Огляд

Вибори у Польщі: які прогнози та чого очікувати Україні

Андріана Стахів
13 жовтня, 2023 п'ятниця
20:16

У Польщі стрімко наближаються парламентські вибори, країна перебуває у стані турбулентності передвиборчої кампанії, що також має свій вплив на Україну

Про те, яке значення мають ці вибори, хто є ключовими претендентами на місця у польському парламенті та що це означає для України, розповідає Еспресо.

Коротко про те, що ви прочитаєте:

  • Як відбуваються парламентські вибори у Польщі: сейм та сенат, розподіл відсотків
  • Ключові гравці виборів 2023 року та їхнє ставлення до України
  • Зерно та біженці: як наближення виборів впливає на загострення українських питань
  • Чого очікувати від результатів: що може змінитися в польській політиці щодо України
  • Референдум, як паралельна, але суперечлива, частина парламентських виборів
  • Наближення наступних виборів

Як відбуваються парламентські вибори у Польщі: сейм та сенат, розподіл відсотків

У неділю, 15 жовтня, уся Польща вирушить до виборчих дільниць: обиратимуть нових депутатів та сенаторів, які формуватимуть уряд. Тут варто відзначити, що парламент відіграє провідну роль у розподілі державної влади у країні. Тому ці вибори можна назвати визначальними для подальшої діяльності всієї Польщі.

Поляки обирають представників до Сенату (верхня палата) та Сейму (нижня палата), а це відповідно 100 та 460 народних обранців. Власне функція Сенату у цій владній структурі – стабілізувати політичну ситуацію, натомість формують уряд та змінюють закони саме представники Сейму, потрапити до якого партії можуть набравши 5% голосів, а партійні блоки – 8%. Проте тут важливим нюансом є те, що кількість отриманих відсотків на виборах – не дорівнює кількості відсотків у самому парламенті.

Вирішальним моментом для формування уряду є створення коаліції за участі мінімум 231 депутата. Саме із членів цієї коаліції обирають прем’єр-міністра, який запрошує до роботи команду міністрів. Тут якраз помітна ще одна важлива відмінність від української системи: у Польщі суб'єктом права є прем’єр-міністр, а не Кабінет міністрів, як в Україні.  Це фактично канцлерська система, за нею міністри – уповноважені особи прем’єр-міністра для виконання його доручень, тоді як юридична відповідальність залишається на прем’єрі.

Ключові гравці виборів 2023 року та їхнє ставлення до України

За попередніми опитуваннями та прогнозами до польського парламенту проходять 5 партій: ПіС, Громадянська коаліція, Конфедерація, Третій шлях та Нова Лівиця. Кожна із них наразі всіма можливими способами намагається активізувати та консолідувати своїх виборців.

Правляча партія – націонал-демократична ПіС, себто "Право і Справедливість". На початку російського вторгнення її рішучість зіграла свою роль, фактично створивши приклад для решти Європи, яка слідом за поляками активно включилась у допомогу українським біженцям. Проте значною мірою ця рішучість була продиктована думкою та діями звичайних польських громадян, які без вагань відчинили для українців двері своїх домівок. ПіС прагне утриматися при владі й далі, тому докладає значних зусиль для того, аби змобілізувати свою авдиторію, зокрема і граючи на питаннях зерна, щоб поповнити її ряди фермерами. Тобто дії ПіС та політика щодо України цілком залежатимуть від настроєвих коливань її електорату реального та потенційного.

