фото: з відкритих джерел
Про це пише Центр Нацспротиву.
Той розповсюдив шкідливу програму ще на низці пристроїв у головному штабі угруповання РФ. Операція зі стеження тривала понад півтора роки, і дала змогу отримати інформацію про плани ворога, розташування його сил та розвідувальні засоби. Частину здобутого матеріалу передали аналітикам ЦНС. Оскільки активний період операції завершено, з’явилася змога ознайомити з низкою її деталей публічно.
Якщо скласти портрет Романчука з публікацій частини російських "воєнкорів" у телеграмі, то постає справжній Рембо з розумом Клаузевіца чи Сунь-цзи, який ледь не особисто зупинив український наступ на Запорізькому напрямі у 2023 році.
Романчук отримує погони генерал-полковника з рук начальника Генштабу ЗС РФ Гєрасімова і в присутності тодішнього командувача силами вторгнення до України Суровікіна напередодні відправки до Запорізької області. Лютий 2023-го. Фото з особистого архіву Романчука.
З публікації каналу "Рыбарь" слідує, що Романчук під час відрядження до Сирії захопив танк, "влаштував вогневу карусель" та "витягнув з котла 40 бійців".
Інший популярний канал "Дети Арбата" додає Романчука в десятку найталановитіших російських полководців, а канал "Сосед" пише, що Романчук – ключовий елемент оборони росіян на Запоріжжі у 2023-му.
При такій репутації Романчук отримав право відкрити парад до 9 травня 2024 року в Москві.
Насправді ж, під керівництвом Романчука на Запорізькому напрямі росіяни традиційно закидали лінію фронту гарматним м’ясом. Це стало зрозуміло в деталях завдяки публікації статистики капітаном Вячеславом Дондоковим з Бурятії, який тоді очолював тактичну групу 42-го медбату РФ саме на відповідній ділянці.
Лише одна тактична медична група ворога (стабпункт) приймала понад 1,1 тис. поранених на місяць. Подібних груп, за даними української розвідки, було щонайменше 11 у Запорізькій області. Це означає, що російські війська у 2023 році втрачали там щомісячно понад 12 тисяч лише пораненими.
Чи намагався Романчук покращити становище бійців та вдатися до нестандартних кроків, безперервно вивчаючи становище на лінії зіткнення?
Найбільш вражаючим відкриттям аналітиків ЦНС стало те, що "героїчний" генерал-полковник, перебуваючи на посаді керівника цілого напряму, не виявляв жодного інтересу до справ на фронті. Перебільшення тут немає. Романчук буквально не займався ввіреними йому справами. Сили оборони мали повний доступ до особистого комп’ютера Романчука і записували всі дії, коли той використовував пристрій, а також мали повний доступ до облікових записів генерал-полковника у пошті й соцмережах.
У Романчука була дуже своєрідна зайнятість у робочий час. Судячи з дій на його комп’ютері, левову частку часу займав вибір на сайтах оголошень дачі та квартири для потреб родини...або вибір дівчат на сайті знайомств для особистих потреб.
Це повний запис діяльності на робочому комп’ютері командуючого силами ЗС РФ на Запорізькому напрямі за один день. Дата – 7 червня 2023-го. Розпал українського наступу. Командувач силами РФ не робив на комп’ютері нічого, що стосується управління військами. Наступного дня Романчук доповідатиме про результати боїв особисто Путіну, про що повідомляла російська преса.
Інший пласт інформації викриває те, як Романчук здобув репутацію "мудрого генерала". З високою імовірністю, просто утискаючи незгодних із цим. З листування Романчука в месенджері Телеграм значну частину займає листування з абонентом за номером +7 914 596 6919. У ній Романчук часто викладає свої думки стосовно того чи іншого контенту з війни.
Пошук за номером телефону показав, що той належить Романові Малишеву. Це російський військовий щонайменше у званні капітана, а також, судячи з листування, помічник Романчука.
Листування з Романом Малишевим є й на пошті Романчука. Один із листів демонструє, що Романчук пильно стежить за недружніми до нього "воєнкорами", і навіть вимагає розібратися зі "шкідниками".
Зокрема, шкідниками визнано канали "Два майора" та "Тринадцатый". Обидва свого часу писали про помилки російської армії на Запорізькому напрямі. Єгор Гузєнко, який писав під псевдонімом "Тринадцатый", зараз арештований нібито за напад на поліцейського.
У самого Романчука виявилося досить мало інформації про дії російської армії на Запорізькому напрямі, через його незацікавленість власною роботою. Однак завдяки генералові вдалося отримати доступ до інших пристроїв у штабі угруповання РФ на Запорізькому напрямі. Публікувати здобуту інформацію у повному обсязі досі неможливо. Але Силам оборони вдалося здобути мапи розміщення камер відеоспостереження противника поблизу лінії зіткнення, з яких росіяни відстежували переміщення підрозділів.
Також здобуто дані про місця розміщення ворожих складів, спостережних пунктів, скупчення боєкомплекту й особового складу. Ці точки наносили на електронну мапу, як на прикладі зі знімком з екрана.
Крім електронних мап, вдалося отримати доступ до фотографій детальних паперових мап розміщення підрозділів росіян.
Крім того, здобуто чималу кількість документації про внутрішню діяльність штабу угруповання РФ. Це бойові звіти, доповідні та різноманітні зведення. Якщо читати ці зведення, то виявиться, що у російської армії «потєрь нєт», а дрони збивають ледь не голими руками. Пропонуємо у повному обсязі оцінити кілька прикладів, які вже втратили свою актуальність з погляду розвідувальної цінності.
Посилання: ВНЕСРОЧНОЕ БОЕВОЕ ДОНЕСЕНИЕ 35 А No 272/1/1672
Посилання: доклад НШ 35 А по обстановке на 11.30 24.01.2024 г
Посилання: План работы оперативного состава по планированию
боевых действий и организации огневого поражения на 24.01.2024
Окремою темою є поведінка "геніального полководця" у контексті мобілізації у РФ. Попри бравурні заяви російської влади про те, що проблеми з мобілізацією є тільки в Україні, це не так. Дискусія стосовно мобілізованих саме для відбиття наступу України у 2023 році, і їхнє нинішнє становище, досить болюча для російської держави, хоча й не потрапляє на шпальти передових державних медіа. Відгомін цієї проблеми постійно зустрічається на сторінках тих самих "воєнкорів-шкідників", які розповідають про нескінченні випадки «утилізації» мобілізованих під час штурмів.
Син генерал-полковника Романчука, Владімір Романчук – 1992 року народження. У свої 30+ років він цілком здатен нести військову службу, а крім того, здобув профільну військову освіту. Однак улітку 2023-го, замість армії, Романчук-молодший відправляється у довгий відпочинок за кордон.
Під час кровопролитних боїв та втрат російських військ в Україні, Романчук-молодший відвідує популярний розважальний парк "Вікно у світ" у китайському Шеньчжені.
Також зупиняється на кемпінг поблизу чудового озера Іссик-Куль у Киргизстані.
Тим часом мобілізованих для відбиття українського наступу у 2023 досі тримають в лавах армії РФ без жодних гігантських виплат за укладання контракту, які з’явилися пізніше, а "геніальний полководець" Романчук здобуває все нові нагороди та славу.
