Твори про "хохлів" у шкільній програмі: МОН не захотів відмовитися від російської літератури

Щоправда у варіанті врізаному, якщо порівнювати з попередніми роками. У програмі для обов'язкового вивчення залишаються Булгаков, Короленко і Гоголь (останнього, найвірогідніше, переведуть у курс української літератури). У списку літератури "на вибір" – книги Кузнєцова та Ільфа й Петрова. Втім навіть такий, скорочений варіант викликав обурення. Дехто вважає, що дітей, які постраждали від російської агресії й отримали психологічні травми, недоречно примушувати вчити російських авторів. Інші наголошують, що значення деяких творів, що залишилися в програмі, для світової літератури не настільки велике, щоб ними не можна було пожертвувати.

Еспресо спробував з'ясувати, чому міносвіти так і не зважився викреслити з програми Булгакова та Короленка і чому дехто вважає, що це обов'язково потрібно було зробити.

Російська література – наче розтягнуті спортивні штани

Рішення міністерства викликало обурення як серед політиків і чиновників, так і серед письменників та літературознавців. Зокрема літературознавиця, лауреатка Шевченківської премії Віра Агеєва назвала цей крок яскравим виявом національного мазохізму.

"Залишити Булгакова в школі – це все одно що повісити вдома портрети людей, які увірвалися в ваш дім, обплювали його і рознесли. Це питання про національну ідентичність, якою має займатися СБУ", – зазначила Агєєва.

Ще яскравіші образи – в української письменниці Оксани Забужко.

"Я бачу за прагненням впхати дітям 20х років XXI ст. у шкільні програми Булгакова й Ільфа з Петровим - вилізлого з-за гаражів якогось Богом скривдженого райцентру "попаданця": совєцкого інженєра 1970-х у витягнутих на колінах синіх спортивних штанях, який замолоду діставав вищеназваних авторів "по блату" (або "на макулатуру"). Сучасним дітям це нафталінове опудало вже навіть не дєдушка, а прадєдушка (!). Але все ще, qrwa, рветься вбрати їх у свої витягнуті на колінах сині спортивні штани, які вперто вважає ознакою культурної людини", – пише Забужко.

Не менш різкі коментарі звучать і з-під парламентського куполу.

"Залишати Булгакова в курсі української літератури – неповага до кожного українського військового, тих, які нас захищають далі, і тих, що віддали своє життя заради України. Звертаюся до колегії МОН і особисто до Шкарлета: не місце українофобу Булгакову у "Зарубіжній літературі". А ще сьогодні запропонували залишити "12 стільців" Ільфа і Петрова у переліку книг на додаткове читання. Твір, в якому звеличується соцреалізм. Цей роман своєю примітивністю нікуди за межі чтива радянського комуніста вийти не може. А кого ми тут ставимо в приклад: злодіїв та корупціонерів? Не думаю, що нашим дітям варто на цьому прикладі вчитися", – прокоментувала рішення МОН народна депутатка Наталія Піпа.

Читайте також: Шкільний курс потрібно звільнити від міфу про велику російську літературу, – доктор філологічних наук архієпископ Ігор (Ісіченко)

До слова, чиновники які курують освіту в регіоні, теж не в захваті від рішення залишити зразки російської літератури в шкільній програмі. Директор департаменту освіти та науки Львівської ОВА Олег Паска сподівається, що рішення міністерства не остаточне і його переглянуть. 

"Російська культура (російська література в тому числі), як ми бачимо, виявилася неефективною. В тому плані, що вона так не зуміла виховати з дикунів нормальний народ, який вміє жити в дружбі з сусідами. Вони так і залишились дикунами. Оскільки ми переконалися в неефективності російської культури, то ми вважаємо, що на даному етапі вона не потрібна в шкільній програмі", – наголосив у коментарі Еспресо Паска.

Робоча група і "грамотії з міністерства"

Однак сподівання львівських освітян, швидше за все, даремні. В міністерстві освіти запевнили, що рішення переглядати не мають намірів.

