Яких інвестицій у людський капітал потребуватиме Україна у довгостроковій перспективі. Пояснюємо

З цієї статті ви дізнаєтесь:

• як війна вплинула на людський капітал;
• які три підходи потрібні для відновлення економіки України;
• як переселенець з Донбасу за підтримки ЄС відкрив 6 підприємств по Україні;
• яких інвестицій у людський капітал Україна потребуватиме у довгостроковій перспективі.

Як війна вплинула на людський капітал

Про це Еспресо розповів Дмитро Ливч – виконавчий директор EasyBusiness, керівник аналітичного напряму Центру економічного відновлення.

За його словами, повномасштабна війна вдарила по всіх секторах економіки.

"Насправді вплив повномасштабної війни був досить суттєвим. У 2022 році падіння української економіки було зафіксовано на рівні 29,2% порівняно з ВВП 2021 року. Але також варто розуміти, що цей вплив був неоднорідним із точки зору регіонального розподілу. Південні регіони, частково північні, також східні регіони постраждали набагато більше, ніж західні та центральні. Також із точки зору розрізу підприємств. Підприємства малого та середнього бізнесу постраждали більше, ніж великі підприємства", - розповів Дмитро Ливч.

Фото: facebook

З точки зору секторів економіки дуже суттєво постраждав агросектор.

Водночас, за словами аналітика, українська економіка завдяки стійкій роботі малого, середнього та великого бізнесу постраждала менше, ніж прогнозували міжнародні фінансові інституції. Останні прогнозували падіння на рівні близько 35-40 відсотків.

Разом із тим Дмитро Ливч наголосив, що вплив повномасштабної війни на економіку розраховується не тільки впливом на внутрішній валовий продукт, а також і на людський капітал.

"Ми в аналітичному центрі Easy Business і в Центрі економічного відновлення відносно нещодавно проводили масштабну подію про майбутнє людського капіталу в Україні й презентували дослідження, в якому оцінили вплив великої війни в довгостроковій перспективі на людський капітал. Оцінка становить близько 255 млрд доларів недоотриманого ВВП у наступні 10 років, якщо ми нічого не зробимо", - сказав експерт.

Які три підходи потрібні для відновлення економіки України

За словами Дмитра Ливча, аналітики провели ґрунтовну роботу з прогнозування того, яким може бути майбутнє ринку праці в Україні, яким чином повертати біженців із закордону, яким чином краще інтегрувати ВПО, ветеранів війни, соціально вразливі групи населення. Це комплексне питання, з яким потрібно працювати, наголосив експерт.

Фото: gettyimages

"І якщо говорити про людський капітал у цілому, то тут короткостроковий вплив в основному відбувається за рахунок постраждалої інфраструктури, у сфері охорони здоров'я, у соціальній сфері, а також у сфері освіти. Якщо ми говоримо про довгостроковий вплив, то це можливе падіння продуктивності. І тут нам варто розуміти: якщо ми хочемо відновлювати економіку і розвивати її темпами на рівні не менше ніж 7%, а це потрібно для того, щоб подвоїти внутрішній валовий продукт України за наступні 10 років, нам варто розглядати щонайменше три підходи", - сказав Дмитро Ливч.

Перший підхід – кількісний. Ідеться про повернення наших громадян, а також можливе залучення іноземної робочої сили до відновлення України.

Другий підхід – продуктивний, або якісний, підхід. Ідеться виключно про інвестиції у продуктивність праці.

"Це тема, яка обговорюється не тільки в Україні, а й у країнах Європейського Союзу. Відносно нещодавно відбувся тиждень розвитку малого та середнього бізнесу у країнах ЄС, і там тема навичок була однією з найважливіших наряду з темою зеленого переходу, а також цифрового переходу і розвитку єдиного ринку Європейського Союзу", - розповів Дмитро Ливч.