Практично в один рівень із ПіС просувається до парламенту Громадянська платформа, вона ж основа Громадянської коаліції, яка зокрема включає в себе Агроунію на чолі із Міхалом Колодзейчаком – одним з ініціаторів протестів проти імпорту українського зерна. Власне за його допомогою Громадянська коаліція планує заручитися підтримкою аграріїв, адже він сам є вихідцем із цього середовища. За даними опитувань, вона фактично не поступається відсотками провладній партії. Останню акцію із мобілізації своїх прихильників опозиція провела рівно за два тижні до виборів. Це Марш мільйонів сердець, який відбувся у неділю, 1 жовтня, та зібрав у Варшаві понад мільйон поляків із різних куточків країни. Проте під час цього маршу піднімалися здебільшого внутрішні польські питання й проблемні теми: "Я хочу пообіцяти вам закінчення польсько-польської війни наступного дня після виборів. Якщо ви проженете агресора, немає сенсу воювати", – можна тут процитувати лідера коаліції Дональда Туска. Серед іншого опозиція обіцяє поновити повноцінну співпрацю із ЄС, яка дещо охолола за теперішньої влади. А для українців тут важливим є те, що лише кілька днів перед тим Туск дуже становчо і впевнено висловився на підтримку України, передовсім щодо беззаперечного продовження безпекової допомоги. Це свідчить про постійність їхньої політики, на відміну від ПіС.

Дональд Туск, Марш мільйона сердець

Фото: Reuters

Ще однією прохідною партією наразі виглядає Третій шлях, одним із її лідерів виступає Шимон Головня. Ця партія не висловлюється різко із жодного критичного питання, залишаючись начебто посередині, не приймаючи сторону одних чи інших. Таким способом Третій шлях намагається утримати увагу різних категорій виборців, але натомість дещо губиться серед інших більш гучних конкурентів. Проте вони також активно воюють за голоси польського фермера, оскільки у складі Третього шляху є і Польська селянська партія, яка ще у 2000-х роках була єдиним представником інтересів села.

Нова Лівиця належить до опозиції та активно виступає проти гострих консервативних рішень ПіС. Це об’єднання різних лівих партій. Вони спільними зусиллями також набирають прохідний відсоток і можуть стати частиною майбутньої коаліції, яку сформують опозиційні партії.

Варто зазначити, що відверто антиукраїнською серед претендентів на місця у парламенті є лише ультраправа Конфедерація. Її лідер був єдиним депутатом, який не проголосував у Сеймі за резолюцію зі зверненням до ЄС і НАТО допомогти Україні у війні з Росією. Про це свідчить і їхня сьогоднішня політика, зокрема й останні заяви Славоміра Менцена щодо "ремонту" ключового аеропорту, через який прибуває зброя для України, або ж залізничних шляхів, у випадку, якщо Україна не поступиться у зерновому питанні. До речі, саме ця партія найактивніша у соцмережах. Менцен записує короткі відео для Tik Tok, постійно публікує щось у Facebook та не менш жваво використовує для просування своєї політики Youtube. Проте лайки у соціальних мережах далеко не завжди перетворюються у голоси на виборах.

Читайте також: Продовження зернового ембарго та наближення виборів: чому виникла напруга між Україною та Польщею

зерно, зернова угода

Фото: gettyimages

Зерно, біженці та безпекова складова: як наближення виборів впливає на загострення українських питань

Виборчі кампанії розгойдують політичну ситуацію у будь-якому суспільстві, тож Польща не виключення. А, як відомо, збурювати громадськість легше гострими питаннями. Теми українських біженців та зерна для поляків сьогодні перебувають саме серед гострих. Тому лунають гучні передвиборчі заяви, дещо змінилися і настрої самих поляків, на чому вдало грають політики.

"Настрої вже погіршились. І ставлення, це відчувається. Це і об'єктивні речі такі, як втома поляків від того, що діється, і втомленість від війни, від економічної кризи. І загальні трохи депресивні настрої в поляків, бо життя погіршилося, – зазначає для Еспресо політтехнолог, член правління Polish Public Relations Association Михайло Красюк. – Не критично, але певна ерозія є".

І в той час, як зернове питання цілком ймовірно відійде на другий план та знайде певні консенсуси, тема біженців залишатиметься ключовою в українському питанні на польській політичній сцені. Наразі її активно розкручує Конфедерація, підігріваючи у мережах думку своїх прихильників. Тим часом конкретні дії у цій сфері цілком залежатимуть від результатів виборів та створеної коаліції. А їх спрогнозувати поки що складно. Попри це, за попередніми прогнозами, більш ніж реально, що частина допомоги чи пільг для українців можуть не бути продовженими. Власне не скасованими, а просто не продовженими.

Разом із тим безпекова тема, а саме подальше постачання зброї для України та навчання українських військових, не ставиться під сумнів з огляду на постійну участь у цьому процесі НАТО та ЄС. Тут не говорить про припинення підтримки навіть затята Конфедерація, а вже решта політичних партій демонструють її у достатній мірі.

"Безпекова допомога пов'язана із присутністю НАТО, стратегією НАТО і американською підтримкою, – пояснює Еспресо депутат другої й третьої каденції Польського сейму, громадський діяч, історик Мирослав Чех. – Це пов’язано із безпекою України, але воно прямо корелюється із безпекою Польщі".

Чого очікувати від результатів: що може змінитися в польській політиці щодо України

Звісно все виглядає так, що для України існують кращі та гірші варіанти результатів виборів у Польщі. Найімовірнішими серед них є три шляхи формування переможцями парламенту, які залежатимуть від набраного відсотка голосів.

Перший варіант – це той, коли ПіС візьме абсолютну більшість і проведе уряд через парламент самостійно. У цьому варіанті гостре питання зерна потрохи зійде на маргінеси, але залишиться питання вступу України до ЄС. Що ж до політики, то вона коливатиметься разом із настроями суспільства.

Другий варіант – коли відносну більшість візьме Платформа, і отримає шанс утворити коаліцію з Новою Лівицею та Третім шляхом. Відповідно тут постійна та непохитна позиція Туска відома, підтримка України не зміниться.

І є третій варіант – коли ПіС візьме відносну більшість, але не отримає в Сеймі абсолютної більшості, за законом право спробувати створити уряд отримує партія, яка виграла вибори. Щоб скористатися цим шансом, ПіС домовлятиметься із Конфедерацією. Як підкреслює Михайло Красюк, цей варіант для України є найгіршим: "У світоглядних питаннях у них різниці немає. Тому я боюся, якщо вони почнуть домовлятися, то якраз компромісом буде підтримка України. Тому, якщо так станеться, це буде друга Угорщина. Для них питанням торгу буде Україна".

Попри те, що до виборів залишається надзвичайно мало часу, досі прогнози дуже неточні. Ані політологи, ані соціологи не беруться із певністю трактувати й передбачати майбутні результати.

"Незрозуміло, хто переможе на цих виборах. Тому що, хоча ПіС, ймовірно, як показує більшість опитувань, отримає найбільшу кількість голосів, абсолютно незрозуміло, хто буде керувати країною", – підкреслює соціолог і політолог з Інституту філософії та соціології Польської академії наук Міхал Котнаровський.

Ярослав Качинський

Фото: gettyimages

Референдум, як паралельна, але суперечлива, частина парламентських виборів

Паралельн із виборами до парламенту поляки матимуть ще одне голосування. Йдеться про загальнонаціональний референдум, який також відбудеться 15 жовтня.

Чому його називають суперечливим? Власне через позицію владної партії та опозиції: "Право і справедливість" закликає взяти участь у голосуванні, натомість демократична опозиція – не брати картку для референдуму та не голосувати. 

Референдум ставить перед виборцями у Польщі 4 запитання

  • Чи підтримуєте ви продаж державних активів іноземним компаніям, що призведе до втрати польськими громадянами контролю над стратегічними секторами економіки?
  • Чи підтримуєте ви підвищення пенсійного віку, зокрема відновлення підвищеного пенсійного віку до 67 років для чоловіків і жінок?
  • Чи підтримуєте ви демонтаж огорожі на кордоні між Республікою Польща та Республікою Білорусь?
  • Чи підтримуєте ви прийом тисяч нелегальних іммігрантів з Близького Сходу та Африки відповідно до механізму примусового переселення, нав'язаного європейською бюрократією?

