Російська економіка перегріта війною, і Трамп буде тиснути цим на Путіна, щоб досягти угоди. Акценти світових ЗМІ 23 січня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 23 січня. 

Чи є ширмою заяви проросійських радикалів про війну "до повної капітуляції України" 

У Washington Post написали розлогу статтю про те, що напередодні очікуваної розмови Дональда Трампа і Володимира Путіна "кожна сторона висловлює свою позицію". Адже прихильники жорсткої лінії Кремля закликають "до розчленування України", а Трамп погрожує "новими санкціями", якщо Путін не сяде за стіл переговорів. 

Американські журналісти відзначають, що у Москві напередодні переговорів спеціально применшують "будь-який неминучий великий прорив у відносинах між США та Росією". Адже відчуваючи зростаючий прогрес на полі бою на тлі великої ймовірності того, що Трамп скоротить військову допомогу Україні, багато хто в Москві, схоже, вірить, що Росія може захопити більше території та змусити Київ прийняти угоду пізніше цього року.

"Навесні умови для припинення війни ще не дозріли", — каже прокремлівський аналітик Сергій Марков. "Але до осені, поки Трамп скоротить фінансування і поки російська армія досягне подальшого прогресу, можливо, до того часу будуть кращі політичні умови".

Однак Трамп закликав до швидкого вирішення війни та переговорів. У дописі в середу на Truth Social він погрожував запровадити "високі податки, тарифи та санкції на все, що Росія продає Сполученим Штатам", якщо Путін не погодиться на мирну угоду з Україною. 

Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив у середу, що Москва бачить "невелике вікно можливостей для укладення угод з адміністрацією Трампа", але, виходячи з того, що говорять багато впливових голосів у країні, можлива "угода передбачає далекосяжні зміни в європейській безпеці та розчленування України".

"Ця формула, яку дедалі більше просувають офіційні особи від Путіна до низу, передбачає нейтральну, демілітаризовану Україну поза НАТО, коли Росія зберігає територію, яку вона вже анексувала. Це також може включати вимоги Москви щодо ширших переговорів щодо архітектури безпеки Європи та до того, щоб НАТО згорнула свою військову інфраструктуру від своїх східних кордонів", - пишуть у Washington Post. 

Нещодавно помічник президента РФ Патрушев заявив, що Україна та сусідня Молдова "можуть припинити своє існування до кінця року".

"Для Патрушева немає іншого шляху, окрім як Україна стає для РФ — дружньою, тобто вони капітулюють і приймають усі російські вимоги — або вони розвалюються", — сказала незалежний аналітик Тетяна Станова з аналітичного агентства R.Politik у Франції.

За її словами, Патрушев та інші прихильники жорсткої лінії представляють впливову частину російської політичної еліти, але остаточне ухвалення щодо угоди з Трампом може йти лише від Путіна.

"Для Москви все менше, ніж повна перемога, означає поразку, і такий результат просто не варіант", — написав проросійський аналітик Дмитро Тренін. Він та прихильники жорсткої позиції кажуть, що будь-якому мирному варіанту, коли прозахідна Україна вижила, "потрібно запобігти за будь-яку ціну". Україна має бути "спочатку умиротвореною, потім мирною, зрештою стати партнером і союзником". Таке російське бачення "війни і миру". 

Але дехто каже інакше, що Трамп зможе переконати Путіна у чомусь поступитися, тому Москва зараз в режимі очікування. Та поки триває цей період, прокремлівські яструби демонструють готовність продовжувати війну, якщо Трамп не задовольнить вимог Путіна. Росіяни хочуть збудувати наратив, що готові продовжувати війну десятиліттями, якщо це буде потрібно. 

Однак війна створює ризики для Росії: економічні витрати зростають, інфляція і процентні ставки підвищуються, а 40% бюджету йде на армію та силові структури. Великі компанії попереджають про ризик банкрутств через корпоративні борги, що лише погіршує ситуацію.

"Головною небезпекою для Путіна є ймовірність того, що Трамп може посилити економічний тиск на Росію, знизивши ціни на нафту за допомогою своєї мантри "бурити більше і більше", а також погрозами, що він запровадить ще жорсткіші нові санкції, щоб Путін за стіл переговорів", - пишуть у Washington Post.

Та попри жорсткі розмови Трампа, деякі члени його Республіканської партії вважають, що якщо лідери зустрінуться, Путін досягне угоди, яку він хоче від американського президента. 

"Трамп продемонструє, що він закінчив війну. Але він капітулює. Бо тоді Путін отримає те, чого він хотів", – сказав один з членів Республіканської партії.