Третій підхід – комплексний. Ідеться і про повернення українців додому, і про більше залучення соціально вразливих груп, і про покращення наявних робочих місць, а також про подальше збільшення продуктивності в середньо- та довгостроковій перспективі.

Як переселенець з Донбасу за підтримки ЄС відкрив 6 підприємств по Україні

Українець Сергій Кузьменко працював священником у місцях позбавлення волі, а у 2017 році вирішив зайнятися власною справою. За гроші, відкладені на омріяний відпочинок в Іспанії, придбав спеціальне обладнання для очищення води. За словами чоловіка, вода на Донбасі, звідки він родом, – жахлива, тому послуга повинна була мати попит.

Так з'явився перший цех у Добропіллі. Попит дійсно був шалений. Окрім цього, Сергій Кузьменко займався волонтерством і розвозив очищену воду захисникам на сході. За три роки чоловік зрозумів, що підприємницьку географію треба розширювати, тож подав заявку на грант від EU4Business.

"Стали там іще шукати, і вже другий грант, який ми взяли, – це було 7 тис. доларів. Це була реальна сума, яка допомогла нам відкрити ще один цех", - розповів підприємець.

Наступний цех він відкрив у Новодонецькому.

Однак 24 лютого 2022 року змінило все. Бізнес довелося релокувати. Спершу обладнання перевезли до Львова, а потім родина вирішила осісти у столиці. Почали у магазинчику на правому березі, далі ще один відкрили на лівому, а згодом відкрили дві точки в Ірпені.

Так, із двох точок на сході України вдалося створити невелику мережу. Зараз функціонує шість підприємств: два у столиці, два на Київщині, у Добропіллі та Дніпрі. Бізнес продовжують розвивати навіть попри повномасштабну війну. У планах – тільки розширення і нові формати роботи.

Яких інвестицій у людський капітал Україна потребуватиме у довгостроковій перспективі

За словами Дмитра Ливча, розвиток людського капіталу – це комплексне питання, яке передбачає ефективну взаємодію уряду України, громадськості, представників малого та середнього бізнесу, а також наших міжнародних партнерів.

За словами експерта, нині важливо інвестувати в програми перекваліфікації та навчання, в програми виходу на іноземні ринки, адже експорт має зростати. Що більше Україна експортує, то більшою є валютна виручка. Також це сприяє стабілізації курсу національної валюти.

"Доступ до дешевих кредитних ресурсів, а також інвестицій - це запорука стійкого відновлення, розвитку бізнесів, які постраждали від повномасштабної війни", - наголосив Дмитро Ливч.

Він висловив сподівання, що бізнес продовжуватиме розвиватися, буде стійким, і українська економіка почне відновлюватися.

"Якщо говорити про прогнози Міністерства економіки щодо зростання у 2023 році, тут є позитивна динаміка. Міністерство скоригувало свої прогнози до 4,8% економічного зростання у 2023 році. І в умовах великої війни – це досягнення багатьох учасників цього процесу", - зазначив експерт.

Він нагадав, що в межах програми Ukraine Facility наша держава отримуватиме від ЄС упродовж наступних 4 років 50 млрд євро допомоги, частину з якої спрямують на подолання дефіциту держбюджету, частину – на підготовку вступу України до Євросоюзу. Членство в ЄС, за словами аналітика, відкриє для України нові можливості й з точки зору залучення інвестицій, і з точки зору міжнародної торгівлі, і з точки зору збільшення продуктивності.

Водночас частину цієї допомоги буде направлено на розвиток приватного сектору.

"Якщо ми хочемо зростати на 7% щорічно, нам може не вистачати близько 4,5 млн людей. І тому зусилля держави й громадських організацій зараз направлені на перекваліфікацію робочої сили, на покращення доступу до ринку праці тих людей, які зараз, на жаль, не мають можливості знайти гідну роботу, на перекваліфікацію людей, на інвестиції в освіту, в тому числі профільну освіту. Це питання є одним із пріоритетів розвитку нашої держави", - резюмував Дмитро Ливч.