Україна була частиною найтолерантнішої країни Європи, - історикиня Старченко
Політичні принципи України закладені в Речі Посполитій. Саме сучасні європейські цінності, такі як свобода совісті, виборність влади, право на опір стали визначальними для української політики. Таку думку висловила наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства НАН України докторка історичних наук Наталя Старченко під час ефіру проєкту “НЕ ІСТФАК” на ютуб-каналі Еспресо.
“Європа у 1600-тих роках не відзначалася толерантністю. Острівцем толерантності у ній виявилася якраз Річ Посполита. Там, разом з іншою шляхтою, формує засади існування і руська шляхта. Отже, наша політична культура, за моїм глибоким переконанням, є європейською - попри двісті років існування в імперії, яка намагалася знищити Україну. Те, що складає основу політичної культури європейської, ті принципи, які були вироблені в Речі Посполитій, згодом перейшли до козаків”, - сказала Старченко.
Для шляхти в Речі Посполитій принципово важливо було мати право на опір та свободу совісті. Мала бути забезпеченою і виборність короля. Фахівчиня пояснила: “Вони вважали так: “Ми - господарі свого життя. Ми обираємо короля і укладаємо з ним договір”. Тобто йдеться про договірний характер влади. Король в такому разі - радше адміністратор, аніж король в загальному розумінні цього слова”. За її словами, шляхта за таких умов контролювала короля, стежила за тим, щоб він не порушував права, адже право в Речі Посполитій було верховним володарем для всіх. “Це дуже важливо, бо це демонструє субʼєктність народу”, - зазначила історикиня.
Коли йдеться про принципове порушення засад функціонування держави, громадяни Речі Посполитої були принципові. Як приклад, Старченко привела Рокош Зебжидовського - виступ проти короля Сигізмунда ІІІ Вази 1606–1609 років. Мовляв, він був спровокований порушенням королівської присяги, а в Генріхових артикулах був пункт про можливість детронізації короля, якщо він порушує права Речі Посполитої.
“А тепер подивімося на нашу культуру. Ми, по суті, маємо те ж саме. Наш президент - це адміністратор. Ми його контролюємо. Якщо потрібно - виходимо на Майдан або до Офісу президента. Ми можемо сказати, слідом за шляхтою: “Ми і є держава”. Не всі громадяни, але значна частина відчуває цей принцип, закладений в Речі Посполитій. Ми - громадяни. Ми відповідальні за те, що трапляється з нашою країною. Ми - ця країна”, - вважає Старченко.
“Це величезна різниця між нами та росіянами. Це захоплює і дивує! А вся справа в тому, що в нас різна історія та різні політичні культури”, - підсумувала науковиця.
Нагадаємо, «НЕ ІСТФАК» - проєкт на Еспресо, де журналістка Уляна Панасюк та вчитель Владислав Штегельський популяризують історію України і створюють адекватну картину нашого минулого. І все це - у діалозі із глядачами! Проєкт популяризує історію України, адже вона є підставою української ідентичності та запорукою єдності країни.
- Актуальне
- Важливе