У пошуках зайвих податків: вже банки під прицілом уряду

Свій хід зробив Нацбанк. Їхня пропозиція – таксувати (вибачте, слово гарне, і по контексту підходить) прибуток банків до оподаткування. Тобто брати як основу для податку, tax base, не чистий процентний дохід (NII, Net interest Income), як у законопроєкті пропонують депутати, а PBT, Profit before Tax. Зараз там ставка 18%.

Пропозиція, імхо, точно краща, ніж таксувати (sic!) просто чистий процентний; у цьому випадку податок "розмажеться" на всі операції. Щонайменше, не буде перетікання кредитів у комісії – це коли банк ставить ставку по кредиту невелику, але компенсує це збільшеною комісією за обслуговування – для банку виходить так на так, для позичальника також, але статистику це може спотворити дуже серйозно. Ну й податків бажаних також не принести. Це як головний аргумент, чому не чистий процентний.

Ще він простий та зрозумілий. Прозорий, я б сказав. Що насправді дуже важливо, бо в нас люблять щось, перепрошую, нахоботити так, що навіть досвідчені фінансисти й навіть бухгалтери не одразу розуміють, як та що рахувати правильно.

З іншого боку, такий тип податку виглядає не те щоб дуже справедливим до банків. Тих, що ефективні, маю на увазі, залучають дешево фондування, завдяки раніше понесеним витратам на маркетинг, рекламу, безпеку, для більш надійних тобто. Плюс не дуже справедливим до тих, хто заробляє на непроцентних доходах – комісії, трейдинг тощо.

Читайте також: Мінфін не вдоволений зміцненням гривні. Чому?

Тобто, що ефективніший банк, тим більше він платитиме податку. Нехай не назавжди, а до кінця воєнного стану; скільки ж протриває воєнний стан, питання зараз суто риторичне.

Тут можна ще пару аргументів проти навести, обмежуся одним: а для збиткових банків це, виходить, буде підвищений податковий кредит?

Але таке, що ухвалять то ухвалять. Нацбанк, тим більше каже, що говорив з банками на цю тему, і їм ок. Як ок, то й ок, lets not try to be holier than the Pope, як то наші партнери кажуть.

Питання цифрове: на скільки можна підвищити ставку податку на прибуток із поточних 18%, щоб зібрати більш-менш пристойну суму, хай на рівні тих 10 млрд грн щороку, про які колись ішлося в публічній комунікації.

Читайте також: Військове ПДФО мусить залишатися на місцях

Приблизно, на пальцях, прикинув. За 7 місяців прибуток до податків прибуткових недержавних банків склав 36.4 млрд грн (37% від всього прибутку в 97.7 млрд; 63% припадає на держбанки, з яких і так платять дивіденди). Умовно кажучи, 5.2 млрд грн на місяць. З них понад 900 млн на місяць вже рахуються як податки (5.2*18%).

Якщо піти за сценаріями. Припустимо, підвищуємо ставку податку до 25%, то за інших рівних отримуємо додатково десь 360 млн податків на місяць. За ставки 30% - 620 млн, за ставки 35% - 890 млн, за ставки 40% - 1.15 млрд, за ставки 45% - 1.4 млрд на місяць. За ставки 50% - 1.67 млрд на місяць.

На 50%, мабуть, вже зупинюся.

Тобто, за інших рівних, аби досягти бажаних 10 млрд додаткових податкових надходжень, треба підіймати ставку податку на прибуток для банків з 18% до приблизно 35%, тобто на 17 відсоткових пунктів. Майже вдвічі, або й вдвічі. Цілком реально, як на мене.

Читайте також: Фактичні показники інфляції є значно нижчими торішніх прогнозів

Але ж інші рівними не будуть. Бо прибутки банків лишаться, та будуть меншими, ніж у першому півріччі. Головне тут це те, що ставки поступово знижуються, бо знижується інфляція, знижуються ставки по депсертах, за ОВДП, та й за кредитами також. Вся лінійка. За депозитами так швидко не буде.

Другий момент тут – що така структура податкової бази спонукатиме банки ще й визнавати реальні (чи в термінології банків - "очікувані") збитки. Та формувати несформовані ще досі резерви. Що безумовно податкову базу зменшить. Сильніше, ніж якби податок був на процентні доходи.

Третій момент, що тут можливі певні маніпуляції з переоцінками, й буде трохи занижуватися реальний прибуток, але це, мені здається, дуже невеликі на рівні системи недержавних банків цифри (бо якщо малюєш собі переоцінки та збитки, то так і капітал можна підрізати мимохідь).

Навіть якщо третє неважливо, то, все одно, "інших рівних" не буде, і ставку оподаткування доведеться підіймати щонайменше до 40-45%. А то й до 50%.

Не знаю, наскільки це політично реально.

Джерело

Про автора. Євген Дубогриз, фінансовий експерт

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.