Удар Фінляндії по Путіну, білоруські літаки готові до застосування "ядерки", польські фермери погрожують зірвати візит Зеленського. Світові ЗМІ про Україну 4 квітня

Про це і не тільки світові ЗМІ писали 4 квітня:

The New York Times

Фінляндія офіційно приєдналася до НАТО у вівторок, 4 квітня, що є стратегічною поразкою президента Росії Володимира Путіна, який поставив за мету свого керівництва блокування розширення військового альянсу, пише американське видання. За словами офіційних осіб США, вступ Фінляндії додає до Альянсу одну з найпотужніших збройних сил Західної Європи часів війни, а також здібності щодо розвідки та спостереження за кордоном, які протягом десятиліть адаптувалися до загрози з боку Росії. 

Тим часом російська уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова, яку Міжнародний кримінальний суд звинувачує у військовому злочині щодо примусової депортації українських дітей з окупованих російськими військами регіонів України, відкинула цю характеристику своїх дій як "фарс" й натомість намагалася показати свою роботу як гуманітарний проєкт. 

Росія зміцнює свою оборону на території, яку вона окупувала на півдні України, встановлюючи поля протипіхотних мін і будуючи бар’єри для захисту від можливого нападу, повідомляє видання з посиланням на мера Мелітополя у вигнанні Івана Федорова. 

Крім того, видання пише з посиланням на українську владу, що російські безпілотники завдали удару по Одеській області вранці у вівторок, вразивши територію вздовж Чорного моря, де розташований найбільший порт України. 

Politico

Пропонується аналіз ситуації в країнах Заходу, що виникає через виїзд росіян, які втікають від війни. Сусіди Росії та інші країни, які приймають велику кількість антивоєнних вигнанців, повинні серйозно поставитися до небезпек, які вони можуть становити, зазначають журналісти. Зокрема, розповідається про вплив росіян у Грузії, й загалом, до яких небезпек слід готуватися через нинішню ситуацію. 

The Washington Post

Фінляндія офіційно приєдналася до Організації Північноатлантичного договору у вівторок, 4 квітня, що стало історичною зміною для країни, яка колись наполягала, що поза військовим альянсом їй безпечніше, і ознакою того, як азартні дії російського президента Володимира Путіна в Україні руйнують порядок після холодної війни, пише видання. Так, членство Фінляндії подвоїть сухопутний кордон НАТО з Росією, це також змінить присутність Альянсу навколо Балтійського моря та посилить його позиції в Арктиці. Щоб виправдати свій неспровокований напад на Україну, Путін посилався на можливість розширення НАТО, а тепер його війна привела до його ж дверей більший та сильніший Альянс. Також на чотирьох картах пояснюється, як Фінляндія може змінити безпеку НАТО. 

Водночас речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що вступ Фінляндії до НАТО змушує їх вживати контрзаходів для забезпечення своєї безпеки. За його словами, розширення Альянсу є посяганням на безпеку та національні інтереси РФ. А будь-яка відповідь Москви залежатиме від того, як НАТО вирішить розмістити зброю на території свого найновішого члена. 

Пропонується аналітична стаття під назвою "Бахмутський "забійний фестиваль" дає уроки Заходу". Бій за східне українське місто Бахмут точиться з минулого літа, він призвів до десятків тисяч втрат у битві, яка стала найкривавішою битвою на європейській землі з часів Другої світової війни. Ні російські окупанти, ні українські війська не виявляють жодних ознак відступу від тліючих залишків Бахмута, зауважують журналісти. Але навіть незважаючи на те, що кінця не видно, Захід може і повинен зробити певні висновки з поточної бійні.

Крім того, видання стверджує, що павутина окопів в окупованому українському Криму свідчить про те, що Росія боїться втратити півострів. Оскільки Україна пообіцяла повернути всю свою територію, анексовану РФ, Москва підготувала продуману оборону, особливо в Криму. Наприклад, навколо невеликого села Медведівка поблизу переходу на материкову Україну створено складну систему траншей, проходи вирізані в землі під кутами, щоб надати солдатам більший діапазон вогню, а поруч розташовані інші укріплення, в тому числі рови. Журналісти розповідають, що Росія побудувала десятки подібних оборонних споруд. 

The Guardian

Польські фермери погрожують зірвати візит Володимира Зеленського до Варшави через заяви про те, що українське зерно заполонило їхній ринок, пише британське видання, що дасть Росії цінні докази тріщини в солідарності Заходу. Президент України має відвідати столицю Польщі в середу, 5 квітня, щоб висловити подяку за солідарність країни у війні з Росією, але польські виробники зерна попереджають, що можуть вийти на вулиці, щоб "зіпсувати" цю подію.

Також пропонується матеріал про те, як Україні вдало використовувати приплив західної бронетехніки. Експерти кажуть, що зброя дасть Києву психологічну перевагу проти Росії, але цього недостатньо для "великого удару". Більше – у матеріалі.

Повідомляється, що український військовий визнав себе "частково винним" на першому в Росії судовому засіданні за військові злочини у зв'язку з її військовою кампанією в Україні. Військовослужбовцю морської піхоти України Антону Череднику в південному російському місті Ростов-на-Дону висунули звинувачення у спробі силового захоплення влади, застосуванні заборонених методів ведення війни та вбивстві мирного жителя в Маріуполі в березні минулого року. 