Польські видання майорять заголовками на кшталт "чому не варто брати участі у референдумі" та "як прийти на вибори і не голосувати у референдумі". Багато неурядових організацій закликають не брати в ньому участі і пояснюють, чому не можна брати в руки бюлетень для референдуму. Дональд Туск та опозиція також від самого початку закликали до бойкоту референдуму. 

Зокрема Amnesty International стверджує, що існують серйозні побоювання не лише щодо наслідків цього голосування, але й щодо його справедливості та законності.

"Політично мотивований, проведений на нерівній основі, на основі неправдивої інформації, референдум не може вирішувати реальність, в якій ми живемо", – зазначають в організації. 

Проте рішення чи брати участь у референдумі прийматиме для себе кожен громадянин Польщі самостійно.

Наближення наступних виборів

На жаль, виборча хитавиця у Польщі аж ніяк не завершиться 15 жовтня, бо її підживлюватиме наближення наступних виборів. Йдеться передовсім про місцеві, які очікуються вже за пів року і для яких тема українців також матиме наріжний характер.

"Треба розуміти, що Польща вже увійшла у період дуже довгої політичної турбулентності, – наголошує Михайло Красюк. – І ця думка, що от 15 жовтня пройдуть вибори і все заспокоїться – хибна. Нічого не заспокоїться хоча б тому, що навесні 2024 року відбудуться місцеві вибори, де українське питання також буде дуже важливим.  Оскільки саме органи місцевого самоврядування доклалися до підтримки біженців. Восени 2024 року – вибори Європарламенту, і 2025 рік – президентські вибори. Фактично із відступом у пів року будуть кілька потужних виборчих кампаній, де важливу роль займатиме тема України". 

Український компонент роками був так чи інакше присутній у польських виборах, чи у питаннях історичної пам’яті, чи трудової міграції. А війна лише збільшила його можливий обсяг.

