Відсіч збройній агресії РФ: як олігархічні медіа продовжують освоювати державні мільйони

Утім, наслідки агресивної рашистської пропаганди, що працює проти України вже понад 9 років, доводять: не менш важливою є безпека інформаційна. І на її реалізацію держава витрачає сотні мільйонів гривень. Та чи прозоро розподіляються ці кошти? І чому захист інформаційного простору влада покладає на тих, хто ще вчора кликав в Україну “русскій мір”?

Об’єктом нашої уваги стали декотрі угоди, укладені Державним підприємством “Центр захисту інформаційного простору України”. Компанію було зареєстровано в 2017-му році, а її засновником є Міністерство культури та інформаційної політики. За 2022-й рік держпідприємство провело тендерів на майже 100 млн грн, всі вони відбулися без використання електронної системи або за спрощеною процедурою.

Як зазначає видання “Наші гроші”, лише у листопаді та грудні на захист інформаційного простору ДП виділило 83 млн грн. Більшість грошей вдалося одержати телеканалам, котрі ведуть трансляцію телемарафону “Єдині новини” - це “Рада”, “1+1”, “Інтер” та “ICTV”. Цікаво, що у 2023-му році державне фінансування суттєво збільшиться, адже в бюджеті на це закладено 2 млрд грн.

Найбільші підряди від державного підприємства, заснованого Мінкультом, одержало ТОВ “Кінокіт”, котре пов’язують із заступником глави Офісу президента Кирилом Тимошенком. Компанії дали 24,4 млн грн - 5 млн грн на виробництво відео до Дня захисників і захисниць України і ще 19,5 млн грн - на виготовлення циклів програм про війну з РФ.

ТОВ “Кінокіт” з 2021-го року виготовляє аудіовізуальну продукцію для державного телеканалу “Рада”, котрий є учасником єдиного телемарафону. 2 роки тому співвласником компанії був колишній генпродюсер телеканалу “1+1” Володимир Оселедчик. За цікавим збігом він є викладачем Української кіношколи, заснованої Альоною Тимошенко - дружиною Кирила Тимошенка.

Торік у грудні, саме перед рестартом парламентського телеканалу, власницею “Кінокіта” стала одеська акторка Юлія Дроздова. Журналісти Bihus.info виявили, що жінка свого часу навчалася в Українській кіношколі Тимошенко. Директором товариства призначили Сергія Самойленка, який раніше працював на телеканалі Віктора Медведчука “112 Україна”.

На “Раду” перейшло чимало працівників телеканалів кума Путіна. Це, зокрема, Владислав Матяш, котрий у 2019-му році керував інформаційним агентством “112” і працював у медведчуківському медіа до запровадження санкцій РНБО. Разом з тим, Матяш був залучений до проєктів компанії Кирила Тимошенка “GoodMedia”. Зараз чоловік є “медіаекспертом каналу “Рада”, також нещодавно він одержав від орден “За заслуги ІІІ ступеня” від Володимира Зеленського.

Інші учасники Національного телемарафону отримали значно менші підряди. Так, ПрАТ “Телеканал “Інтер” зможе освоїти 16 млн грн. Послуги цього телеканалу зі створення та розповсюдження аудіовізуальної продукції в ефірі єдиного марафону оцінили в 3 тис 300 грн за одну хвилину. Основними співвласниками “Інтера” є Дмитро Фірташ, ексочільник СБУ Валерій Хорошковський та народний депутат від забороненої партії ОПЗЖ Сергій Льовочкін. До повномасштабного вторгнення телеканал усіляко ностальгував за СРСР та просував проросійську пропаганду, втім нині це не заважає йому отримувати від держави багатомільйонні підряди.

ТОВ “СЛМ новини” Віктора Пінчука одержало від Державного підприємства “Центр захисту інформаційного простору України” 16,8 млн грн, а ТОВ “Телерадіокомпанія “Студія 1+1”, наближена до Ігоря Коломойського, 16,3 млн грн. Вартість однієї хвилини контенту від цих підрядників також оцінена у 3 тис 300 грн. Втім, як зазначають “Наші гроші”, в контрактах з цими товариствами у розділі “технічні вимоги” було вписано різну інформацію щодо замовленого контенту.

9,6 млн грн одержало ТОВ “Медіа скоуп глобал” Андрія Кроленка та Катерини Клименко. Ця компанія повинна виготовити низку роликів для розміщення на тих телеканалах Віктора Пінчука та Ігоря Коломойського, котрі не увійшли до Національного телемарафону. Це, зокрема, “2+2”, “Новий канал”, “Тет”, дитячий “ПлюсПлюс”, музичні “М1” та “М2”, а також “Бігуді” і “Оце”.

