Українських ПЕПів переслідуватимуть по-своєму сумлінні банківські працівники
Проблема з ПЕПами не в тому, що європейська норма погана. Проблема в тому, що бездумно перенесена в український контекст вона спричинить безсенсовні страждання
Українських ПЕПів переслідуватимуть місцеві ж начальникобоязні й по-своєму сумлінні банківські працівники, які, перестраховуючись і прикриваючи себе від наслідків "невизначеностей правозастосування", профілактично блокуватимуть картки та рахунки, розвертатимуть легальні платежі, відмовлятимуть в обґрунтованих кредитах. Сподівання, що регулятор правилами примусить банки стати клієнтоорієнтованими щонайменше наївні — проблема не тільки в правилах, вона теж в культурі, її НБУ регулювати не вміє.
Глибша проблема, загострена ПЕПами, в невпевненості щодо спроможності відстояти український інтерес теперішніх чи майбутніх перемовників з ЄС. Там, де працює не пасіонарний тиск, а прискіплива робота з аргументами та розрахунками, вже є накопичений багаж політичних помилок, викручувань, що ослаблює українську позицію.
Звідси ж острахи, що політичні перемовники не зможуть захистити інтереси українського бізнесу чи інших груп, інтересів, потреб при інтеграції в ЄС, особливо в умовах політики прискореного вступу. Готовність ЄС виходити на переговори з Україною в рамках пошуку формули успіху для всіх поки недоведена, частина країн-членів відверто грають в гру з нульовою сумою. Що протиставить Україна?
Читайте також: Як боронити український інтерес на переговорах з євробюрократами
Дався взнаки брак сумніву щодо власної правоти громадських архітекторів перебудови відносин держави й суспільства, які не врахували історичної стежкової залежності, де концепти власності, правил, людських прав поколіннями формувалися під впливом найвідсталішої інтерпретації чужого деспотизму. Там, де дефіцит безпеки написаний кров'ю поколінь співгромадян, частина громадянського суспільства просуває як найвищий пріоритет реформ ідею "боротьби з корупцією" сформульованої в категоріях іншого світу, без адаптації. Крім великої екзистенційної ціни, малою ціною стане подальше ослаблення державного сектора з усіма наслідками для побудови привабливої країни для тих, хто житиме.
У великому підсумку українське суспільство отримує туман замість прозорості, додаткову тривожність замість безпеки, і ризикує опинитись в хайповій автократії замість забезпеченої демократичним процесом підзвітності. Натхненну імплементацію забезпечить сузір'я наповнених старими рефлексами нових відомств на три, рідше чотири літери, теж зачатих при свідках антикорупційних реформ.
А наміри з ПЕПами були хороші. Ніхто не хотів зла і всі просто робили свою роботу.
Про автора: Євген Глібовицький, експерт з довготермінових стратегій
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе