Залужний був проти наступу на Курщину, а Захід досі фінансує армію Путіна. Акценти світових ЗМІ 17 вересня
У фокусі міжнародних видань – що стримує адміністрацію Байдена від надання Україні дозволу бити західною зброєю вглиб території РФ, а також, яким чином західні країни продовжують фінансувати армію російських окупантів
Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 17 вересня.
Байден досі побоюється "червоних ліній" Путіна, тому українці мають "зв’язані руки" у війні з росіянами
Фото: reuters
У Forbes написали, що "немає тривалої глобальної безпеки, якщо Росія не зазнає поразки". У виданні відзначили, що через два роки і сім місяців після початку повномасштабної війни, Україна залишається "життєрадісною та сильною, з функціонуючою державою та її інституціями". Лише минулого місяця українські військові здійснили успішне вторгнення на територію Росії в районі Курська, виявивши некомпетентність і слабкість Путіна. Також українські сили продовжують атакувати такі цілі, як нафтопереробні заводи та склади боєприпасів у глибині Росії.
"Однак скрутне становище полягає в тому, що колективний Захід недостатньо серйозно сприймає глобальну загрозу та не діє достатньо швидко, щоб забезпечити необхідну політичну та військову підтримку Україні для перемоги в цій боротьбі", - пишуть у Forbes.
У The Economist написали, що "США тримають Україну воювати зі зв’язаними руками", оскільки російські ракети підривають українські міста, але Київ все ще не може завдавати ударів у відповідь західною зброєю.
"Американська сторона у черговий раз підтвердила, що політика обмеження використання західних систем далекого радіусу дії не змінилася. … Рішення може бути ухвалене після того, як Байден зустрінеться з Володимиром Зеленським, ймовірно, наприкінці цього тижня (або у Вашингтоні, або на щорічному засіданні Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку). Зеленський представить Байдену "план перемоги", який дасть Україні достатньо сил, "щоб перевести цю війну на курс до миру", - пишуть у виданні.
У міжнародному праві право на самооборону дозволяє наносити удари по позиціях, з яких агресор атакує. "Немає жодних моральних або правових причин не досягати цих цілей", — каже Бен Ходжес, колишній командувач американськими силами в Європі.
Адміністрація Байдена постійно змінювала свої причини для відмови Україні у дозволі на використання ракет великої дальності, таких як балістична ракета ATACMS, що постачається США, і Storm Shadow/SCALP, проти цілей на території Росії. В останні місяці деякі чиновники припустили, що адміністрація не хоче поставити під загрозу майбутнє "перезавантаження" відносин з Москвою, відзначають у The Economist.
Інші офіційні особи стверджують, що дозвіл використовувати ATACMS проти цілей у Росії не змінить стратегічної картини, оскільки цілей у радіусі недостатньо. Росія перемістила більшість літаків, що запускають плануючі бомби, на аеродроми за межами радіуса дії ракети 300 км. В ідеалі далекобійні удари повинні супроводжуватися наземними силами, які Україна не може направити вглиб Росії. Вони також кажуть, що ракети є дефіцитним і дорогим ресурсом, який краще використовувати проти цілей у Криму.
"Думка про те, що обмеження ракетного наведення може покращити майбутні відносини з Росією, виглядає надуманою. Путін оголосив себе ворогом Заходу і прагне знищити НАТО. "Перезавантаження" стане можливим лише в тому випадку, якщо Дональд Трамп переможе на президентських виборах в Америці в листопаді і погодиться дати Путіну більшу частину того, що він хоче", - стверджують у виданні.
Цікаво, що Інститут вивчення війни ідентифікував щонайменше 230 цілей, таких як станції зв’язку, логістичні центри та склади боєприпасів, які Росії було б важко перемістити, але наразі вони заборонені для українських ракет.
"Справжньою причиною небажання Байдена майже напевно є страх російської ескалації. Проте було перетнуто стільки передбачуваних російських червоних ліній, що застереження Путіна втратили значну частину своєї сили. Останній відбувся під час вторгнення України в російську Курську область, коли та використала американські ракети GMLRS проти мостів і російських військ. Сам Путін уже стверджує, що Росія воює не лише з Україною, а й з НАТО. Навіть якби Альянс допомагав Україні атакувати військові об’єкти в Росії, Путіну було б важко стверджувати, що щось принципово змінилося", - додають у The Economist.
