Вирок для сучасності, сни Айнштайна і шлюбний стартап, - 5 книг про те, як створити майбутнє
Часу на роздуми про те, як вижити у майбутньому, автори цих книжок не залишають. Більше того, забезпечити існування у майбутньому, як підказують нам, можна тільки гуртом, а не окремими "творчими" одиницями. При цьому нам радять контролювати свої звички, розвивати не стабільні, а креативні проекти, не забуваючи, що без знань про минуле не буває майбутнього
Рене Генон. Криза сучасного світу. – К.: Пломінь, 2023
Щоб збудувати майбутнє, треба спочатку зрозуміти минуле, аби хоч якось пристосувати його до сучасного. Донедавна це саме минуле просто руйнували, причому доволі успішно, але зараз мова вже про сучасність, яка горить у нас під ногами – принаймні у праці відомого французького автора Рене Генона "Криза сучасного світу" (К.: Пломінь), яка належить до числа інтелектуальних шедеврів ХХ століття. "Це свого роду стислий програмний маніфест інтегрального традиціоналізму - нонконформістської течії мислителів-практиків, засновником якої по праву вважається Р. Генон, - попереджає передмова. - Її послідовників об'єднує визнання базових принципів, серед яких: існування споконвічної мудрості, довічних надлюдських й універсальних істин, які є джерелом. як для Примордіальної Традиції, так і всіх наступних головних історичних традицій". "Зберегти. Сприйняти. Передати" – у цій стислій формулі можна було би відтворити наскрізний лейтмотив цього твору. З першим українським перекладом французького мислителя читач дізнається про те, чим є "традиція" та в якому стані, з точки зору традиційного світу, знаходиться наш світ. Свого часу автор книжки справив приголомшливе враження на європейських інтелектуалів, й донині його інтелектуальний доробок впливає на філософсько-політичну думку всього світу. Можна навіть стверджувати, що з роками його вплив тільки посилюється, оскільки фаталістичні пророцтва мислителя мають властивість збуватися. Іншими словами, книга присвячена всім, хто повстає проти сучасності.
Пітер Тіль, Блейк Мастерс. Від нуля до одиниці! Нотатки про стартапи, або Як створити майбутнє. – К.: Наш Формат, 2023
"Ця книжка пропонує абсолютно нові, свіжі ідеї про те, як створити цінності світового масштабу", - переконує нас Марк Цукерберг, генеральний директор Facebook, а вже один з її авторів є першим інвестором цієї соціальної мережі, який, до того ж створив платіжну систему PayPal. Таким чином у дослідженні "Від нуля до одиниці! Нотатки про стартапи, або Як створити майбутнє" Пітеря Тіля та Блейка Мастерса (К.: Наш Формат) нам вкотре нагадують, що основа будь-якого успішного стартапу – унікальний продукт, що дає будь-якій компанії виграшний статус монополії. Слід додати, що перед нами не підручник, не зібрання відомостей – а вправа, що тренує здатність мислити. Адже саме в цьому і полягає завдання стартапу: відчувати питаннями наявні ідеї й переосмислювати бізнес з нуля. До речі, про арифметику. "Горизонтальний" прогрес, на думку авторів, лише копіює ефективні моделі, рухаючись від одиниці в ефемерні дали китайського зразка. А "вертикальний" означає створення нових сутностей – той самий перехід від нуля до одиниці. Наприклад, зібравши за образом і подобою сотню друкарських машинок, ми забезпечимо горизонтальний успіх, а створивши комп'ютер – доб'ємося вертикального прогресу. Однак, немає перешкод для того, хто вважає, що технологічний розвиток не повинно обмежуватися лише тим, що пов'язано з комп'ютерами. Якщо розібратися, технологією можна вважати будь-новий, більш продуктивний спосіб дій. Навіть шлюб, уявляєте? Так-так, бо стартап нагадує шлюб, як наполягають автори. "Коли ви починаєте нову справу, насамперед ухваліть головне рішення: кого взяти в партнери? – радять нам вони. - Вибір співзасновника майже так само важливий, як вибір чоловіка, а конфлікт колишніх партнерів виглядає так само огидно, як розлучення. На початку відносин партнери зазвичай сповнені оптимізмом. Адже тверезо думати про можливі проблеми так неромантично. От про них і не думають. Але якщо суперечності між партнерами стануть нерозв’язними, компанія неминуче стане жертвою конфлікту".