"Міністерство організувало роботу щодо оновлення навчальних програм для учнів 6-9 і 10-11 класів. Це стосувалося низки предметів, таких як історія України, всесвітня історія, зарубіжна література, географія, захист України і таке інше. Питання були пропрацьовані і 3 серпня був виданий наказ міністерства, яким ці навчальні програми були затверджені в новій редакції", – розповів Еспресо начальник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Юрій Кононенко.

Цікаво, що ще 3-го червня робоча група з оновлення навчальних програм рекомендувала повністю викреслити російських письменників із курсу зарубіжної літератури. Однак, після нарад у МОН, представники міністерства повідомили, що в шкільній програмі залишаться твори таких письменників, як Булгаков, Короленко, Кузнєцов, Ільф та Петров.

Співавтор Держстандартів базової середньої (5-9 класи) і профільної середньої (10-12 класи) освіти та співавтор інтегрованого мовно-літературного курсу "Українська мова, українська та зарубіжні літератури" Василь Терещенко переконаний – рішення змінили під тиском представників міністерства.

"Відбулося засідання в міністерстві, на якому зібрались відомі люди – і Ніколенко, і Ісаєва, і Ковбасенко. Не довіряти цій групі точно не можна. Раніше вони пропонували взагалі вилучити з програми російських авторів (принаймні до певного періоду, до нашої перемоги). Та, наскільки я розумію, в міністерстві знайшлися "грамотії", які вирішили, що можуть внести певні корективи в позицію робочої групи", – каже Терещенко.

"Щодо курсу зарубіжної літератури було ухвалене рішення: залишити вивчення творчості письменників, які писали російською мовою, але життя і творчість яких були тісно пов'язані з Україною", – пояснює рішення Кононенко.

Що не так з Булгаковим і Короленком?

Попри те, що автори, яких вирішили залишити в шкільній програмі, жили та творили на території України, в їхніх творах достатньо своєрідно описаний український народ. Булгаков у "Білій гвардії" демонструє імперське, зверхнє ставлення до українців, їхньої боротьби за свободу та навіть мови.

"В романі Булгаков немов би протиставляє два світи – міський, культурний, освічений, шляхетний – світ Турбіних – проти світу примітивного, варварського, аґресивного – світу петлюрівців і "мразі з хвостами на головах", – зазначає культуролог Радко Мокрик. 

У шкільній програмі, щоправда, вивчатимуть інший твір письменника – "Собаче серце".

Читайте також: Ретроградні вчителі заважають реформувати та дерусифікувати шкільний курс зарубіжної літератури, – співавтор Держстандарту середньої освіти Терещенко

Зрештою, не Булгаковим єдиним. Ільф і Петров активно використовували слово "хохли". Грішив цим і Володимир Короленко. У "Сліпому музиканті", який залишився в шкільній програмі 10 разів вжите слово "хохол"/"хохли", ще 5 разів прикметник "хохляцький" (наприклад, "хохляцький гумор" чи "дурний хохляцький чорт").

"Добрий учитель міг всі ці аспекти пояснити, обговорити історичний контекст і так далі. Але дуже часто на це не вистачає часу. Відповідно дитина якась зрозуміє контекст (або хтось їй допоможе зрозуміти), а інша буде впевнена, що українці – то і є "хохли", нижчі чи гірші від інших", – каже Василь Терещенко.

Слово "хохол" для МОН – не проблема

Про образливе слово "хохол", яким пересипані твори з української шкільної програми, посадовець МОНу дізнався від журналіста Еспресо. 

"15 разів разів вжите слово "хохол" або похідні від нього? Ви в "Сліпому музиканті" це знайшли? Серйозно? У будь-якому випадку Короленко взагалі не російський письменник. Це письменник, який писав російською мовою, але це український письменник, який більшу частину свого життя прожив в Україні. Якщо би ви мали можливість відвідати літературний музей Володимира Короленка в Полтаві, то ви би там багато чого дізналися про те, яку допомогу він так надавав, зокрема, українським селянам, коли боровся з більшовиками і як він їх захищав", – каже начальник управління МОН Юрій Кононенко.

