Витрати на відновлення інфраструктури та економіки після ракетного терору у кілька разів перевищили суму заморожених активів РФ

Економічна ситуація

Попри покращення окремих макроекономічних показників (інфляція у квітні сповільнилась з 21.3% до 17.9%, а оцінки щодо рівня безробіття у 2022 р. було зменшено з 26% до 21%), індекс споживчих настроїв українців зменшився на 6,6 пункту та становить 84,6 п. Показовим є те, що зменшилися як індекс очікуваного розвитку економіки впродовж року, так і індекс очікуваного розвитку економіки впродовж п’яти років. Така ситуація вказує на надзвичайно високий рівень невпевненості громадян як в коротко, так і середньостроковій перспективі. 

Політика ракетного терору українських міст призводить до подальшого зростання витрат як на фізичне відновлення інфраструктури (вже перевищили 140 млрд дол.), так і на відновлення економіки в цілому, що вже в кілька разів перевищує суму заморожених на заході державних активів РФ (близько 350 млрд дол.). Рішення Генерального Прокурора США щодо передачі Україні заморожених активів одного з російських олігархів, хоча й не вражає масштабністю (близько 5 млн дол. США), проте створює необхідний прецедент правового врегулювання передачі заарештованих активів на користь України. Така практика може стати вагомим джерелом додаткової фінансової підтримки України вже в середньостроковій перспективі.

Країни ЄС на минулому тижні продовжили обговорення 11 пакету санкцій проти РФ, що може містити обмеження на торгівлю алмазами, вторинні санкції щодо третіх країн, що продовжують експортувати європейські товари до рф, та обмеження на транзит європейських товарів територією РФ (з 2 млрд дол. товарного експорту що були відправлені транзитом з ЄС до Вірменії, Казахстану та Киргизстану близько половини "загубилося" під час транзиту).

Політика ракетного терору українських міст призводить до подальшого зростання витрат як на фізичне відновлення інфраструктури (вже перевищили 140 млрд дол.), так і на відновлення економіки в цілому, що вже в кілька разів перевищує суму заморожених на заході державних активів РФ (близько 350 млрд дол.)

Читайте також: Уряд визначився з пріоритетами розвитку України

Бюджетна сфера

За даними місячної звітності Державної казначейської служби України за січень-квітень 2023 року загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету становить 865,5 млрд грн. У квітні видатки становили 229,3 млрд гривень. У структурі видатків найбільше спрямовано:

• 371,5 млрд грн (у квітні – 95,1 млрд грн) – на оплату праці з нарахуваннями або 42,9% від загального обсягу видатків. Зокрема, на грошове утримання військовослужбовців спрямовано 289,7 млрд грн (у квітні – 73,7 млрд грн).
• 215,1 млрд грн (у квітні – 61,1 млрд грн) – на оплату використання товарів і послуг або 24,8% від загального обсягу видатків. У тому числі: 147,5 млрд грн – для підтримки Збройних Сил України. 44,1 млрд грн — перераховано НСЗУ на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення.
• 177,7 млрд грн (у квітні – 41,8 млрд грн) – на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) або 20,5% від загального обсягу видатків. У тому числі 90,6 млрд грн – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій; 64,8 млрд грн – для виплати Мінсоцполітики на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей.
• 47 млрд грн (у квітні – 11,7 млрд грн) – на трансферти місцевим бюджетам або 5,4% від загального обсягу.
• 38,1 млрд грн (у квітні – 14 млрд грн) – на обслуговування державного боргу або 4,4% від загального обсягу.

Читайте також: Як залучити інвестора під час війни та забезпечити його захист

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 16.05.2023, міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 2.2 млрд гривень на строки від 9 міс. до 2.5 років за ставками від 18,5% до 19,75%, а також 121.4 млн євро на 1 рік (за ставкою 3,25%). Середньозважений рівень дохідності нових гривневих запозичень становив 19,6%.

Валютний ринок

Скорочення пропозиції іноземної валюти на МВРУ з боку клієнтів банків на тлі збільшення попиту на неї обумовило потребу у збільшенні чистого продажу іноземної валюти Національним банком для збалансування ринку до 536 млн доларів США (порівняно із 259 млн доларів США тижнем раніше).

Фінансовий сектор

За даними Національного банку, показники адекватності капіталу банків за результатами квітня залишалися на рівні близькому до попереднього місяця: 20,95% для регулятивного та 13,4% - для основного капіталу банків. Відповідні значення перевищують мінімальні нормативні вимоги (10% та 7% відповідно) та виступають запобіжником щодо негативного впливу воєнних дій на платоспроможність банківської системи.

Достатність капіталу банків створює можливості для розвитку банківського кредитування, яке наразі продовжує знижуватися. Так, за оперативними даними Національного банку обсяг кредитів, наданих банками корпоративному сектору та домогосподарствам, у квітні скорочувався в усіх валютах. Зокрема, гривневі кредити корпоративному сектору скоротилися на 1,5% за місяць, в іноземній валюті – на 0,5%. Кредитування домогосподарств у березні скоротилося порівняно з попереднім місяцем на 0,4%. Водночас фондування банків коштом гривневих депозитів продовжувало зростати. Зокрема, залишки на гривневих рахунках корпорацій у квітні зросли на 5,6%, населення – на 1,5%. При цьому ставки за новими гривневими депозитами у квітні залишалися на рівні попереднього місяця.

Читайте також: В умовах воєнного часу держава перезапустить програму іпотечного кредитування

Достатність капіталу банків створює можливості для розвитку банківського кредитування, яке наразі продовжує знижуватися. Так, за оперативними даними Національного банку обсяг кредитів, наданих банками корпоративному сектору та домогосподарствам, у квітні скорочувався в усіх валютах. Зокрема, гривневі кредити корпоративному сектору скоротилися на 1,5% за місяць, в іноземній валюті – на 0,5%

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) збільшився до 645 млрд грн, з яких близько 2/3 – у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником збільшення банківської ліквідності, як і раніше, виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюти та відплив готівки у позабанківський обіг зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності, своєю чергою, визначає низький попит банків на кредити рефінансування та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (20%).

Банківське кредитування продовжує підтримуватися державною програмою "Доступні кредити 5-7-9%". На умовах програми минулого тижня банками було видано 448 пільгових кредитів на загальну суму 1,8 млрд грн, з яких близько двох третин – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою становила 26,8 тисячі на загальну суму 107,5 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі. Для відновлення пошкодженого через бойові дії обладнання ТЕЦ і ТЕС Уряд ухвалив рішення про можливість цим суб’єктам скористатися програмою пільгового кредитування "5-7-9", що може збільшити частку інвестиційних кредитів за програмою.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.