Вето на закриття е-декларування, або Як всі знов на шару поїли певну субстанцію

Зазвичай це має певний алгоритм. В рамках співпраці із західними партнерами Україна бере на себе певні зобов’язання. Переважно це стосується верховенства права і боротьби з корупцією. Але виконувати ті зобов’язання не дуже хочеться. І українські політики вирішують попетляти.

Вони не виконують дуже довго свої зобов'язання, сподіваючись, що на Заході просто забудуть. Але вони так, чомусь, мають добру пам'ятати. І не забувають. Тоді починає працювати план Б – пропетляти. Виконати зобов'язання, але трошки не так. Всі ж звикли вважати, що на Заході всі дуже інфантильні й тупі.

Але знов виходить, що якщо населення і може собі дозволити інфантильність, то політики якраз ні. Тому обдурити не виходить. Ба більше, через спробу обдурити здіймається галас, українське суспільство бачить, що відбувається, і починає ще більше не любити власних політиків. А в кінці влада таки вимушено приймає рішення, яке мало б прийняти з самого початку. Тобто йде виконання зобов’язань.

Але разом з тим ще в доважок до неприємних зобов’язань отримує купу негативного піару. Причому всі. Навіть президент, який наклав вето, бо саме на нього покладуть відповідальність за депутатів з його партії, через яких це вето знадобилось.

Читайте також: Захід не втомиться допомагати Україні

Кожного разу одне і те ж. Як по колу. Зачароване коло.

Що в результаті? В результаті на рівному місці спочатку йде втрата довіри. Яка ще лишилась. Бо ніхто не любить, коли його намагаються обдурити. Плюс, підривається віра у те, що в Україні по справжньому хочуть зробити реформи. Плюс, зневіра громадян у власних політиках. І потім вони чомусь дивуються результатам опитувань.

У випадку з є-деклараціями — це в принципі виглядало як явка з повинною. Бо немає жодної притомної причини закривати до них доступ окрім корупційної. Але купа дорослих людей пішли на цей крок. Знов сподіваючись, що "прокатить". Не "прокатило".

Та ще й додатково привернули увагу до того, що буде у тих деклараціях. Паралельно виставили на посміховисько всю країну. І знов допомогли російській пропаганді розповсюджувати тезу, що Україна – то суцільна корупція. І не дивно, що першими закрити декларації від публіки запропонували депутати, які, так би мовити, завжди вважалися не дуже проукраїнськими. Але дивно, що їх ініціативу підтримали.

Читайте також: Досить брехати собі й всім іншим

Що буде зараз? Після вето президента на тлі суспільного резонансу буде прийнята та редакція, яку вимагає українське суспільство і Захід. Тобто те, що можна було зробити з самого початку. І ще й повісити собі медальку. "Дивіться, які ми. Послідовно виконуємо програму реформ". Але ніт. Треба було влаштувати самим собі ганьбу. Щоб втратити не тільки медальку, але й довіру.

Яка добра новина? Добра новина у тому, що в найближчі роки українська влада буде вимушена спочатку брати, а потім виконувати взяті на себе зобов’язання перед західними партнерами. Це і залежність від підтримки партнерів. Це і євроінтеграція, провалити яку не зможу собі дозволити ніхто з української політики. Це і потенційний вступ в НАТО. Таким чином буде прийнято ще багато корисних речей, які наблизять нас до верховенства права і буде сприяти боротьбі з корупцією. А ще просто наблизять нас до цивілізації, вибиває "русский мир" з голів українців у ціннісному плані.

Джерело

Про автора. Сергій Фурса, інвестиційний експерт, блогер.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.