У КНДР заворушення через відправку солдат у Росію, а Грузія може забути про ЄС. Акценти світових ЗМІ 29 жовтня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 29 жовтня.

Коли війська КНДР розпочнуть війну з Україною  

Кім Чен Ин інспектує війська КНДР, Фото: ілюстративна світлина з відкритих джерел

 Багато уваги іноземні медіа приділили участі солдат КНДР у війні з Україною на боці Росії, адже у понеділок свої заяви щодо цього питання зробили високопосадовці Пентагону й НАТО. Зокрема, Пентагон попередив, що Північна Корея направила близько 10 000 військових до Росії для навчання, деякі з яких уже рухаються до лінії фронту поблизу українського кордону.

Як пише Politico, за оцінками Пентагону – близько 10 000 північнокорейських солдатів проходять військовий вишкіл на сході Росії, що набагато більше, ніж попередня оцінка Білого дому в 3000.  

"Ми все більше занепокоєні тим, що Росія має намір використовувати цих солдатів у бойових діях або для підтримки бойових дій проти українських військ на Курщині", – сказала журналістам речник Пентагону Сабріна Сінгх.

Це понеділкове підтвердження з’явилося через кілька годин після того, як генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що північнокорейські війська рухаються до російського Курського району, де росіяни намагаються витіснити українців.

"Сьогодні я можу підтвердити, що північнокорейські війська були направлені в Росію і що північнокорейські військові підрозділи були розгорнуті в Курській області", - сказав Марк Рютте.

У The Washington Post пишуть, що присутність північнокорейських військ у Курську може допомогти Москві повернути більшу частину російського регіону. Раніше українські офіційні особи заявили, що північнокорейське підкріплення може вивільнити частину російських підрозділів, щоб вони зосередилися на полі бою на сході України.

Хоча у The New York Times кажуть, що поки незрозуміло, як саме північнокорейські війська підтримуватимуть контратаку Росії в районі Курська. Аналітики говорять, що солдати можуть бути використані для прямих атак або для охорони районів за зоною бойових дій, таким чином звільняючи російські війська для нападів, але їхня ефективність у бою не перевірена, і їм можуть перешкодити проблеми з координацією з росіянами.

У Politico додають, що залучення північнокорейських сил до конфлікту додає новий елемент невизначеності, оскільки вперше війська з-за меж Росії та України можуть приєднатися до бойових дій, що відкриває нові питання щодо ширшого глобального впливу майже 3-річного конфлікту. 

"Росія все більше покладається на Північну Корею. Введення північнокорейських військ викликає занепокоєння щодо того, що Москва може передати власні військові ноу-хау, включаючи компоненти ядерної зброї чи промислову допомогу, режиму Кіма в Пхеньяні", - додають у виданні.

У CNN відзначають, що інформаційне агентство Yonhap з посиланням на представників розвідки Південної Кореї написало, що північнокорейські солдати поки готуються до переміщення на передову після того, як їх навчать основним російським командам. Розвідка каже, що Росія навчає північнокорейських солдатів приблизно 100 основним військовим словам, таким як "вогонь" і "на позиції". Та вони додають, що північнокорейським солдатам очевидно важко спілкуватися – і неясно, чи зможуть вони подолати мовну прірву.

Північна Корея також посилила свої заходи безпеки – як для захисту диктатора Кім Чен Ина, так і для запобігання поширенню новин про розгортання північнокорейських сил в Росії. З цією метою північнокорейським солдатам, які поїхали у РФ, заборонено користуватися телефонами, а їх сім’ям повідомляють, що близькі просто беруть участь у "військових навчаннях".

Попри ці заходи, у Північній Кореї поширилася інформація про розгортання військ у Росії, що викликало "заворушення в деяких частинах країни", повідомляє Yonhap. Деякі жителі та солдати висловлювали побоювання щодо можливої ​​відправки до Росії, тоді як інші сумнівалися, чому їх жертвують заради іншої країни.

Атака на перший радянський хмарочос

Також не оминули увагою західні журналісти й теми російської атаки на перший радянський хмарочос. У The Guardian написали, що у Харкові бомба розбила історичну пам'ятку. 

"Російська керована бомбова атакувала Харків у понеділок і зруйнувала більшу частину будівлі Держпрому, однієї з найвідоміших визначних пам’яток другого за рахунком міста України, яка датується 1920-ми роками та відзначена ЮНЕСКО", - пишуть у виданні. 

У CNN написали, що "Росія розбомбила історичний радянський хмарочос в українському Харкові". 

Там додали, що президент Володимир Зеленський засудив удар будівлі Держпрому в Харкові, який є "одним із найяскравіших зразків архітектури радянського конструктивізму і який називають першим хмарочосом Радянського Союзу".

"На відео інформаційного агентства Reuters видно, як частини будівлі Держпрому розбиті та вибиті практично всі вікна. Будівля Держпрому, внесена до попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, була завершена в 1928 році, коли Харків був столицею радянської України", - написали у CNN. 

Шлях Грузії до ЄС відкладений на невизначений термін 

Фото: reuters

 Західні ЗМІ також чимало писали про долю Грузії після парламентських виборів, що були цими вихідними. У The Washington Post написали, що "опозиція протестує, оскільки проросійська партія в Грузії, здається, перемагає на виборах". 

"Засновник партії "Грузинська мрія" пообіцяв заборонити опозиційні партії та повернути країну в проросійський бік. Спостерігачі заявляють про фальсифікації виборів", - відзначають у виданні.

Згідно з даними Центральної виборчої комісії, правляча проросійська партія "Грузинська мрія" набрала майже 54% голосів за результатами підрахунку понад 99% всіх бюлетенів.

"Результат викликав тривогу в опозиції, включно з президенткою країни, бо "Грузинська мрія" відвертає 3,7-мільйонну націю від Європи та починає авторитарний прокремлівський поворот. Засновник і почесний голова партії, дружній до Москви мільярдер-олігарх Бідзіна Іванішвілі пообіцяв заборонити опозиційні партії після виборів, назвавши їх "ворогами країни" і "раковою пухлиною", - кажуть у The Washington Post.

У The Guardian опублікували колонку редакції щодо подій у Грузії, де зазначили, що "спірну перемогу авторитарної антизахідної партії святкуватимуть у Кремлі, тому європейські лідери повинні знайти спосіб відповісти".  

"Серед колишніх радянських держав, які здобули незалежність на початку 1990-х років, Грузія вже давно користується репутацією однієї з найбільш стійко проєвропейських держав. Опитування показують, що до 80% з 3,7 мільйона населення країни підтримують вступ до Європейського Союзу – прагнення, яке закріплене в конституції. На жаль, після ключових виборів, які ще більше поляризують глибоко розділену країну, тепер, схоже, ці амбіції будуть призупинені на невизначений термін", - констатують у виданні.

Читайте також: Росіян заманюють воювати захмарними зарплатами, а Путін знову лякає НАТО війною. Акценти світових ЗМІ 28 жовтня