Американські журналісти також нагадують, що під час інавгурації Трамп викликав увагу своїми заявами про можливість придбання нових територій, таких як Панамський канал і острів Гренландія, що належить Данії — союзнику США по НАТО. А ці ідеї перегукуються зі світоглядом Путіна, де великі держави укладають угоди за рахунок менших, а територіальна експансія через економічний тиск чи військову силу стає нормою.

Тому є припущення, що адміністрація Трампа може зруйнувати післявоєнний світовий порядок, який забороняє зміну кордонів силою, і таким чином виправдає дії Путіна в Україні.

У BBC додають, що Росія поки що не відреагувала на останні заяви Трампа, але високопосадовці говорили останніми днями, що у Москви є "невелика можливість мати справу з новою адміністрацією США".

"Путін неодноразово заявляв, що він готовий вести переговори про припинення війни, яка вперше почалася у 2014 році, але Україні доведеться визнати реальність російських територіальних надбань, які наразі становлять близько 20% її території. Він також відмовляється дозволити Україні вступити до НАТО. Київ не хоче відмовлятися від своєї території, хоча президент Володимир Зеленський визнав, що йому, можливо, доведеться тимчасово поступитися частиною окупованої землі", - пишуть британські журналісти.

Путін хвилюється, що російська економіка перегріта війною і це вразливе місце у переговорах з Трампом 

У польському виданні Rzeczpospolita відзначають, що на відміну від президента Володимира Зеленського, Путін публічно не допускає жодних поступок. Проте Зеленський відкидає визнання російських анексій чи скорочення української армії.

Деякі експерти вважають, що, не чекаючи першої розмови, Трамп почав посилювати свою позицію щодо Путіна. Президент змінив своє ставлення до російського лідера, як тільки дізнався, наскільки слабка російська економіка, відзначив професор Єльського університету Джеффрі Зонненфельд. Він додав, що правильне застосування санкцій означатиме – "до Великодня російська економіка буде висіти на волосині". 

За його словами, виведення на ринок 3 млн барелів на день американської нафти в поєднанні з іншими санкціями призведе до того, що "Путін буде благати про милість".

Однак єдиної думки про те, як довго російська економіка зможе витримати тягар війни, серед експертів немає. У самій Москві на цей аспект, здається, ніхто не звертає уваги, пишуть у Rzeczpospolita.

Натомість у Reuters написали ексклюзив про те, що "Путін все більше занепокоєний економікою Росії, оскільки Трамп наполягає на угоді з Україною". 

Російська економіка, котра ґрунтується на експорті нафти, газу та мінералів, стрімко зросла за останні два роки, незважаючи на численні раунди санкцій Заходу, запроваджених після її вторгнення в Україну у 2022 році, кажуть у виданні. Але внутрішня діяльність в останні місяці стала напруженою через брак робочої сили та високі відсоткові ставки, запроваджені для боротьби з інфляцією, яка прискорилася через рекордні військові витрати.

За словами джерел Reuters, це сприяло виникненню думки в частині російської еліти про те, що врегулювання війни шляхом переговорів є бажаним.

"Російська економіка з 2,2 трильйонами доларів донедавна демонструвала надзвичайну витривалість під час війни, і Путін похвалив вищих економічних чиновників і бізнес за те, що вони обійшли найсуворіші санкції Заходу, які коли-небудь накладалися на велику економіку. Після скорочення у 2022 році ВВП Росії зріс швидше, ніж у Європейському Союзі та Сполучених Штатах у 2023 та 2024 роках. Однак цього року центральний банк та Міжнародний валютний фонд прогнозують зростання нижче 1,5%, хоча уряд прогнозує дещо райдужніші перспективи", - відзначають у виданні. 

Зараз інфляція у Росії досягла двозначних цифр, попри те, що центральний банк підвищив базову процентну ставку до 21% у жовтні.

Путін вважає, що ключові цілі війни досягнуті, зокрема контроль над територією, яка з’єднує Росію з Кримом, та ослаблення українських військових, повідомило джерело, близьке до Кремля.

Водночас диктатор РФ усвідомлює економічні проблеми, спричинені війною, такі як вплив високих процентних ставок на бізнес та промисловість. Цього року витрати на оборону зросли до 6,3% ВВП, що складає третину бюджету, і це спричинило інфляцію та зростання заробітної плати через нестачу робочої сили. Зокрема, Путін продемонстрував розчарування під час зустрічі з бізнес-лідерами 16 грудня, висловлюючи невдоволення скороченням приватних інвестицій через дорогі кредити. 

Читайте також: Ідея Трампа про врегулювання війни за 100 днів виглядає як подарунок Путіну, - військовий оглядач Пехньо