Стосовно того, кого захищав Булгаков посадовець воліє не говорити. Наголошує лише, що в автора "Білої гвардії" також є музей в Україні. Якщо ж письменник жив і творив тут, то його можна вважати частиною української культури, адже важливо не лише те, що ти робиш, а й те, де ти живеш вважає Юрій Кононенко, який у 1961-2008 роках мешкав у Москві. 

"Творчість будь-якого письменника є неоднозначною і неоднорідною. У них бувають різні етапи в творчості, у них могли бути різні політичні погляди. Ми вивчаємо ці твори як певні пам'ятники епохи", – зазначив посадовець.

Ці твори дітям нецікаві, школа створює "читачів із примусу"

Такі пам'ятники епохи українським дітям у програмі непотрібні, переконаний співавтор інтегрованого мовно-літературного курсу Василь Терещенко.

"Ці твори вже мало актуальні для сучасних дітей. Сучасна молодь навряд чи буде зацікавлена читанням тих творів і, відповідно, ніякої культурної величі чи духовного змісту вони для сучасного українського читача не несуть. Я думаю, що є інші твори, більш наближені до сьогоднішніх реалій, які абсолютно спокійно за силою психологічного впливу на підлітка поборотися з тим же "Сліпим музикантом". Тому я вважаю, що на сьогоднішньому етапі можна викинути всю російську літературу з програми. Хто захоче – той завжди може піти в бібліотеку, де всі ці томи Короленка, Ільфа-Петрова стоять і можна з ними ознайомитися. Можна залишити і все це розглядати в педуніверситетах – щоб майбутні педагоги все це знали в межах історії розвитку української літератури та авторів, дотичних до української літератури. А для школи – не потрібно. Є цікавіші твори. Є твори, які дійсно дітям цікаво читати, які спонукають їх любити читати. Це ж є найбільшою проблемою нашого курсу – чи то зарубіжної літератури, чи то української. Коли ми пропонуємо дітям читати те, що для них далеке, вони поступово втрачають інтерес. І в результаті ми не маємо читачів за власним бажанням, а маємо читачів із примусу, які не люблять читати, не розуміють, що читають, і, власне, ніколи не стане тим, для кого література є цінністю", – наголошує Терещенко. 

Російська література – обов'язкова до прочитання

Втім вже тепер зрозуміло, що відмовитися від вивчення творів із "вусатими пиками хохлів" у текстах буде неможливо. Юрій Кононенко наголосив – якщо Нова українська школа дає можливість обирати програму, то 6-11 класи досі вчаться за державним стандартом 2011 року. Тобто тут є одна навчальна програма і вона затверджується міністерством.

"Що стосується курсу зарубіжної літератури, то там є твори, які вивчаються текстуально. Наприклад, Гоголь, Короленко і Булгаков вивчаються текстуально, обов'язково. Всі діти повинні вивчати ті твори, які записані в програмі, – "Ніч перед різдвом", "Ревізор", "Шинель" Гоголя, "Сліпий музикант" Короленка та "Собаче серце" Булгакова вивчаються текстуально. А є твори, які вивчаються за вибором, серед них "Бабин Яр" Кузнєцова і "12 стільців" Ільфа та Петрова", – розповів Кононенко.

Якщо батькам чи учням не сподобаються принизливі чи зневажливі характеристики українців у цих творах, відмовитися від їхнього вивчення вони не зможуть. 

"У нас система освіти не побудована таким чином, що щось я хочу вивчати і вивчаю, а інше – не хочу і не вивчаю. Так не може бути! Навчальна програма написана для всіх. І якщо написано, що твори вивчаються текстуально, то вони вивчаються текстуально, і крапка!" – наголосив посадовець Міносвіти.

Ймовірно також, що деякі учні вивчатимуть Булгакова та компанію російською.

"У нас в пояснювальній записці до навчальної програми записано, що будь-який твір зарубіжної літератури, якщо він є в програмі і діти володіють мовою, якою він написаний, то він може вивчатися мовою оригіналу. Це стосується не лише російської літератури, але й американської, французької, іспанської і так далі. Але більшість дітей, які вчаться в школах України, вивчатимуть ці твори українською", – зазначив Юрій Кононенко.

Стежте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb