У чому погоджуються російський та український генерали, стеження за журналістами та чи створять міжнародний трибунал для російських злочинців. Акценти світових ЗМІ 7 лютого

Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 7 лютого.

Поле бою у 2024: в чому погоджуються російський і український генерали

У Washington Post вийшла колонка, в якій порівнюють погляди на війну російського та українського генералів. Зокрема у виданні пишуть - Росія усвідомила те, що Україна визнала понад рік тому: триває "війна алгоритмів", у якій цифрова розвідка та системи націлювання переписали правила конфлікту. 

Такі наративи автор формулює на основі коментарів, опублікованих за останні два тижні двома ветеранами-командувачами: генералом Юрієм Балуєвським, колишнім начальником російського Генштабу, та генералом Валерієм Залужним, керівником українських військових. Серед схожості обох генералів виділяють те, що обидвоє визнають - у бойовому просторі України "жодне зосередження військ, великих чи малих, не може уникнути постійної розвідки за допомогою безпілотних літальних систем і супутників".

У міру того, як Росія все більше опановує цифрову війну, Залужний стурбований тим, що Україна гальмує "вичерпання запасів ракет і боєприпасів наших партнерів" і труднощів із союзниками у визначенні пріоритетів підтримки.

Балуєвський стверджує, що так звана спеціальна військова операція в Україні стала "безпрецедентною перевіркою буквально всіх складових військової справи та військового будівництва", що прозвучало як тривожний дзвінок для його колег російських офіцерів. Російський генерал також повторює багатьох західних коментаторів, які стверджували, що в Україні оборона переважає над нападом.

"Протиповітряна оборона здобула неочікувану перемогу над військовою авіацією, яка втратила здатність масово діяти над територією противника і навіть повинна літати з обережністю над власною територією".

Балуєвський також критикує російську зброю й каже, що якісна перевага артилерії НАТО очевидна, а Україна показала значне відставання російських артилерійських і ракетних систем і тому необхідне їх першочергове радикальне переозброєння в найближчі кілька років.

Своєю чергою Залужний нарікає на перевагу Росії в живій силі та на неспроможність України покращити стан укомплектованості Сил оборони без застосування непопулярних заходів, таких як загальнонаціональний призов. 

У виданні також згадують розбіжності Залужного із президентом Володимиром Зеленським щодо необхідності такої повної мобілізації, що є однією з причин нещодавньої напруженості між двома людьми та повідомлення про готовність Зеленського звільнити свого командира.

Автор робить висновок, що Україна знекровлена, а Залужний непрямо визнає цю втому від війни, стверджуючи про збільшення використання безпілотних систем, щоб зменшити рівень втрат.

"Урок для Сполучених Штатів, крім простої, але термінової необхідності продовжувати військову допомогу Україні, полягає в тому, щоб зосередити цю підтримку на високотехнологічній зброї, яка є важливою".

Мала б дбати про нацбезпеку: як СБУ стежить за українськими журналістами

Фото: Юрій Дячишин

Своєю чергою в POLITIKO вийшов текст під назвою "Українські журналісти кажуть, що за ними шпигувала державна охорона".

Так у виданні згадують нещодавній скандал, пов'язаний із командою Bihus.Info. Американські журналісти пишуть, що Департамент захисту національної державності Служби безпеки України (СБУ) має боротися із загрозами національній безпеці у воєнний час. Але у нього все ще був час і ресурси, щоб залучити близько 30 співробітників під прикриттям для спостереження за новорічною вечіркою Bihus.info – медіа, яке регулярно розслідує корупцію в Україні.

Минулого місяця в мережі з'явилося відео, де оператори й інші учасники команди Bihus.Info замовляють телефоном наркотичні речовини й потім вживають їх на корпоративі у передмісті Києва. Пізніше автори відеозапису запитали: "Чи можна довіряти їхнім розслідуванням, якщо вони проводять їх під дією наркотиків?".

Так після наклепницької кампанії посли G7 зустрічалися з журналістами, щоб дізнатися, що відбувається. Президент закликав СБУ провести розслідування, яке й привело до СБУ. В результаті начальника Департаменту захисту національної державності СБУ Романа Семенченка звільнили.

Через тиждень після звільнення Семенченка, Bihus.info опублікував детальне розслідування про те, як Управління захисту національної державності за допомогою близько 30 своїх співробітників встановило камери в закладі, де журналісти святкували Новий рік.  В СБУ своєю чергою відреагували на нове повідомлення офіційною заявою про те, що стеження велося через кримінальне провадження про незаконний обіг наркотиків, не пояснюючи, чому Управління захисту національної державності розслідує наркотики.

Представник СБУ прокоментував POLITICO, що голова СБУ Василь Малюк ініціював звільнення Семенченка через стеження за співробітниками Bihus.Info та реакцію, коли це стало публічним.

"Дії окремих співробітників не можуть кинути тінь на СБУ, яка так багато робить під час війни: від підриву Кримського мосту та проведення інших унікальних спецоперацій до ліквідації військових злочинців на території Росії. Тому "персонал", залучений до спостереження, має нести відповідальність. Принаймні, їх потрібно відправляти на передову", – сказав чиновник.

Чи створять міжнародний трибунал для кремлівських злочинців 

Фото: Peter Dejong

Разом з тим, у The Gurdian з'явилася публікація, в якій йдеться про те, що Міжнародний кримінальний суд блокує спробу України віддати під суд росіян.

Філіп Сендс - провідний адвокат міжнародного трибуналу. Він звинувачує прокурора МКС Каріма Хана і деяких неназваних суддів суду в Гаазі у тому, що вони виступають проти спеціального міжнародного трибуналу не на основі принципу, а через "корисливу війну за територію".

Протягом року в глухий кут зайшли обговорення щодо того, чи політично можливо переконати ООН створити спеціальний міжнародний трибунал, який буде окремим від МКС, для суду над вищим російським керівництвом за злочини агресії, чи замість цього залишити це завдання менш авторитетному суду в Україні.

Українці були розчаровані затримками та закликали Великобританію взяти на себе ініціативу.

Хоч МКС може звинуватити осіб у воєнних злочинах, він не має юрисдикції щодо російських злочинів агресії, оскільки Росія не є учасником Римського статуту, установчого договору МКС. Натомість МКС намагається висунути звинувачення президенту Путіну за викрадення дітей з України.

Наразі 40 країн приєдналися до основної групи України, яка підтримала дії проти злочину агресії, але немає дипломатичного консенсусу щодо моделі суду. 

За словами Сендса, була проведена робота щодо створення міжнародного трибуналу, але не в Україні та не в рамках української судової системи.

Залишаються побоювання, що Генеральна асамблея ООН або Рада Безпеки можуть не проголосувати за створення трибуналу, зменшуючи його міжнародну легітимність. Крім того, Росія, наприклад, могла б накласти вето на будь-який трибунал, якби Раду безпеки попросили створити такий орган.

Голова юридичного департаменту закордонних справ ЄС Френк Хоффмейстер каже, що хоча 140 держав на Генеральній асамблеї проголосували за засудження вторгнення Росії як акту агресії, підтримка впала нижче 100, коли країнам було запропоновано створити реєстр збитків, завданих Україні Росією.

Інша альтернатива полягає в тому, щоб Рада Європи заснувала орган через багатосторонню угоду, але це було б підтвердженням виключення глобального півдня з міжнародного правосуддя, де домінує Захід.

Посол з особливих повноважень у Міністерстві закордонних справ України Антон Кориневич сказав: "Спеціальний трибунал щодо злочину агресії встановлює основну причину воєнних злочинів, які почалися на нашій території в лютому 2014 року. Не існує жодного суду, який би міг зробити це".

"Народ України потребує справедливості за те, що відбувалося протягом цих 10 років. Щодня ми маємо величезну кількість втрат, як цивільних, так і військових, і люди кажуть, що хочуть, щоб винних судили. Вони не так дбають про гроші. Вони хочуть побачити, що такі люди, як Путін, які це зробили, перш за все сидітимуть у в'язниці. Вони не можуть чекати ще 30 років, поки Путін і політичне та військове керівництво Російської Федерації будуть визнані винними у злочині агресії", - додала директорка департаменту міжнародного права МЗС України Оксана Золотарьова.