У Грузії тривають протести, МВС повідомило про 293 затриманих

Про це повідомило "Эхо Кавказа".

На черговому багатотисячному мітингу противники влади обстріляли будівлю парламенту феєрверками. Спецпризначенці розганяють протестувальників, проти них застосовують сльозогінний газ, водомети й кийки. Також нападу зазнали журналісти. Зокрема, під час репортажів про мітинг біля парламенту в ніч з 3 на 4 грудня постраждав оператор Першого каналу Бесо Гафріндашвілі. Бригада швидкої надала йому першу допомогу.

У міністерстві внутрішніх справ Грузії повідомили, що станом на 20:00 3 грудня в адміністративному порядку затримали 293 людей. Суди вже розглянули 89 справ, у підсумку 43 учасників протестів оштрафували, 41 – адміністративно затримали, вони відбувають арешт у СІЗО, 5 мітингарів отримали попередження. 

За даними МВС, травми під час протестів також отримали 143 співробітники відомства.

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі у соцмережі X прокоментувала події у Тбілісі: "Мирних проєвропейських демонстрантів жорстоко розігнав ОМОН. Непропорційне використання сльозогінного газу та водометів. Масові арешти та жорстоке поводження".

Що відбувається в Грузії

26 жовтня 2024 року в Грузії відбулися чергові парламентські вибори. Згідно з офіційним рішенням центрвиборчкому, на них нібито перемогла орієнтована на Росію правляча партія "Грузинська мрія". Депутати "Мрії" проголосували за проведення 14 грудня так званих виборів президента. Інавгурація новообраного президента в такому разі пройде 29 грудня, тобто в новий 2025 рік Грузія вже може увійти з новим президентом.

Опозиційні партії, президентка Саломе Зурабішвілі, а також країни Заходу результати виборів на користь "Мрії" не визнали.

Проте партія Іванішвілі вже висунула на посаду №1 в грузинській державі колишнього футболіста Михаїла Кавелашвілі, який не має вищої освіти й може нецензурно висловлюватися на публіці. Політологи називають спортсмена "ручною" кандидатурою Іванішвілі.

Читайте також: Зурабішвілі: легітимного президента обере легітимний парламент, а доти я є главою держави

При цьому партія 28 листопада "Мрія" оголосила про відмову від політичного курсу на входження до складу Європейського Союзу, а державні пропагандисти виступають у медіа з тезами про необхідність повернення до вивчення російської мови та культури.

Усе це супроводжується безперервними вуличними протестами, які жорстоко придушують спецпризначенці, однак люди організовуються знову й знову в найбільших містах. Найактивніше грузинська опозиція діє на вулиці останні чотири дні та чотири ночі, з 28 листопада.

Читайте також: "Це наш історичний вибір": протести у Тбілісі підтримав найкращий футболіст Грузії Кварацхелія 

Оглядачі кажуть про реальну загрозу сповзання Грузії до моделі проросійської диктатури білоруського зразка.

Санкції від країн Балтії

Латвія, Литва та Естонія анонсували санкції проти тих, хто "придушував законні протести в Грузії". Про це в Х написав очільник МЗС Естонії Маргус Цахкна.

"Три країни Балтії спільно погодилися ввести національні санкції проти тих, хто придушував законні протести в Грузії. Противники демократії та порушники прав людини не вітаються в наших країнах", — зазначив він.

Згодом очільник литовського МЗС Габріелюс Ландсбергіс опублікував перелік 11 представників грузинської влади, які потрапили під санкції. Серед них - засновник керівної партії "Грузинська мрія" Бідзіна Іванішвілі та міністр внутрішніх справ Вахтанг Гомелаурі.

Обмеження Литви поширюються на керівництво МВС Грузії: першого заступника голови МВС Шалву Бедоідзе, заступників голови МВС Йосеба Челідзе; Олександра Дарахвелідзе, Георгія Бутхузі, голову департаменту з особливих доручень Звіада Харазішвілі, заступників голови департаменту з особливих доручень Мілері Лагазаурі та Мірза Кезевадзе, директора департаменту патрульної поліції Важа Сірадзе та директора Департаменту центральної кримінальної поліції МВС Теймураза Купатадзе.

Підсанкційним особам заборонили вʼїзд у Литву.