BBC

Російські чиновники заявили, що Дар'ї Треповій, підозрюваній у вбивстві провоєнного російського блогера Владлена Татарського, висунуто звинувачення в тероризмі. Затриману доставили до московського суду у вівторок після її арешту напередодні в Санкт-Петербурзі. Очікується, що прокуратура проситиме суд залишити її під вартою.

На тлі смерті кремлівського блогера Владлена Татарського видання розповідає про те, хто такі російські воєнні блогери і чому вони популярні. Детальніше читайте тут. 

CNN

Повідомляється, що США оголосили про додатковий пакет військової допомоги Україні на загальну суму 2,6 мільярда доларів. Пакет включає 500 мільйонів доларів на боєприпаси для високомобільної артилерійської ракетної системи (HIMARS) і додаткові боєприпаси для ракетної системи Patriot, артилерійські та мінометні снаряди, паливні танкери та тактичні евакуаційні машини. Ще 2,1 мільярда доларів піде на Ініціативу сприяння безпеці України, яка має намір створити "значний пакет можливостей протиповітряної оборони", включаючи радари повітряного спостереження та 30-міліметрові вантажівки протидії безпілотним літальним системам, а також протитанкові системи Javelin і 23 мільйони боєприпасів до стрілецької зброї.

Також видання пише, як світові лідери відреагували на вступ Фінляндії у НАТО, зокрема реакції президента США Джо Байдена, президента України Володимира Зеленського, генсека НАТО Єнса Столтенберга, прем'єр-міністра Великобританії Ріші Сунака, канцлера Німеччини Олафа Шольца, прем'єра Хорватії Андрея Пленковича, прем'єра Чехії Петра Фіали та глави зовнішньополітичного відомства ЄС Жозепа Бореля.

Зазначається, що президент Фінляндії Саулі Нііністе сказав, що 4 квітня є "чудовим днем ​​для Фінляндії, оскільки країна офіційно стає членом НАТО". Натомість Міністерство закордонних справ Росії різко засудило вступ Фінляндії до НАТО, заявивши, що скандинавська країна не буде "впливати на будь-які рішення".

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що білоруські літаки були модернізовані для нанесення ядерних ударів у відповідь на неминуче розширення НАТО. І додав, що білоруські сили навчаються на системі "Іскандер" у Росії.

А головний російський розвідник Сергій Наришкін повідомив, що Захід штовхає Грузію, яка межує з Росією, до конфлікту з Москвою, щоб відкрити "другий фронт", оскільки війна в Україні розвивається не "на користь" Києва. "Ми бачимо наполегливі спроби Вашингтона, Брюсселя і Лондона переконати грузинське керівництво в необхідності відкриття так званого другого фронту", – заявив журналістам глава Служби зовнішньої розвідки Росії під час візиту в Білорусь. 

За словами двох американських чиновників, адміністрація Байдена готується офіційно оголосити репортера Wall Street Journal Евана Гершковича неправомірно затриманим, що змусить уряд США працювати над його звільненням. Зауважується, що це призначення відбудеться після внутрішньої перевірки обставин його арешту, яке очікується найближчими днями. Тоді американські чиновники з управління у справах заручників збільшать зусилля США повернути Гершковича додому. 

Gazeta Wyborcza

Україна готується до давно анонсованого контрнаступу. Західні експерти задаються питанням про його можливий перебіг. Вони сходяться в одному – це буде дуже важка операція. Польське видання пише, що на думку експертів як у Києві, так і на Заході успішний український контрнаступ цього року може вирішити долю війни. Директор дослідницького центру Інституту Маккейна Евелін Фаркас оцінює в New York Times, що Україна здатна завдати втрат російській армії, що може мати далекосяжні геополітичні наслідки. Росія може втратити свій військовий потенціал, що означатиме ослаблення переговорної позиції щодо припинення війни. 

Йдеться і про завтрашній візит президента Володимира Зеленського до Варшави. Журналісти кажуть, що хоча зворотній відлік до його прибуття триває, подробиці все ще оповиті таємницею. Жоден візит, як зазначається, ніколи не тримався в такій таємниці. Як проходитиме сам візит 5 квітня й що відомо з програми зустрічі, пишуть тут. 

Щодо вступу Фінляндії, видання зауважує, що тепер Фінляндія є повноправним членом Північноатлантичного альянсу. Вона подала заявку на вступ разом зі Швецією, але на шляху до НАТО їх розлучив президент Ердоган. Відтак, у статті роздумують про подальший вступ Швеції та гарантії для Києва. 

Також повідомляється, що президент Франції Емманюель Макрон і президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн відвідають Пекін вперше після спалаху епідемії COVID-19. Домінуючою темою переговорів має бути війна в Україні.

Пропонується матеріал про кризу з українським зерном, де задається питання, чи не стало це гуманітарною необхідністю, на якій нажилися посередники. Про зерно з України говорили з самого початку війни. Проте з благословення воно стало прокляттям і політичним каменем на шиї ПіС. Україна є одним із провідних світових експортерів зерна. Перед початком війни сільське господарство України становило 12% світового виробництва пшениці. Та війна докорінно змінила ситуацію.