Віталій Портников: Росія повинна буде заплатити

Мета поїздки є визначеною - обговорити із європейськими партнерами кризові точки на політичній карті.  Але перш за все - нові агресивні приготування Росії.

У багатьох українців ці консультації можуть викликати, скоріше, скептицизм. Ми добре пам'ятаємо, як у 2014 році Вашингтон і європейські столиці висловлювали глибоку стурбованість у зв'язку з агресивними діями Кремля у Криму, а потім і на Донбасі.  Як погрожували новими санкціями, якщо Володимир Путін після анексії Криму почне дестабілізуючі дії на українському материку.  Путін все це вислуховував, ще раз спілкувався з Бараком Обамою чи Ангелою Меркель і продовжував війну.  На те він і Путін.

 Однак важко порівняти ситуацію 2014 року і 2021 року. У 2014 році у західних урядів ще могли існувати ілюзії щодо Росії, вони сподівалися, що сам Володимир Путін захоче вийти з ситуації, яка склалася у результаті агресивних дій Кремля.  Що російський президент своєю агресією прагнув підвищити ставки на переговорах про європейське майбутнє України і був ображений політичною поразкою свого найманця Віктора Януковича і його банди.

 Але тепер  вже ясно, що напад на Україну - всього лише частина плану Путіна по дестабілізації цивілізованого світу, що російський президент готовий атакувати всюди, де є можливість.  Більш того, ця боротьба із цивілізованим світом допомагає Путіну у перетворенні самих росіян в отупіле безправне стадо і у збереженні влади в деградуючій Росії. А це означає, що напад на Україну - зовсім не епізод.  І що агресія - це продовження путінської навіть не зовнішньої, а внутрішньої політики.

 Таким чином, якщо на Заході і далі будуть думати, як протистояти Росії, але зберегти економічну вигоду, ризикують втратити все.  Зовсім не тільки Україну як суверенну демократичну державу.  Тим більше що сьогодні економічні втрати від пандемії не можна порівняти від втрат у зв'язку з санкціями проти Росії.

 Головне завдання Сполучених Штатів сьогодні - точно вирахувати ціну, яка виявиться для путінського режиму непідйомною і рано чи пізно призведе до його остаточного і безповоротного краху.  Ну приблизно так, як свого часу Рональд Рейган втягнув Радянський Союз до безпрецедентної за розмахом гонки озброєнь.  Радянські бонзи прийняли виклик і надірвалися.

 Ну і, звичайно ж, потрібно переконати європейців у тому, що така ціна - в їхніх власних інтересах.  Що мова йде аж ніяк не тільки про безпеку США або України, а й про майбутнє Європейського Союзу.  Росія погрожує цьому майбутньому і навіть особливо не приховує цього.

 Я не знаю, чи змусить Путіна розуміння того, що ціна визначена і вона буде великою, відмовитися від своїх найближчих планів по дестабілізації нашої країни.  Але впевнений, що в разі визначення цієї ціни поразка російського режиму стане справою часу.