до глобального порядку, заснованого на міжнародних правилах, вторгаючись у Грузію та Україну, силою захоплюючи території, здійснюючи напади та вбивства на іноземній території та арештовуючи іноземців у Росії сфабрикованих звинувачень, а ця практика, відома як "дипломатія заручників".

"Відповідь Заходу часто була боязкою, або щоб зберегти дипломатичні та ділові зв'язки, щоб уникнути ескалації, або вирішити внутрішньополітичні вимоги. На думку аналітиків, такі слабкі дії Заходу лише підбадьорили Путіна", - додають у The Washington Post.

Також там вважають, що цей великий обмін полоненими підкреслив великий дисбаланс, який став типовим для таких угод, коли Росія виграє від звільнення осіб, засуджених за серйозні злочини, тоді як Захід зосереджений на своїх власних громадянах, ув’язнених за тривіальними або безпідставними звинуваченнями, або навіть на громадянах Росії, які є жертвами політичних переслідувань з боку уряду Путіна.

У CNN додають, що Вадим Красіков був засуджений німецьким судом за вбивство у 2019 році в берлінському парку Зелімхана Хангошвілі, колишнього командира взводу Чеченської Республіки Ічкерія під час Другої чеченської війни та грузинський військовий офіцер під час російсько-грузинської війни 2008 року. У лютневому інтерв’ю Такеру Карлсону, Путін назвав вбивство Хангошвілі державною заслугою. Таким чином, це звільнення Красікова та інших обвинувачених у шпигунстві є також сигналом для решти російських шпигунів, мовляв, якщо ви працюєте на нас, ви зрештою отримаєте винагороду та захист, відзначають у CNN.

У Bloomberg також вважають, що обмін є "великою перемогою Путіна", який неодноразово наполягав на звільненні Красікова, попри спротив Німеччини.  

"Звільнивши вбивцю, Путін, колишній офіцер КДБ, показав своїм агентам служби безпеки та іншим особам, які працювали на Кремль за кордоном, що він не покине їх і зробить усе необхідне, щоб забезпечити їх повернення, навіть в умовах найбільшого протистояння з часів холодної війни. Війна між Росією і Заходом через його вторгнення в Україну", - пишуть у Bloomberg.

Колишній президент Дональд Трамп, який свого часу передбачив, що американського журналіста Гершковича не звільнять, якщо він не переможе на листопадових виборах, розкритикував угоду як надто вигідну для Росії. "Наші "перемовники" завжди соромлять нас!" Так прокоментував Трамп звільнення у своїй соціальній мережі.

В Україні хочуть збільшити податки для ведення війни, однак у США закликають цього не робити й реформувати митницю

Фото: Getty Images

А у Politico звернули увагу, що Україна наштовхнулася на сильну опозицію щодо підвищення податків для фінансування війни. Київ хоче витратити на війну 500 мільярдів гривень, а для цього потрібно збільшити запозичення і податки.

"Український уряд наразився на жорстку реакцію іноземних і вітчизняних компаній через свій проєкт пропозиції щодо підвищення податків для оплати військових зусиль", - відзначають у виданні.

Ідея полягала в тому, щоб збільшити податки на 120 мільярдів гривень (2,7 мільярда євро) для населення, яке і так опинилося в тяжкому становищі.

"Третій рік триває війна, а влада робить усе можливе, щоб не підвищувати податки для бізнесу. Сьогодні всі інші джерела для збільшення фінансування сил оборони вже вичерпано", – заявив міністр фінансів України Сергій Марченко в середу.

Проте бізнес різко розкритикував проєкт податкового закону, внесений до українського парламенту на початку липня.

"На фоні російської агресії та руйнування інфраструктури й скорочення ринків збуту та відтоку кадрів додатковий фіскальний тиск на український бізнес унеможливлює економічну стабільність. Пошук додаткових надходжень коштом введення нових податків значно обтяжить бізнес ", – йдеться в повідомленні Торгово-промислової палати України.

Закордонні союзники України також вважають, що це неправильний крок і закликають реформувати митницю, де Київ втрачає щороку мільярди гривень.

"Сполучені Штати заохочують український уряд збільшувати доходи в першу чергу шляхом реформування митниці та боротьби з сірими ринками", — заявила на брифінгу у Києві спеціальний представник США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер. 

Пріцкер додала, що існує також величезне джерело прибутку на сірих ринках сигарет, алкоголю чи електроніки, які можна продати на великому ринку. "І тому ми закликали український уряд зосередитися на цьому", - відзначила вона.

Американська торгова палата закликала український уряд не стягувати додаткові податки з законослухняного бізнесу, а замість цього працювати над скороченням великої та неоподатковуваної тіньової економіки України.

Український уряд зустрівся з представниками бізнесу в середу, але обидві сторони не змогли досягти згоди, перенісши це питання на наступний тиждень.

"Ми домовилися, що це початок діалогу", – написав прем’єр-міністр Денис Шмигаль після зустрічі.

Голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев заявив, що підвищення податку "болюче, але необхідне".

Український уряд каже, що йому потрібно збільшити доходи на 500 мільярдів гривень, три чверті з яких коштом нових запозичень, а решта – за рахунок підвищення податків. Після збору 60 відсотків готівки підуть на зарплату військовим, а решта 40 відсотків будуть витрачені на зброю.

Законопроєкт передбачає збільшення військового податку, який сплачують громадяни України, а також підвищення мита та акцизів на такі товари, як пальне та тютюн.

Загалом Україна виділила приблизно 37% ВВП, або майже 40 мільярдів доларів, на оборону, майже повністю покриваючи їх податками цього року.

Читайте також: Економія для економіки. Як Україна домовляється з кредиторами