Також у виданні вважають, якщо Байден змінить стратегію після зустрічі з Зеленським, навряд чи буде публічне оголошення.
"Рішення можуть тихо повідомити Києву, щоб применшити його значення і засекретити. Можливо, зміна буде підтверджена лише після того, як цілі в Росії будуть уражені західними ракетами", - відзначають у виданні.
Західні союзники України фінансують армію Путіна
Фото: gettyimages
У Politico відзначили, що Захід фінансує солдатів Путіна за рахунок зростання закупівель російського палива. Адже країни, які виступають проти Москви, витрачають все більше на дешеве паливо, виготовлене з російської нафти, згідно з новим аналізом, який є в розпорядженні видання.
"Західні союзники купили близько 2 мільярдів доларів палива, виготовленого з російської нафти, у першій половині 2024 року, використовуючи лазівку в санкціях, яка дозволяє Москві платити своїм солдатам в Україні. Аналіз Центру досліджень енергетики та чистого повітря та Центру вивчення демократії, встановив, що поставки бензину, дизельного палива та інших продуктів, виготовлених з російської сирої нафти, зросли за останні місяці завдяки імпорту лише з трьох турецьких НПЗ. Хоча ЄС та західні союзники України давно заборонили майже весь імпорт російської нафти, країни все ще можуть купувати паливо російського походження, якщо воно спочатку переробляється в іншій країні, наприклад у Туреччині", - пишуть у Politico.
За словами авторів звіту, один із турецьких нафтопереробних заводів, що належить Азербайджану, Star Aegean, на 98% залежить від російської сирої нафти, причому близько 73% її поставок надходить від російського енергетичного гіганта Лукойл, проти якого США ввели санкції. Однак, майже дев'ять із десяти барелів із НПЗ потрапляють до західних союзників, які підтримують Україну.
Залужний був проти операції ЗСУ на Курщині
Фото: телеграм-канал Валерія Залужного
Також за даними Politico, Генштаб України розпочав наступ на Курськ, попри те, що деякі з вищого командування армії України сумнівалися в цій операції.
Зокрема, у виданні стверджують, що проти такої операції раніше виступав колишній командувач Збройних сил Валерій Залужний, нині посол України в Лондоні, ще коли український президент Володимир Зеленський уперше оголосив про наступ на початку цього року.
"Заперечення Залужного проти вторгнення полягали в тому, що не було чіткого другого кроку після успішного прориву кордону елітними українськими підрозділами, складеними з чотирьох бригад. Залужний запитав: коли плацдарм, то що? "Чіткої відповіді від Зеленського він так і не отримав. Він відчував, що це азартна гра", — сказав один із чиновників. На прохання прокоментувати Курську операцію Залужний не відповів Politico", - пишуть у виданні.
У Politico додають, що питання поставлене Залужним залишається ключовим, оскільки як і деякі західні, так і українські експерти хвилюються, що сили Києва можуть застрягнути всередині Курщини та "зазнати деморалізуючого розвороту". Їхній аргумент полягає в тому, що розгортання значних сил означає, що їх не можна використовувати для утримання лінії в Донецьку, де російські війська продовжують різкий наступ і тиснуть на місто Покровськ та посилюють свої операції, просуваючись у напрямку та вздовж головної магістралі, що сполучала Донецьк і Запоріжжя, та наступаючи на західноукраїнські оборонні рубежі навколо Вугледара.
"Серед інших, хто виступав проти наступу, був Еміль Ішкулов, командир 80-ї десантно-штурмової бригади України. Його відправили у відставку в липні через протести високопоставлених офіцерів, які вимагали залишити його на посаді. … Місцеві ЗМІ тоді повідомляли, що причиною звільнення Ішкулова стало те, що він "протидіяв завданню, яке не відповідало чисельності бригади". За словами двох високопоставлених українських військових, яким дозволили поговорити з Politico анонімно, Ішкулов заперечував проти Курської операції, побоюючись, що його бригада врешті-решт може бути надто відкрита всередині Росії і що кількість втрат може стрімко зрости", - пишуть у виданні.
За словами українських військових, з якими спілкувався Politico, українські втрати в Донецьку швидко зростають, що змушує генерала Сирського почати передислокацію деяких підрозділів з Курська, щоб зміцнити оборону Донецька.
Читайте також: Удари по РФ західною зброєю: коли партнери можуть дати дозвіл та чим битиме Україна
- Актуальне
- Важливе