Відгукнуться у майбутньому, - політолог Саакян про виклики у відносинах між Польщею та Україною

Про це він розповів у етері Еспресо.

"Відносини з Польщею, мені здається, є заручниками декількох речей. Перше: 90-ті роки, роль церкви, Іоанн Павло ІІ тощо, і відповідно було чітке зусилля еліти, перш за все церковної, церква відіграє значну роль у Польщі, на те, що будувати спільне майбутнє, примирення, взаємопробачення і закрити історичну сторінку. Церква штучно обмежувала повертання голови на 90 градусів, щоб не поверталася назад в істрію на 180, а тільки оглядалася і дивилася вперед. Другий момент - це економіка, ми були в ситуації, коли економічного такого розриву не було. До розпаду радянського союзу був навпаки, потім був плюс-мінус, а зараз у нас із Польщею великий розрив і відповідно це підживлює також гоноровість польську", - сказав він.

Політолог вважає, що проблемою є відсутність економічного зв’язку між Україною та Польщею.

"І відповідно третій момент - у цьому зростанні економічному, в тому, що еліти вже не стоять на тому підгрунті, яке їм було необхідне, коли вони проходили свій шлях євроінтеграції і розбудови, Польща єдина країна Європи , яка пролетіла майже не помітивши кризу 8-го року. Тому що в них економіка не вигальмувалась, вони якраз були на тренді зростання. У них є ціле поколіня, яке кожен рік, але трішечки краще, краще і краще жило, але весь цей добробут не пов’язаний був з Україною. І відповідно якщо ми зараз візьмемо наші зразки економічні, наші зразки, які ширше пов’язані з фінансово-економічною діяльністю, там майже нема України. Якби були б ці усвідомлені і капіталізовані, конвертовані в політичний, соціальний капітал тощо, економічний зв’язки, то було б невигідно сваритися. То фермерів не блокували б інших, сказали б "не блокуйте артерії, ми втрачаємо від того гроші". Та і фермери самі б не виходили, бо розуміли, що це питання кишенею", - зауважив він. 

Олег Саакян зазначив, що, на його думку, ці три моменти ще відгукнуться у майбутньому.

"Польська культура є напрочуд прагматичною і відповідно там, де є злотий, там зокрема історія не йде повністю з пам’яті, але вона трішечки посувається. Тому що прагматичність польської культури допомагала виживати полякам, чи проходити через всі історичні трагедії, що були на їхньому шляху. Тому мені здається ці три виклик наразі: церква, економічний дисбаланс і неінтегрованість економіки в наші зв’язки - відсутність України як частини рішення для поляків, вони нам ще аукнуться далі. Не тільки в популістичному тренді, але і в тому, що зараз успіхи Польщі будуть будуватися з позиції згори на низ до України. І вже за 5, за 10 років навіть зміняться прізвища частини політиків, але ми ці проблеми матимемо в гіпертрофованому стані і не тільки в маргінальному право-радикальному русі, бо у нас просто дороги з різною швидкістю йдуть в різні боки", - додав він. 

• Наприкінці липня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Польща не має підтримувати вступ України в ЄС, поки не буде вирішено питання щодо Волинської трагедії 1943 року.
• 30 сепрня повідомлялось, що прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск розкритикував слова очільника МЗС України Дмитра Кулеби щодо операції "Вісла" і заявив, що Україні потрібно відповідати, зокрема, культурно-політичним стандартам, щоб вступити до ЄС.