Читайте також:
Київ
-1°C
  • Київ
  • Львів
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • USD 36.75
    Купівля 36.75
    Продаж 37.37
  • EUR
    Купівля 39.66
    Продаж 40.6
  • Актуальне
  • Важливе
2023, понедiлок
11 грудня
08:14
газ
Зменшити залежність від РФ: Болгарія та Сербія добудували газогін довжиною 170 км
08:03
OPINION
Євген Магда
10 пунктів про санкції під час війни
07:58
Українська ППО ЗСУ
Нічні атаки по Україні: силами ППО знищено 18 безпілотників та 8 балістичних ракет
07:43
Ексклюзив
Окупанти
Сєверодонецьк перебуває в ізоляції: окупанти ставлять таксофони, перевіряють місцеве населення, - керівник МВЦА Стрюк
07:39
санкції проти РФ
Уряд Британії створить підрозділ для боротьби з компаніями, які ухиляються від антиросійських санкцій
07:09
Оновлено
термінова новина
РФ ударила по Києву, є постраждалі
07:04
Російські військові
У Росії заявили про просування військ на 1,5 км поблизу Кремінної та до 3,5 км поблизу Веселого, - ISW
00:39
Урсула фон дер Ляєн
"Скоординували позиції": Зеленський провів телефонну розмову з Урсулою фон дер Ляєн
00:08
У Швеції на церемонії вручення Нобелівської премії оркестр виконав музику українського композитора
У Швеції на церемонії вручення Нобелівської премії оркестр виконав музику українського композитора
2023, неділя
10 грудня
23:29
Оновлено
Shahed-136
Росіяни запустили з півдня БПЛА типу Shahed: на Одещині працює ППО
23:11
Оновлено
На івгурації нового президента Аргентини Хав'єра Мілеї
Хав'єр Мілей склав присягу президента Аргентини та зустрівся з Зеленським
22:52
Оновлено
Зеленський
Зеленський 11 грудня відвідає США та зустрінеться з Байденом
22:46
Оновлено
Навпроти 9-поверхівки, куди влучила ракета: у Дніпрі спалили народний меморіал в пам'ять про 46 загиблих та 11 зниклих безвісти містян
22:40
Ексклюзив
Дональд Трамп
"Трамп може звернутися до Путіна і зреагувати не так, як ми очікуємо", - політичний аналітик Волох
22:37
Керченський міст
Росія в окупованому Криму мобілізувала десятки тисяч чоловіків, - постпред президента України Ташева
22:36
НАЗК
НАЗК відкрило реєстр декларацій
22:21
Ексклюзив
Метою росіян в Авдіївці є захопити в полон велику кількість військових ЗСУ, - військовий експерт Ступак
22:02
Байкало-Амурська магістраль
Батько двох дітей, протестував проти фальсифікації виборів 2020 року: що відомо про білоруса, заарештованого за "теракт на БАМі"
21:37
сніг зима погода
На сході та в центрі України ожеледиця, у Києві - туман. Синоптики попереджають про небезпеку
21:28
Ізраїль танк
Ізраїльські війська ліквідували нового командира батальйону ХАМАС
21:12
Матеуш Моравецький
Новий прем'єр Польщі: якщо завтра у сеймі Моравецький не отримає вотум довіри, прем'єром оберуть Туска
21:00
Лауреаткою Премії Сахарова стала Махса Аміні
Іран не дозволив сім'ї загиблої Махси Аміні отримати премію Сахарова у Франції
20:45
Сергій Аксьонов
Після звільнення Криму усі, хто порушив присягу, понесуть покарання, - постпред президента України Ташева
20:39
Польща
Штраф 500 злотих: у Любліні перевіряють, що мешканці спалюють у своїх печах
20:18
Оновлено
"Ворскла" - "Рух" 1:1 (10 грудня 2023 року)
"Ворскла" зіграла в нічию з "Рухом". Результати та розклад 17-го туру УПЛ
20:13
Окупанти намагалися прорвати оборону на Авдіївському напрямку, на фронті відбулося 82 боєзіткнення, - Генштаб
20:00
Ексклюзив
Віктор Орбан
Орбан використовує Україну у своїй політичній війні проти ЄС, - експерт-міжнародник Тужанський
20:00
OPINION
Ігор Гулик
Трамп: примара "Темних часів"
19:37
Нова мечеть у Сімферополі, Крим, 9 грудня 2023 р
У окупованому Криму в головній Соборній мечеті відбувся перший колективний намаз
19:35
Інтерв’ю
книга "Київські адреси Української революції 1917–1921"
"Український Київ - це потужна сила, з якою треба рахуватися": історики Файзулін та Кучерук розповіли, які київські адреси містять живу пам'ять часів Української революції
19:23
Віктор Орбан
Представники Орбана зустрінуться з республіканцями США, сподіваючись домогтися припинення допомоги Україні, - The Guardian
19:15
Ексклюзив
У Софії Київській зустріли Вифлиємський вогонь (10 грудня 2023 року)
У Софії Київській зустріли Вифлеємський вогонь. Й відправили по всій Україні, спершу до Ужгорода
19:07
Інтерв’ю
Володимир Зеленський та Джо Байден (праворуч)
Під Новий рік у нас багато що зміниться. Навіть Пентагон має свої загашники, - Рибачук
19:05
Ексклюзив
путін
Політолог Саакян розповів про останню надію Путіна змінити ситуацію у війні проти України
19:00
кіно, люди дивляться фільм
Пристрасті, ревнощі, помста та примирення. Підбірка українського кіно про любов
18:57
Сектор Гази
ГУР заявило про успішне завершення евакуації українських громадян з сектору Гази
18:31
Огляд
Пожежа на нафтобазі у Луганську
Пожежа на заводі у Москві, атака дронами та вибух на нафтобазі в окупованій Макіївці: де у росіян вибухало й палало цього тижня
18:31
Євробачення 2023
Європейська спілка телерадіомовлення відхилила вимогу заборонити участь Ізраїлю в Євробаченні
18:12
OPINION
Заставка Княжицький. Політика
Зрада скасовується. ЄС підтримав українських перевізників, США нададуть допомогу
18:07
OPINION
Віталій Гайдукевич
Диявол дрібниць, культура пам’яті та тонке відчуття стилю і доречності формату
Більше новин