Цікаво, що “Національна суспільна телерадіокомпанія України” також входить до Єдиного телемарафону. Однак, суспільний мовник не одержав від “Центру захисту інформаційного простору України” жодного замовлення. Також державні мільйони пройшли повз ТОВ “Ми – Україна”. Це товариство створили експрацівники ТРК “Україна” Ріната Ахметова, після того, як олігарх відмовився від телевізійних ліцензій та припинив фінансувати свої медіа.

Ми також проаналізували декілька різних угод, укладених ДП з медіа Коломойського, Пінчука та Фірташа з Хорошковським місяцем раніше - у жовтні та листопаді 2022-го року, і виявили цікавий збіг. Згідно з інформацією на сайті ProZorro, 1-го листопада 2022-го року було укладено договір №01/11/22-5 з ТОВ “Студія 1+1” #23729809 з таким самим предметом, як і договір з ТОВ “Кінокіт”. В кошторисі, що міститься в додатку №1 до договору, зазначено лише одну послугу: “зі створення (виробництва) інформаційних аудіовізуальних продуктів для поширення в етері цілодобового інформаційного марафону “Єдині новини#UAразом” в кількості 4545 одиниць вартістю 12,499 млн грн. Детальна розшифровка змісту послуг в договорі відсутня.

Того ж дня, 1 листопада 2022-го року, укладений договір № 01/11/22-1 з ТОВ “СЛМ Новини” #42779505. Предмет договору за обсягом послуг та вартістю ідентичний договору, укладеному з ТОВ «Студія 1+1». В кошторисі, що міститься в додатку №1 до договору, зазначається лише одна послуга: “зі створення (виробництва) інформаційних аудіовізуальних продуктів для поширення в етері цілодобового інформаційного марафону “Єдині новини#UAразом” в кількості 4545 одиниць вартістю 12,499 млн грн.

Також 1-го листопада 2022-го року Державне підприємство “Центр захисту інформаційного простору України” уклало договір №01/11/22-3 з ПрАТ “Телеканал “Інтер” #23507865. Предмет договору за обсягом послуг та вартістю ідентичний договорам, укладеним з ТОВ "Студія 1+1" та ТОВ "СЛМ Новини". В кошторисі, що міститься в додатку №1 до договору, також є лише одна послуга: “зі створення (виробництва) інформаційних аудіовізуальних продуктів для поширення в етері цілодобового інформаційного марафону “Єдині новини#UAразом” в кількості 4545 одиниць вартістю 12,499 млн грн.

Виходить, в один день - 1-го листопада 2022-го року Державне підприємство Міністерства культури та інформаційної політики уклало три ідентичні договори на надання ідентичних послуг однакової вартості трьома різними юридичними особами. При цьому жоден з договорів не укладався за наслідками передбаченої законом конкурентної процедури закупівлі. Оголошення про проведення закупівель було оприлюднене лише 10-го листопада, тобто через 10 днів після того, як договори вже були укладені.

Старший юрист юридичної фірми Jurimex Костянтин Чарторийський, до якого ми звернулися з проханням прокоментувати договори, звернув увагу на те, що відповідно до Закону про публічні закупівлі переговорна, тобто неконкурентна процедура може застосовуватись замовниками виключно як виняток і за наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 вказаного Закону (стаття 13 Закону).

Частиною другою статті 40 Закону про публічні закупівлі передбачені лише 7 випадків, в яких допускається використання переговорної процедури. Тож, можливість застосування пункту 2 частини другої статті 40 Закону виглядає доволі сумнівною. Нею врегульовані питання коли “роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб'єктом господарювання”.

Проте, сам той факт, що одні й ті самі послуги були замовлені у трьох суб’єктів господарювання свідчить, що жодної “виключності” в такому випадку немає. Тобто, очевидно, що передбачені договорами послуги, щонайменше, можуть бути надані як ПрАТ “Телеканал “Інтер”, так і ТОВ “СЛМ Новини” або ТОВ “Студія 1+1”. Тому є сумніви стосовно того, що вони дійсно можуть бути надані “виключно певним суб’єктом господарювання” як того вимагає закон. Більше того, взагалі незрозуміла унікальність вказаних послуг. Адже створенням аналогічних передач займаються і інші телерадіоорганізації. Декотрі з них, наприклад, ТОВ “Євромедіа компані” та ТОВ “Інфо Сапієнс” раніше неодноразово скаржились на порушення тендерного законодавства Державним підприємством. Однак, кількість виграних справ - мізерна.

Виходить, в умовах війни, коли багато постачальників товарів та послуг попри всі труднощі продовжують працювати в конкурентних умовах, для окремих “унікальних” підприємців - чомусь працює спрощена процедура. Її зовсім нескладно отримати, якщо ти наближений до Офісу президента та маєш зв’язки з міністром культури та інформаційної політики. За такою ж процедурою державні мільйони отримують і українські олігархи, зокрема, ті, хто ще вчора кликав в Україну “русскій мір” і щемно ностальгував за совком.  Саме їм держава довірила інформаційну відсіч збройній агресії РФ.