Іран може дати задній хід, - сходознавець Якубович про угоду між Москвою та Тегераном про "стратегічне партнерство"

Таку думку висловив сходознавець, кандидат історичних наук, науковий співробітник сходознавчого відділення Фрайбурзького університету Михайло Якубович в етері Еспресо.

Зокрема він зауважив, що угоди між Росією та КНДР та Росією й Іраном відрізняються. 

"Пхеньян і Тегеран - абсолютно різна реальність. Тегеран намагається все ж таки зберегти можливість рукостискань зі світовими лідерами. Тегеран намагається зменшити санкції. Тегеран намагається умовно вдавати притомного і того гравця, який здатен на перемовини. Що, до речі, багато в чому так і є, враховуючи історію відносин їхню із, наприклад, Сполученими Штатами, і з європейськими країнами. Ну, з Пхеньяном інша історія. По-друге, там в договорі питання територіального його якогось захисту чи взаємних військових зобов'язань, воно не дуже добре прописане. 

Є відповідні умовності, про які вже відзначають аналітики, що нібито Іран не підтримує в даному випадку російську анексію певних територій України, що десь так і є, бо Іран в ООН, ми знаємо, голосує, або проти взагалі будь-якого осуду Росії, але з іншого боку говорить, що він за завершення конфлікту на умовах територіальної цілісності. Зрозуміло, що це лицемір'я іранського режиму, але, питання в тому, що цей договір кому дає, кому він більше дає, іранцям чи росіянам", - сказав він. 

Михайло Якубович зауважив, що Іран готується до перемовин із Трампом. І співпраця з Москвою буде для Тегерану аргументом у цих переговорах.

"І тут можна дуже легко зважити ці дві шальки терезів. Для росіян це додатковий засіб тиску на Захід, що у них є співпраця з Тегераном, і що ця співпраця може навіть передбачати ядерний компонент, хоча навряд це можливо найближчим часом, та і Китай не буде вочевидь за. Для іранців це можливість отримати ще більше доступу до космічних технологій, модернізувати свої газотранспортні системи. Ну і так само розвивати далі різного роду технології пов'язані із освоєнням ядерної енергії. 

Зараз по суті Іран готується до перемовин із Трампом. Тобто Трамп нібито завжди робить такі голосні заяви проти Ірану, що Іран буде ледь не ворогом номер один, буде потужний тиск. Ми бачимо, що Трамп говорить одне, його радники потім інтерпретують це зовсім інакше, тобто тиск буде зберігатися, але судячи з усього для Ірану ось ця співпраця із Росією, це буде один із таких аргументів, що “якщо ви не знімете з нас санкцій, не буде можливості продавати нафту в дедалі більше країн, то ми можемо ще далі працювати з Москвою", - зазначив сходознавець.

На його думку, Іран може дати задній хід у співпраці з Росією за умови зняття санкцій. 

"Іранці не будуть такими для росіян, як був Башар Асад, чи яким став Пхеньян, ну, можливо, Пхеньян ще контролюється Китаєм. Тобто це буде союзник ситуативний, враховуючи їхні історично проблемні відносини, але це той договір, яким вони будуть вимахувати перед Трампом і говорити, що: “Ми можемо дати задній хід і договір це передбачає, якщо з нас знімуть санкції, якщо з нами будуть далі спілкуватися”. І як в даному випадку будуть говорити Сполучені Штати - питання. Але іранські аналітики, навіть близькі до режиму, в принципі наразі налаштовані все ж таки на перемовини. І оскільки, тим більше, проксі Ірану, ті ж самі хусити, та ж сама Хезболла, той ж самий Хамас перебуває не в найкращому становищі для продовження атак проти Ізраїлю. Власне, тому зараз для них добре мати ще один додатковий аргумент, але чи спрацює - це велике питання", - вважає Михайло Якубович. 

• Російський диктатор Володимир Путін та президент Ірану Масуд Пезешкіан 17 січня підписали договір про "всеосяжне стратегічне партнерство" між країнами терміном на 20 років