У наступні тижні основні зусилля РФ будуть сконцентровані на оточенні Сєвєродонецька та Лисичанська. Колонка Сергія Згурця

"Велике коло оточення" Слов’янська окупантами має дуже мало шансів на реалізацію

Сьогодні президент Зеленський справді привітав 127-му бригаду, яка вийшла на кордон з РФ. Це якраз один з тих підрозділів, який забезпечував вдалий наступ на харківському напрямку, де ворога було відкинуто та частина російських БТГ навіть перейшла на територію РФ. Цей наступ примусив Росію перекидати частину військ з ізюмського напрямку, який сьогодні найбільш насичений з точки зору російського військового угрупування, до харківського напрямку. Тож там цілком позитивна ситуація з точки зору наших перспектив. Щодо Ізюму, де сконцентрована велика кількість сил, то дії в Барвінково та Слов’янську дещо призупинені. Цікаво, що вчора наша авіація достатньо активно працювала поблизу Ізюма та забезпечила знищення російської техніки.

На цій мапі показано попередні амбіції РФ.

Окупанти хочуть, рухаючись безпосередньо знизу силами Донецька та силами з Ізюму виходити на Слов’янськ і таким чином забезпечити наче те "велике коло оточення". Проте цим планам не вдасться бути реалізованими.
Ситуація в іншій ділянці, починаючи від Ізюму, Лиману, Рубіжного, Білогорівки, Лисичанська та Сєвєродонецька – цей напрямок залишається достатньо складним. На карті зображено червоними стрілками очікувані дії з боку РФ.

За зображеними напрямками РФ намагається рухати свої сили. Гадаю, впродовж наступних двох тижнів основні зусилля будуть сконцентровані на те, аби взяти в оточення Сєвєродонецьк, або Лисичанськ. Або ж перебити трасу, яка веде від Лисичанська до Бахмута. Якщо зважити на те, як стійко ми тримаємо оборону, зокрема там є Попасна, де, коли ворогу вдалось витіснити нас на другі позиції, які були раніше підготовлені, то фактично на виконання цієї операції росіянам знадобилось півтора місяці. Це означає, що найближчим часом якихось суттєвих просувань РФ в цій дузі я не очікую. До слова, погода на нашій стороні. Впродовж найближчих 10 днів будуть і дощ, і хмари. Це суттєво ускладнює використання авіації та техніки по місцевості, яка не стосується доріг. Тож впродовж найближчих двох тижнів головні потенційні сили РФ обов’язково будуть сконцентровані в напрямку Сєвєродонецька, але перемогу їхню очікувати не варто. Перемога буде за нами. 
 

Росія та Білорусь планують будівництво військової бази в 50 км від українського кордону

Потенціал ОДКБ (Організація договору колективної безпеки, в яку входять: Вірменія, Росія, Казахстан, Білорусь, Киргизія, Таджикістан, - Ред.)  розрізнений, з іншого боку політики, які керують країнами ОДКБ розуміють, що підтримати РФ в ході війни в Україні – це означає наразити себе на санкції ЄС та США. Жодна з країн-членів ОДКБ не готова до такого кроку, тому що думає про своє майбутнє. Окрім, хіба що, президента Білорусі, який свого часу казав: "Ніколи з території Білорусі не буде нападу на Україну", – але бачимо, що насправді Білорусь стала одним з плацдармів, де була використана військова техніка, де використовуються летовища і досі є певна загроза. Проте цікаво, що й у форматі зустрічі ОДКБ Лукашенко знову говорив про те, що Росія не повинна залишатись сама в боротьбі з НАТО, проте за цією заявою є чіткий прагматичний інтерес. Зараз Білорусь та Росія веде перемовини щодо будівництва нової військової російської бази на території Білорусі. Ця база буде розташована в місті Зябрівка, це близько 50 км від українського кордону. Зараз вирішують всі формальності та те, як Росія буде сплачувати Білорусі за цю базу. Так що тут присутній меркантильний інтерес, який простежується в поведінці Лукашенка на цій зустрічі.

Розмова Шойгу та Остіна - це діалог глухого з німим: жодна з цілей не була досягнута

Росія не хотіла йти на перемовини зі Штатами у форматі переговорів між міністрами оборони. Все ж така розмова відбулась 13-го травня. Фактично короткий ефект цієї зустрічі полягав у тому, що було вже поінформовано міністра оборони Резнікова, проте деталей зустрічі дуже мало. Я отримав деякі інші деталі цієї зустрічі, зокрема від людей, які були обізнані з цими аспектами. Цікаво, що міністр оборони США Остін наголошував на декількох питаннях, які стосуються безпеки України. Зокрема йшлось про відведення війська РФ на рубежі, які були до 24 лютого. Також було зазначено, що Штати та європейські країни будуть надалі надавати потужну підтримку Україні. Також йшлось про те, що потрібно знайти способи евакуації бійців з Азовсталі. Відповіді Шойгу були достатньо дивними: йшлось про те, що Росія готова до довготривалої війни з Україною. Також чомусь згадувалась тематика біологічних лабораторій, начебто Україна спільно з США працює над біологічною зброєю, яка має бути використана проти Росії. Ця тема так само лунала на виступі Путіна на ОДКБ. Гадаю, це такий наратив, який важко вкласти в голову, проте існує у форматі російської військової пропаганди. Також щодо "Азову" було сказано, що Росія буде йти до повного знищення бійців, які тримають оборону України в "Азові". Фактично цю розмову Шойгу та Остіна можна прокоментувати, як діалог глухого з німим – жодна з цілей не була досягнута. Проте американська сторона все ж пропонує організувати незабаром телефонні перемовини між керівником генштабу Герасімовим та керівником ОКНШ (Об'єднаний комітет начальників Штабів, - Ред.) Штатів.