Алан Лайтмен. Сни Айнштайна. – Л.: Апріорі, 2023
Ця книжка американського фізика та письменника перекладена понад тридцятьма мовами світу. Загалом "Сни Айнштайна" Алана Лайтмена (Л.: Апріорі) - це роман-колаж, що описує сновидіння про час, які нібито наснилися молодому Альберту Айнштайну, коли той працював у бернському патентному бюро, водночас розробляючи свою теорію відносності. У снах Айнштайна час то рухається по колу, то лине у зворотному напрямку, то застигає, то сповільнюється. Уявні світи, де люди живуть вічно або лише один день, не можуть навіть помислити про майбутнє чи, навпаки, здатні зазирнути у прийдешнє, спонукають замислитися про вплив часу на нашу поведінку, про те, наскільки ми вільні у своїх діях і про змогу відчувати щастя – попри все. До речі, в українській традиції таких одинаків було чимало, не перевелися вони й у наші часи. Іноді цих нещасних – зазвичай волоцюг, п’яниць, божевільних – посилають до нас, наче янголів, щоб перевірити нас на вошивість щодо нашого милосердя. Ви багато про що розпитували коли-небудь бомжа? "Коли прибульцю з майбутнього доводиться заговорити, він не говорить, а скімлить, - нагадує автор. - Він видушує з себе спотворені звуки. Він мучиться. Бо якщо він спричинить бодай найменшу зміну в чомусь, то може зруйнувати майбутнє. Він змушений бути свідком подій і при тому не брати в них участі, не змінювати їх. Він заздрить людям, що живуть у своєму власному часі, що можуть діяти як їм заманеться, забувши про майбуття, не відаючи наслідків своїх дій. Проте він не може діяти. Він – це інертний газ, привид, чохол без душі. Він утратив свою особистість. Він - вигнанець часу. На таких нещасливців із майбутнього можна натрапити в кожному селищі, в кожному місті, де вони ховаються під карнизами будівель, у підвалах, під мостами, у пустельних полях. Їх не запитують про прийдешні події, про майбутні шлюби, народження, фінансові справи, винаходи, прибутки, які можна отримати. Натомість їх зоставляють на самоті та жаліють". Можливо, колись у такий самий спосіб пожаліють і нас.
Віка Смерека. Ой, копірайтинг. Як вирости найвищою смерекою у лісі копірайтерів. – К.: Прометей, 2023
Авторка цієї книжки пише тексти в команді Євгена Клопотенка, а до цього близько 5 років працювала на фрілансі. Тож у своєму практичному посібнику "Ой, копірайтинг. Як вирости найвищою смерекою у лісі копірайтерів" Віка Смерека (К.: Прометей) обіцяє, що в книжці не буде сухої теорії (бо для цього є інші книжки). Але буде багато життєвих історій, конкретних прикладів і трохи жартів. Ви дізнаєтеся, як вона шукала перших замовників, що їм писала і чим виділялася серед тисяч інших копірайтерів аби отримати роботу. А також отримаєте близько сотні практичних вправ та ідей з написання текстів. Ба більше того, попри, здавалося б, "безликий" характер цієї праці, авторка розповідає про те, як копірайтеру розвивати свій особистий бренд, а також відповідає на інші питання. Як писати просто, не втрачаючи зміст? Як виділятися серед інших копірайтерів? Тож у книжці ви знайдете відповіді на ці запитання - у вигляді практичних порадів, вправ, а також історій із особистого досвіду авторки. "Пишучи той чи інший розділ, я ставила перед собоюю дві мети, - зауважує вона. - Перша - щоб копірайтери-початківці (або ж ті, хто просто застрягли на одному місці) могли чіткіше побачити можливості для розвитку і скоротити собі той шлях, який я пройшла за 5 років роботи з текстами. Друга - щоб ця книжка стала для вас практичним посібником, другом, підтримкою, шпаргалкою, натхненням. Аби ви могли відкривати її, коли не знаєте, про що писати чи як писати. Коли втратили натхнення чи відчуваєте невпевненість у своїх навичках. Коли треба розворушити мозок і просто почати писати. І щоб у кожні цій ситуації ви знаходили на сторінках книжки відповідь чи підтримку. Чи вдалося це мені? Дочитайте до кінця і скажіть".
Грем Сімсіон. Проєкт "Розі". – Х.: Віват, 2023
Генетика, як відомо, - наука майбутнього, основана на нашому минулому. Як вона працює сьогодні? Доволі кумедно, бо ця книжка про неї – смішна і зовсім не "наукова", як може видатися при розмові хоча б про її головного героя. Так, Дон Тіллман у романі Грема Сімсіона "Проєкт "Розі". – Х.: Віват) - молодий успішний учений-генетик, який має серйозні проблеми у спілкуванні з жінками, бо зазвичай для нього перше побачення є й останнім. Тож він застосовує науковий метод пошуку супутниці життя. "Здається, я знаю, як нарешті знайти собі дружину, - міркує наш герой. - Коли відкриття вже зроблене, дивуєшся, скільки часу й зусиль було витрачено на пошук того, що нині здається очевидним. Та, якби не низка непередбачуваних подій, цього відкриття могло й не статися". Таким чином, проект "Дружина" із найдетальнішою анкетою має відсіяти непунктуальних, любительок гороскопів, ворожок, схиблених на одязі модниць, релігійних фанатичок, веганок, спортивних уболівальниць, неосвічених і тих, що курять. Та от у його житті випадково з’являється Розі. Вона геть не відповідає вимогам і до того ж більше цікавиться власним проектом - пошуком свого біологічного батька. Але Дону доведеться визнати - кохання творить дива. Неймовірно кумедний роман (із глибоким підтекстом) про те, що, коли ти не знаходиш кохання, воно знаходить тебе. До речі, попри дебют, яким був цей роман автора, далі він впевнено почувається на "території" романів про кохання, яскраво та з гумором описуючи буденні, але від того не менш важливі істини.
- Актуальне
- Важливе